Справа № 22-ц - 3663 Головуючий у 1 інстанції Волчко А.Я.
Категорія 05 Доповідач Лащенко В.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Зозулі Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Києво-Святошинської районної державної адміністрації на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Україна", Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на нежилі приміщення та за позовом Києво-Святошинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Україна" про визнання договору недійсним та знесення самочинної добудови,
встановила:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Україна", Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на нежилі приміщення. Свої вимоги мотивував тим, що 20 квітня 2004 року Боярською міською радою було видано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Арго Україна" на реконструкцію та добудову нежилого приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1.
21 лютого 2006 року між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2, 6848 га.
1 березня 2006 року з ТОВ „Арго Україна" було укладено договір про передачу права забудови земельної ділянки. З урахуванням вказаного договору, ним до існуючого цеху, який належить ТОВ „Арго Україна", було виконано прибудову не житлового приміщення загальною площею 458, 5 кв.м. Здійснене будівництво було виконане без проектної документації, але без порушення будівельних норм та правил.
Києво-Святошинська районна державна адміністрація надала згоду на передачу йому права забудови земельної ділянки.
Оскільки виконана ним добудова не порушує права інших осіб, просив визнати за ним право власності на нежилі приміщення площею 458, 5 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1.
Києво-Святошинська районна державна адміністрація звернулася з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю „Арго Україна" про визнання недійсним договору про передачу права забудови від 1 березня 2006 року і зобов'язання товариства „Арго Україна" знести самочинну прибудову загальною площею 458, 5 кв.м. Свої вимоги мотивували тим, що статтею 413 ЦК України, на підставі якої ОСОБА_1 та ТОВ „Агро Україна" уклали договір про передачу права забудови, не передбачено передачі такого права. Вказаною нормою встановлено, що право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування.
Оскільки право користування земельною ділянкою ТОВ „Агро України" не відчужено і не передано в порядку спадкування, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Арго Україна" договір є недійсним.
На підставі вимог ст. 376 ЦК України самочинну прибудову необхідно знести.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 2 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, Києво-Святошинскій районній державній адміністрації в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі Києво-Святошинська районна державна адміністрація просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням виконкому Боярської міської ради від 20 квітня 2004 року товариству з обмеженою відповідальністю „Арго Україна" надано дозвіл на реконструкцію та добудову нежилих приміщень в м. Боярка, провулок Сосновий, 2.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеною Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю „Арго Україна", останньому надана в оренду земельна ділянка площею 2, 6848 га для розміщення виробничої бази та багатофункціонального комплексу по обслуговуванню територіальної громади району.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Арго Україна" на підставі укладеного з ОСОБА_1 договором передало право користування частиною земельної ділянки для здійснення забудови, без зміни цільового призначення.
На підставі цього договору ОСОБА_1 здійснив добудову нежилих приміщень загальною площею 458, 5 кв.м. Про виконання будівельних робіт ОСОБА_1 свідчить договір про виконання будівельно-монтажних робіт, яким укладено ним з ТОВ „Компанія „Добробут" (а.с. 71-73).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проводив будівництво без належного дозволу, тому таке будівництво є самочинним. Про самовільне будівництво ОСОБА_1 20 вересня 2006 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Києво-
Святошинської районної державної адміністрації складено протокол НОМЕР_1, на підставі якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності -штрафу (а.с. 65-67).
З урахуванням того, що товариство з обмеженою відповідальністю „Арго Україна" не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1, який здійснив самочинне будівництво, таке будівництво не порушує права інших осіб, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і безпідставність зустрічного позову.
Доводи апеляційної скарги Києво-Святошинської районної державної адміністрації не можуть бути враховані, оскільки не грунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та вимогах чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка була надана в користування ТОВ „Арго Україна" для забудови, яке передало право забудови ОСОБА_1 і товариство не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем. Таке будівництво не порушує права інших осіб.
Суду не надано доказів того, що самочинне будівництво проводить не ОСОБА_1, а товариство „Арго Україна". Колегія суддів не вбачає також підстав для визнання недійсним договору, укладеного між ТОВ „Арго Україна" та ОСОБА_1 відповідно до ст. 413 ЦК України, оскільки вказаною нормою права передбачено право землекористувача, яким є товариство „Арго України" на підставі договору оренди, передавати земельну ділянку для забудови іншій особі.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Києво-Святошинської районної державної адміністрації відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.