Справа № 22-51 2009 р.                             Головуючий у 1 Інстанції - Калмиков Б.Л.

Категорія      31                                           Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

4 березня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

         Головуючого - Черненко В.В.

         Суддів - Спірідонової Л.С., Потапенко В.І.

         При секретарі - Животовській С.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 30 жовтня 2008 року.

ВСТАНОВИЛА:

         У вересні 2008 року  ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що як приватний підприємець займається торгівлею мобільних телефонів в магазині-салоні „Мобілен”, що розташований по АДРЕСА_1.

         18 лютого 2005 року ОСОБА_4 проник в приміщення магазину, звідки викрав мобільні телефони та аксесуари до них вартістю 66052 грн. і майно клієнтів вартістю 905 грн. 90 коп., а всього на суму 66957 грн. 90 коп..

         З метою реалізації викраденого майна передав ОСОБА_2 і ОСОБА_3

         За вказані дії відповідачі притягнуті до кримінальної відповідальності. Вважає, що їх неправомірними діями також заподіяно моральну шкоду.

         Просив стягнути солідарно з усіх відповідачів матеріальну шкоду в сумі 98 135 грн. та моральну шкоду в сумі 60 тис. грн..

         Рішенням Долинського районного суду від 30 жовтня 2008 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_1 з ОСОБА_4 стягнуто матеріальні збитки в сумі 66 957 грн. 90 коп. та моральну шкоду в сумі 10 тис. грн..

         В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і решті позовних вимог відмовлено.

         Суд прийшов до висновку, що шкоду позивачеві заподіяно винними діями ОСОБА_4

         В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, а також накладення арешту на майно відповідача.

         Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.

         З матеріалів справи вбачається, що вироком Долинського районного суду від 11 грудня 2007 року ОСОБА_4 визнано винним у викраденні майна, що належить позивачеві на суму 66957 грн. 90 коп. за що його засуджено по ст.. 185 ч. 4 КК України.

         ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнані винними у скоєні злочину, передбаченому ст.. 198 КК України, тобто за збут майна, набутого злочинним шляхом. Відмовляючи в задоволенні позову стосовно зазначених осіб суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що матеріальну шкоду потерпілому заподіяно безпосередніми винними діями ОСОБА_4, що відповідає вимогам ст.. 1166 ЦК України.

         В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом не вирішено питання про стягнення на його користь інших збитків а саме: 18 000 грн. відсотки ОСОБА_5 за 10 місяців користування коштами ( з 25.02.2005 року по 25.12.2005 року); 5500 грн. відсотки з ПІБ банк за кредит з 12.12.2005 року;  2083 грн. - відсотки з ПІБ банк кредит з 30.01.2006 року; 177 грн. - за пошкоджене віконне скло; 3 000 грн. витрати за юридичну допомогу у кримінальній справі.

         Колегія суддів зазначає, що за своїм змістом позовна заява вказаних вимог не містить, в ній лише обґрунтовані вимоги щодо заподіяння шкоди, яка складає вартість викраденого майна, а також моральну шкоду.

         Відповідно до вимог ст.. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

         При визначенні розміру моральної шкоди судом першої інстанції відповідно до ст.. 1167 ЦК України враховано обставини справи, характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, їх тривалість, стан здоров'я потерпілого та істотні вимушені зміни в його життєвих стосунках, а тому підстав для зміни судового рішення та збільшення суми стягнення судова колегія не вбачає.

         Крім того, в апеляційній скарзі ставиться питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів.

         Відповідно до вимог ст.. ст.. 151-153 ЦПК України питання розгляду заяви про забезпечення позову покладено на суди першої інстанції. Під час розгляду справи по суті така заява позивачем не подавалась. В процесі виконання рішення суду питання накладення арешту на майно боржника вирішується відповідно до вимог ст.. 55 ЗУ „Про виконавче провадження”.

         Рішення суду узгоджується з наявними у справі доказами і відповідає вимогам закону, а тому колегія суддів не знайшла підстав для його скасування.

         Керуючись ст.. ст.. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу відхилити.

         Рішення Долинського районного суду від 30 жовтня 2008 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді