П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 22.07.2008 р.                                                                                                     № 13/180 

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва звернулась до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 2094,35 грн. податкового боргу.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03.07.2006 року відповідача зареєстровано суб'єктом підприємницької діяльності за №20650000000010681. На підставі заяви відповідача від 15.12.2006 року про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності 01.01.2007 року було виписано свідоцтво єдиного податку та нараховано суму податкового зобов'язання за ставкою 200 грн. щомісяця. За період з 01.01.2007 року по 31.12.2006 року були проведені нарахування в сумі 2200 грн, а сплачено 105,65 грн.. Відповідач не оплатив 2094,35 грн..

Відповідачу була виставлена перша податкова вимога від 06.02.2007 року №1\455 (акт №455 від 10.04.2007 року про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень та акт №455 від 10.05.2007 року про зняття податкової вимоги з дошки податкових оголошень) та друга податкова вимога від 10.05.2007 року №2/2155 (акт №2155 від 19.06.2007 року про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень та акт №2155 від 19.07.2007 року про зняття податкової вимоги з дошки податкових оголошень). Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ОСОБА_1. зареєстрований як фізична особа -підприємець Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва, свідоцтво №258322 від 03.07.2006 року. Згідно вказаного свідоцтва ідентифікаційний номер відповідача як фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів -НОМЕР_1.

Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998 року № 727/98 на підставі заяви відповідача від 15.12.2006 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, СПД ОСОБА_1. було виписано свідоцтво про сплату єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем належний до сплати єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за 01.01.2007 року - 31.12.2007 року до бюджету в повному обсязі не вносився.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було направлено першу податкову вимогу №1/455 від 06.02.2007 року за місцем проживання Відповідача з повідомленням про вручення, однак така повернулась та позивачем розміщено її на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. Згідно акту №455 від 10.05.2007 року першу податкову вимогу було знято.

Перша податкова вимога не оскаржувалась Відповідачем в адміністративному та в судовому порядку.

Друга податкова вимога 2/2155 від 10.05.2007 року на суму податкового боргу 694,35 грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання Відповідачу та була повернута; надалі розміщена на дошці податкових оголошень та згідно акту №2155 від 19.07.2007 року -знята.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2094,35 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість по платежах до бюджету по СПД ОСОБА_1..

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, а тому таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

А тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства. довідкою про заборгованість по платежах до бюджету по СПД ОСОБА_1. підтверджується невнесення до бюджету 2094,35 грн., що станом на дату розгляду справи є податковою заборгованістю останнього.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано привильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку, несплата податку у розмірі заявленому до стягнення підтверджується даними облікової картки платника податків -відповідача.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва задовольнити повністю.

          2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) податкову заборгованість, в тому числі по єдиному податку в сумі 2094,35 грн (дві тисячі дев'яносто чотири гривні 35 копійок) на р/р 34216379700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 26077885 у банку ГУУДК у м.Києві, МФО 820019, код платежу 16050200.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                                          А. Степанюк