Справа № 2-1120/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Максименко В.І.

при секретарі               - Баштовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до РУЕК «Компанія «Вода Донбасу»,  Виконкому Горлівської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою,  в якій зазначає,  що з 09 січня 1959 року він працював у районному управлінні «Укрпромводчермет» в якості головного інженера підприємства. У 1981 році РУ «Укрпромводчермет» побудувало біля АДРЕСА_1 гаражний бокс та два гаражі з окремим в'їздом.  Ці гаражі були прийняті в експлуатацію та зареєстровані в БТІ м.  Горлівки,  що підтверджується технічним паспортом на гараж. У 1992 році РУ «Укрпромводчермет» продало вказані гаражі. Він купив гараж і заплатив у касу підприємства кошти по балансовій вартості 1811 карбованців,  що підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру № 81 від 30.03.1992 року. У зв'язку з продажем гараж був знятий з балансу РУ «Укрпромводчермет»,  що підтверджується довідкою директора регіонального управління по експлуатації каналу «Компанія «Вода Донбасу»,  що є правонаступником РУ «Укрпромводчермет». Вважає,  що 30 березня 1992 року він уклав з РУ «Укрпромводчермет» договір купівлі - продажу нерухомості,  згідно якого гараж,  який знаходиться по АДРЕСА_1 і належав відповідачу,  перейшов у його власність. На той час вважав,  що достатньо укласти таку угоду,  що й було зроблено,  договір купівлі - продажу нотаріально не посвідчили,  але відбулися всі умови договору. Він сплатив кошти,  вступив у керування гаражем,  йому був переданий гараж,  ключі від нього. Тобто між ними відбулися усі умови угоди. Тому,  просить суд постановити рішення,  яким визнати договір купівлі-продажу гаражу у дворі АДРЕСА_1,  укладений між ОСОБА_1 та РУ «Укрпромводчермет» 30.03.1992 року дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений гараж.

В судовому засіданні представник позивача,  що діє за дорученням,  позов підтримав та просив визнати договір купівлі- продажу гаражу у дворі АДРЕСА_1,  укладений між ОСОБА_1 та РУ «Укрпромводчермет» 30.03.1992 року дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений гараж.

Представник відповідача РУЕК «Компанія «Вода Донбасу» в судове засідання не з'явився,  про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Горлівська міська Рада народних депутатів в судове засідання не з'явився надавши суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі,  позовні вимоги визнає повністю.

Вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності,  суд вважає,  що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки відповідача від 26.02.2008 року,  03.07.2008 року № 530 РУ «Укрпромводчермет» продав гараж площею 29, 5 кв.м,  збудований в 1981 році у дворі АДРЕСА_1 в 1992 році у власність ОСОБА_1 за рахунок заробітної плати,  квитанція до приходного ордеру №81 від 30 березня 1992 року. Гараж на балансі підприємства не значиться

Відповідно до  ст.  657 ЦК України договір купівлі-продажу гаражу повинен бути нотаріально посвідчен. Тобто угода купівлі-продажу між позивачем та РУ «Укрпромводчермет» потребує нотаріального посвідчення,  в іншому випадку вона не буде вважатися дійсною. А згідно  ст.  219 ЦК

України суд може визнати такий правочин дійсним,  якщо буде встановлено,  що він відповідав справжній волі особи,  яка його вчинила,  а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина,  яка не залежала від її волі.

Згідно квитанції до приходного касового ордеру №81 від 30.03.1992 року позивач заплатив у касу підприємства кошти по балансовій вартості 1811 карбованців,  тобто сплатив оговорену ними ціну за гараж. У зв'язку з продажем гараж був знятий з балансу РУ «Укрпромводчермет»,  що підтверджується довідкою директора регіонального управління по експлуатації каналу «Компанія «Вода Донбасу»,  що є правонаступником РУ «Укрпромводчермет». 30 березня 1992 року він уклав з РУ «Укрпромводчермет» договір купівлі - продажу нерухомості,  згідно якого гараж,  який знаходиться по АДРЕСА_1 і належав відповідачу,  перейшов у його власність. Позивач сплатив кошти,  вступив у керування гаражем,  йому був переданий гараж,  ключі від нього,  і позивач почав розпоряджатися гаражем,  тобто між ними відбулися усі необхідні умови угоди купівлі-продажу.

Відповідно до  ст.  220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,  що підтверджується письмовими доказами,  і відбулося повне або часткове виконання договору,  але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення,  суд може визнати такий договір дійсним.  У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно  ст.  344 ЦК України особа,  яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито,  безперервно володіти майном протягом десяти років,  набуває право власності на це майно.

Таким чином,  слід визнати договір купівлі - продажу гаражу у дворі АДРЕСА_1,  укладений між ОСОБА_1 та РУ «Укрпромводчермет» 30.03.1992 року дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений гараж.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11,  209,  212,  214,  215,  224-226 ЦПК України,  на підставі  ст.  ст.  219,  220,  344,  655,  657 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу продажу гаражу у дворі АДРЕСА_1,  укладений між ОСОБА_1 та РУ «Укрпромводчермет» 30.03.1992 року дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений гараж.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили,  якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано,  а також,  якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.