ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2009 р. Справа № 44/51-08
вх. № 1590/4-44
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
1-го відповідача - не з`явився
2-го відповідача - Скрипнік І.А., дов. б/н від 20.03.2008р.
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства фірма "Лідер", м. Харків
до 1.Пісочинської селищної Ради с. Пісочин
2. Приватного підприємства "Інвестленд-2007", м.Харків
про визнання права користування земельною ділянкою та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 6,0 га за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Весела, 55, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,9905 га від 08.10.2007 року, укладений між Пісочинською селищною радою та Приватним підприємством „Інвестленд-2007", зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.10.2007 року за № 040770300028, а також віднести на відповідачів витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Через канцелярію суду 27.02.2009 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме позивач просить суд зобов'язати першого відповідача підтвердити право постійного користування позивача на земельну ділянку площею 6,0 гектарів за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Весела, 55.
Ухвалою господарського суду від 03.03.09р. заява позивача була прийнята судом, а розгляд справи продовжується з її урахуванням.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно рішення виконавчого комітету Пісочинської селищної ради № 703 від 21.06.1994 року та Державного акту на право користування землею Б № 046769 приватному підприємству фірмі „Лідер" було надано в постійне користування земельну ділянку площею 6,0 га за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул.. Весела, 55 з цільовим призначенням -для розміщення торгових площ. Однак, в порушення вимог чинного законодавства першим відповідачем було прийнято рішення про надання зазначеної земельної ділянки ПП „Інвестленд-2007", на підставі якого був укладений договір оренди земельної ділянки. Позивач вважає, що діями відповідачів грубо порушені права ПП фірма „Лідер", як постійного користувача спірної земельної ділянки, а тому просить суд визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться у нього в постійному користуванні, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладений між Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області та ПП „Інвестленд-2007".
Другий відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що рішення Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, на підставі якого із ПП „Інвестленд-2007" був укладений договір оренди земельної ділянки, було прийнято з додержанням вимог чинного земельного законодавства, в установленому законодавством порядку зазначене рішення не визнано незаконним. Крім того, другий відповідач також зазначає, що проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ПП „Інвестленд-2007" був погоджений в установленому законодавством порядку, зміна цільового призначення земельної ділянки селищною радою була здійснена відповідно до вимог Земельного кодексу України, а посилання позивача на Державний акт на право постійного користування землею є безпідставним, оскільки в цьому акті вказується лише загальна площа земельної ділянки - 6,0 га і в ньому відсутні посилання на місцезнаходження земельної ділянки саме по вул. Весела, № 55, як зазначає в позовній заяві позивач.
Через канцелярію суду 27.02.2009р. надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобов`язати першого відповідача підтвердити право постійного користування позивачем на земельну ділянку площею 6,0 га за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Весела,55., яка судом ухвалою від 03.03.2009р. прийнято до розгляду.
Позивачем в судовому засіданні 11.03.2009р. було заявлено клопотання про призначення судової землевпорядної експертизи та витребування доказів.
Перед початком судового засідання представник другого відповідача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач та перший відповідач у призначене судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Другий відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову та клопотанні позивача про призначення експертизи та витребування доказів повністю.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням Пісочинської селищної ради від 22.05.2007 року „Про надання згоди ПП „Інвестленд-2007" на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки" приватному підприємству „Інвестленд-2007" було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення орієнтовною площею 8,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованої в межах населеного пункту на території Пісочинської селищної ради із подальшим віднесенням ділянки до категорії земель іншого призначення для будівництва торгово - складського комплексу та гостьової автостоянки.
Прийняттю зазначеного рішення передував акт вибору земельної ділянки ПП „Інвестленд -2007" для будівництва торгівельно - складського комплексу та гостьової автостоянки на території Пісочинської селищної ради, який був затверджений головою Харківської районної державної адміністрації 11 квітня 2007 року, складений згідно з Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 427.
На підставі рішення Пісочинської селищної ради від 22.05.2007 року „Про надання згоди ПП „Інвестленд-2007" на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки", приватним підприємством „Інвестленд-2007" був розроблений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва торгово-складського комплексу та гостьової автостоянки, який згідно із вимогами ст. 123 Земельного кодексу України був погоджений Харківським районним відділом земельних ресурсів (висновок від 12.06.2007 р. № 896), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області (висновок від 27.06.2007 р. № 04-20-1857), Харківською районною санітарно - епідеміологічною станцією (висновок № 268 від 12.06.2007 р.), відділом містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації (висновок № 679 від 31.08.2007 р.), управлінням культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації (висновок № 08-20/2390 від 02.08.2007 р.). Проект землеустрою також пройшов державну землевпорядну експертизу (висновок Головного управління земельних ресурсів в Харківській області від 24.09.2007 р.).
Згідно порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 (із змінами та доповненнями), також були визначені втрати сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Актом визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, затвердженого головою Харківської районної державної адміністрації 3 вересня 2007 року, як це передбачено ст. 209 Земельного кодексу України.
Рішенням Пісочинської селищної ради від 27.09.2007 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „Інвестленд-2007" для будівництва торгівельно-складського комплексу і гостьової стоянки та розрахунок орендної плати за земельну ділянку" (XIV сесія V скликання) був затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ПП „Інвестленд-2007", а також вирішено надати в оренду земельну ділянку ПП „Інвестленд-2007" строком на 49 років із зміною цільового використання землі з віднесенням її до категорії земель іншого призначення для будівництва торгівельно- складського комплексу та гостьової автостоянки.
На підставі цього рішення, 8 жовтня 2007 року між Пісочинською селищною радою та другим відповідачем був укладений договір оренди землі, за яким ПП „Інвестленд-2007" отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 7,9905 га, яка знаходиться в межах сел. Пісочин на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області. Договір оренди землі було зареєстровано у Харківському районному відділі ХРФ ДП „Центр ДЗК" при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 жовтня 2007 року за № 040770300028, що відповідає вимогам ст. 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок юридичним особам здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. 123 Земельного кодексу України.
Згідно статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Таким чином, приймаючі рішення про надання земельної ділянки в оренду Пісочинська селищна рада діяла у відповідності до вимог законодавства і в межах наданих їй повноважень. Зазначені рішення селищної ради в установленому законодавством порядку незаконними не визнавалися.
Приватне підприємство „Інвестленд-2007"" відповідно до ст. ст. 93, 95, 96, 125, 126 Земельного кодексу України є законним користувачем земельної ділянки за адресою: сел. Пісочин на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області загальною площею 7,9905 га.
Статтею 15 Закону України „Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо
використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України „Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Судом встановлено, що договір оренди землі від 8 жовтня 2007 року, укладений між Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області та ПП „Інвестленд-2007" на земельну ділянку, розташовану за адресою: сел. Пісочин на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області загальною площею 7,9905 га, був укладений в порядку, встановленому чинним законодавством, договір оренди містить усі суттєві умови, передбачені ст. 15 Закону України „Про оренду землі", а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Крім того, ПП фірма „Лідер" не надала до суду проекту відведення земельної ділянки, наданої в користування, обов'язковість якого була передбачена чинним на той час Земельним кодексом України від 13.03.1992 р. (стаття 19 Кодексу).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач просить суд зобов`язати першого відповідача підтвердити право постійного користування позивачем на земельну ділянку площею 6,0 га за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Весела,55.
відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси господарюючих суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
А у відповідності з ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення відношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Перелік способів захисту майнового права та інтересу відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та п.11 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України є вичерпним, якщо законом або договором не передбачено іншого способу захисту.
При таких обставинах, враховуючи той факт, що зобов`язання першого відповідача підтвердити право постійного користування позивача не передбачено жодним із способів захисту цивільних та господарських прав та інтересів та не встановлено законом або договором, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянувши клопотання про призначення експертизи та витребування доказів, суд приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування.
Подане клопотання про призначення судової землевпорядної експертизи є недоцільним, матеріалів справи достатньо для винесення рішення по справі, та питання, поставлені на вирішення експерту є за своєю суттю правовими та враховуючи те, що поняття землевпорядної експертизи відсутнє у чинному законодавстві, тому враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про призначення судової землевпорядної експертизи слід відмовити.
Щодо витребування доказів, суд встановив наступне.
Згідно ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов`язаний витребувати дані докази від підприємств та організацій. Однак, враховуючи те, що призначення експертизи судом визначено недоцільним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів.
Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47 -1, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи та витребування додаткових доказів – відмовити.
В задоволенні позовних вимог – відмовити.
Рішення підписано 17.03.2009р.
Суддя