ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              12.07.06                                                                             №   6/393-АП

м. Запоріжжя

12.07.2006р.   о/об 15 год. 30 хв.

суддя     Місюра Л.С. за участю секретаря судового  засідання Мозгирьової  Т.І., розглянувши  матеріали справи      

За позовом          Закритого акціонерного товариства “Завод агротехнічних машин” м. Запоріжжя   

До          Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя  

          Про визнання  протиправним   та скасування  податкового повідомлення –рішення  

                                                    

Від позивача:                  Рубітель О.Ю. –дор. від 20.06.2006 р.

Від відповідача :     Копан О.С. –дор.  № 1758/10 від 07.06.2005р., Бужинскька О.В. –дор.  

№ 11704/10 від 25.08.2005р.       

Від експерта:          Коваленко О.В. – посвідчення  № 867 від 30.09.2004р.

    В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив визнати недійсним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя № 0001112302/0 від 22.10.2004 року, посилаючись на необґрунтоване нарахування податку на прибуток в сумі 195 700 грн. та штрафних санкцій в сумі 183 130 грн.

Позивач доповнив позовні вимоги, зазначивши додаткові підстави для визнання недійсним податкового повідомлення –рішення.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки відповідала вимога законодавства.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що податок на прибуток та штрафні санкції нараховані позивачу обґрунтовано, оскільки  позивачем були порушені  п. п. 4.1.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.1, п. 5.2, п. п. 5.3.1, п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9, п. 5.9 статті 5,  п. п. 7.4.1  п. 7.4 статті 7, п. п. 8.7.1 п. 8.7 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку  підприємств”. Просить відмовити  позивачу у позові.

У судовому засіданні оголошувались перерви, розгляд справи відкладався, за клопотанням сторін строк вирішення спор був продовжений.

Ухвалою суду від 22.03.2005 року провадження у справі було зупинено до проведення судово –бухгалтерської експертизи та отримання висновку експерта. Проведення експертизи було доручено судовому експерту Коваленко О.В.

15.05.2006р. на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про відвід та заміну судового експерта.

01.09.2005р. набрав чинності Кодекс Адміністративного судочинства України (далі –КАС України), який визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

06.10.2005р. був прийнятий Закон України Верховною Радою України № 2953-IV “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства”.

Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства”, згідно розділу 2, набирає чинності з дня його публікації.

02.11.2005р. текст зазначеного Закону був надрукований в газеті “Голос України” № 207.

Згідно абз. 1 п. 6 вказаного Закону, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським  судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу   адміністративного судочинства України.

В абз. 5 п. 6 передбачено, що адміністративні справи, провадження  в  яких  було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи клопотання позивача, провадження у справі було поновлено та справа була призначена до розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, справі присвоєно номер № 6/393-АП, про що прийнято ухвалу суду від 19.05.2006р.

29.06.2005р. розгляд справи було продовжено.

Позивач уточнив клопотання про відвід судовому експерту Коваленко О.В., посилаючись  на порушення експертом  строку  проведення експертизи.

В судовому засіданні  позивач  відізвав  клопотання про відвід  судовому експерту , про що  мається відмітка на клопотанні представника  позивача.

Відзив клопотання не суперечить чинному законодавству.

Позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя № 0001112302/0 від 22.10.2004 року, посилаючись на необґрунтоване нарахування податку на прибуток в сумі 195 700 грн. та штрафних санкцій в сумі 183 130 грн.

Заява про уточнення позовних вимог приймається судом, оскільки заявлена відповідно до вимог статті  51 КАС України.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що податок на прибуток та штрафні санкції нараховані позивачу обґрунтовано, оскільки  позивачем були порушені  п. п. 4.1.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.1, п. 5.2, п. п. 5.3.1, п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9, п. 5.9 статті 5,  п. п. 7.4.1  п. 7.4 статті 7, п. п. 8.7.1 п. 8.7 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку  підприємств”. Просить відмовити позивачу у позові.

В судовому засіданні була оголошена перерва, для надання сторонам по справі можливість ознайомлення  з висновком  економічної експертизи.

07.07.2006р. розгляд справи було продовжено. В судовому засіданні була оголошена  перерва.

12.07.2006р. розгляд справи було продовжено та прийнята постанова.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також експерта, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, у зв’язку з наступним:

Державна  податкова інспекція у Комунарському  районі м. Запоріжжя  провела перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ “Завод агротехнічних машин” м. Запоріжжя за період з 01.10.2002р. по 30.06.2004р., за результатами якої склала  акт перевірки № 1082302/00235826 від 19.10.2004р.

Відповідно до вказаного акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя  прийняла податкове повідомлення –рішення № 0001112302/0 від 22.10.2004 року, яким нарахувала позивачу податок на прибуток в сумі 195 700 грн. та штрафні санкції в сумі 183 130 грн., посилаючись на те, що позивачем були порушені  п. п. 4.1.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.1, п. 5.2, п. п. 5.3.1, п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9, п. 5.9 статті 5,  п. п. 7.4.1  п. 7.4 статті 7, п. п. 8.7.1 п. 8.7 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку  підприємств”.

Стосовно визначення податковою інспекцією в акті перевірки валових доходів позивача, слід вказати наступне:

Податкова інспекція на сторінки 7 акту перевірки вказує на порушення позивачем п. п. 4.1.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Порушення, на думку податкової інспекції, полягає в тому, що позивачем не була включена до складу валового доходу  вартість товару, якій був оприбуткований на склад в якості лишків по результатам проведених інвентаризацій, в розмірі 4882,51 грн., у т. ч. 2375,51 грн. –4 кв. 2002р., 1167 грн. –2 кв. 2003р., 1340 грн. –4 кв. 2003р.

Згідно п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 статті 7 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 11.12 пункту 11 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р. визначено, що при регулюванні інвентаризаційних різниць: перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року”.

У підпункту  2.1 пункту 2 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах) , затвердженого наказом  Міністерства фінансів України  № 124 від 11.06.98р. (якій діяв до 20.02.2003р.) , визначено, що відомості, що наводяться у додатках 1 і 2 до цього Порядку, заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку за балансовою вартістю матеріальних ресурсів на складах (місцях зберігання), у незавершеному виробництві і залишках готової продукції, а товарних запасів - на оптових складах, базах торговельних і постачальницько-збутових підприємств і в залишках на підприємствах торгівлі та громадського харчування. При цьому відомості про малоцінні предмети на складах наводяться у первісній вартості.

У листі “Про порядок урахування вартості недостач і лишків матеріальних та товарних запасів”  N 03-303/450а від 12.03.1999р. Міністерство фінансів України вказує, що у випадках нестач або лишків товарних запасів і матеріальних ресурсів сума лишків додається, а сума нестачі віднімається від суми, відображеної у графі "залишок на початок періоду" відповідних  відомостей, що складаються по додатках N 1 і 2 до Порядку.

Згідно наказів Закритого акціонерного товариства “Завод агротехнічних машин” № 106 від 27.05.2002р.; № 240 від 29.11.2002р. та № 185 від 24.10.2003р. “Про проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків” на підприємстві проводилась інвентаризація. Результати інвентаризації оформлено інвентаризаційними описами та порівнювальними відомостями, що відображено в Додатку № 1 до Висновку експертизи.

За даними інвентаризаційних описів та порівнювальних відомостей підприємства надлишки ТМЦ становлять: IIІ кв. 2002 року –249,53 грн. , IV кв. 2002 року –286,67 грн., IV кв. 2003 року –1 342,20 грн.

Дані інвентаризаційних відомостей за IV кв. 2002 року у сумі 286,67 грн. не віднесено на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.

В IV кв. 2002 року згідно акту від 12.12.2002р. комісією у малярному цеху додатково виявлено 179 м труби 70 х 70 х 4, яку оприбутковано 01.12.2002р. прийому –здатним  актом б\н та віднесено на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності (Дебет 20 “Виробничі запаси” Кредит 793 "Результат іншої звичайної діяльності") у сумі 1 822,82 грн.

За даними інвентаризаційних описів та порівнювальних відомостей підприємства нестачі ТМЦ понад норми природного убутку в IV кв. 2002 року становлять 2 600,99 грн. Нестачі цінностей понад норми природного убутку не віднесено на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

У відомостях про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів (додаток № 1, № 2 до декларації про прибуток підприємства за 2002 рік) (стор. 130, 131 том І) надлишки ТМЦ, які виявлено в IV кв. 2002 року у сумі 2109,49 грн. (286,67 грн. + 1822,82 грн.) у графі "залишок на початок періоду" не відображено.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки щодо заниження позивачем валового доходу IV кв. 2002 року на суму 2 375,51 грн. є необґрунтованими. Судом встановлено, що сума заниження позивачем валового доходу IV кв. 2002 року фактично складає суму 2 109 грн. 49 коп.

Надлишки ТМЦ, які відображено в інвентаризаційних відомостях за IV кв. 2003 року у сумі 1 342,20 грн. на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності  підприємством  не віднесено.

За даними регістрів бухгалтерського обліку підприємства за 2003 рік надлишки ТМЦ оприбутковані у розмірі 2 196,13 грн., в т.ч.:

- у І кварталі 2003 року у сумі 1 166,68 грн. (Дебет 20 “Виробничі запаси” Кредит 793 "Результат іншої звичайної діяльності")

- у ІІ кварталі 2003 року у сумі 633,09 грн. (Дебет 20 “Виробничі запаси” Кредит 793 "Результат іншої звичайної діяльності");

-          у ІІІ кварталі 2003 року у сумі 275,86 грн. (Дебет 20 “Виробничі запаси” Кредит 746 "Результат іншої звичайної діяльності);

-          у IV кварталі 2003 року у сумі 118,50 (Дебет 20 “Виробничі запаси” Кредит 793 "Результат іншої звичайної діяльності").

Крім того, згідно акту б\н та службовій записці комірника складу металу Шостак Л.І. оприбуткований лист 2 мм ст. 3 в кількості 2,8 т (1,25 х 2,8 м), який виданий на виробництво у березні 2003р. за ціною 500,00 грн. з ПДВ за 1 т, що повинно дорівнювати сумі 1400,00 грн. з ПДВ. На збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності підприємством віднесено 1 166,68 грн. без ПДВ.

За даними інвентаризаційних описів та порівнювальних відомостей підприємства нестачі ТМЦ понад норми природного убутку в IV кв. 2003 року становлять 344,50 грн. Нестачі цінностей понад норми природного убутку у сумі 344,50 грн. підприємством не віднесено на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно п. 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції Закону Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 349-IV від 24.12.2002р., що набуває чинності  з 01 січня 2003г.)  платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Витрати понад норми природного убутку не відносяться до валових витрат з метою оподаткування, оскільки виявлено і документально зафіксовано, що такі витрати не пов'язані з господарською діяльністю, оскільки не призвели до отримання  доходу у будь-якій формі відповідно до пункту 1.32   Закону.

Дані первинного бухгалтерського обліку (1 342,20 грн. + 1 166,68 грн. - 344,50 грн. =  2164,18 грн.) не відповідають даним бухгалтерських регістрів за 2003 рік, згідно яких на результати фінансово-господарської діяльності підприємства віднесено всього 2 196,13 грн.

В декларації про прибуток підприємства за 2003 рік (стор. 138 том І)  в графі 01.6 відображено інші доходи в сумі 39,9 тис. грн. Згідно довідки головного бухгалтера підприємства (стор. 55 том ІІІ), 3,0 тис. грн. враховано як ”приход неучт.”

Таким чином, судом встановлено, що висновки податкової інспекції в акті перевірки щодо заниження позивачем валового доходу II кв. 2003 року на суму 1 167,0 грн. та IV кв. 2003 року на суму 1 340,0 грн. є необґрунтованими.

На сторінки 8 акту перевірки податкова інспекція зазначила на порушення позивачем п. п. 7.3.5 п. 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті  не включення  позивачем до складу  валового доходу грошових коштів, які надійшли на банківський рахунок від продажу іноземної валюти в розмірі 177 308 грн. 77 коп.

Згідно п. п. 7.3.5 п. 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

За даними меморіального ордеру № 105 від 05.11.2002р. на поточний рахунок № 26031119835 в АБ “Металург” МФО 313582 від “Duevelsdorf Handelsgesel” Deutsche bank ag м. Франкфурт, за контрактом № 32 від 12.06.2002р., з поточного рахунку № 15008512335 в АБ “Металург” МФО 313582 зараховано 33 360,07 євро / 176 826, 72 грн., що підтверджено випискою банку за 05.11.2002р.

Меморіальним ордером № 11800 від 05.11.2002р. 50% суми  перераховано на поточний рахунок № 26008119835 в АБ “Металург” МФО 313582 у сумі 16 680,03 євро / 88 413,33 грн. для продажу по заяві на продаж іноземної валюти б\н від 05.11.2005р. по курсу 5,315 для зарахування на розрахунковий рахунок № 26009119801 в АБ “Металург” МФО 313582.  

Меморіальним ордером № 11799 від 05.11.2002р. 50% суми перераховано на обов’язковий продаж (поточний рахунок № 26005507135 в АБ “Металург” МФО 313582) у сумі 16 680,04 євро / 88 413,39 грн.

Випискою банку з поточного рахунку № 26009119801 в АБ “Металург” МФО 313582 за 05.11.2002р., та реєстром кредитових внутрішньобанківських документів від 05.11.2002р., підтверджено зарахування коштів від продажу 16 680,03 євро за курсом 5,315 за відрахуванням комісії 0,6% (531,93 грн.) у сумі 88 122,43 грн. та коштів від продажу 16 680,04 євро за курсом 5,315 за відрахуванням комісії 0,05% (44,33 грн.) у сумі 88 610,08 грн.

За даними журналу-ордеру і Відомостей по кредиту рахунку 711 “Доход від реалізації іноземної валюти” та дебету рахунку 31 “Поточні рахунки в банку” за четвертий квартал 2002 року відображено 177 308,77 грн.

В декларації про прибуток підприємства за 2002 рік (арк. 121, том І)  у рядку 2 “доходи від операцій з цінними паперами, валютними цінностями та борговими зобов’язаннями” (додаток Б, рядок 2.12), а також в додатку Б до декларації про прибуток підприємства за 2002 рік (стор. 124, том І)  не відображено доходи, отримані від продажу іноземної валюти, у сумі 177 308,77 грн.  

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно заниження позивачем валового доходу четвертого кварталу 2002 року від операцій з продажу валютних цінностей у сумі 177 308,77 грн. є обґрунтованими.

Податкова інспекція на сторінки 8 акту перевірки вказує на заниження  позивачем валових доходів  на суму 117 300 грн., в тому числі: за 2003р. –на  суму 58 000 грн., за перше півріччя 2004р. –на суму  59 300 грн., в порушення  п. 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно п. 2.3 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів),матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах) , затвердженого наказом  Міністерства фінансів України  № 124 від 11.06.98р. при веденні обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві і залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції, а лише вартість матеріальних ресурсів, які використані у виробництві продукції (робіт, послуг). Вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва та готової продукції на кінець звітного кварталу (року), які відображені в балансі за фактичними виробничими затратами, визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва і готової продукції на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних затрат у затратах на виробництво продукції (робіт, послуг) за звітний квартал (рік), визначеної за даними бухгалтерської звітності.

Матеріально-технічні ресурси, що споживаються у процесі виробництва - це матеріали, які є фізичними складовими товару, що експортується, енергія, паливо та нафта, які використовуються у процесі виробництва, у тому числі каталізатори, що споживаються у процесі їх використання з метою одержання зазначеного товару (Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”  від 22 грудня 1998 року N 331-XIV).   

Згідно п. 12 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку N 16 “Витрати” до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у  порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту)”.

Розрахунок коефіцієнтів матеріальної складової в незавершеному виробництві та готовій продукції приведений в Додатку № 3 до Висновку експертизи. При цьому,  залишок матеріальної складової в незавершеному виробництві та готовій продукції на початок четвертого кварталу 2002 року був взятий із декларацій про податок на прибуток підприємства (арк. 130, том І).

Розрахунок обліку приросту (убутку) запасів приведений в Додатку № 4 до Висновку експертизи .

Валові доходи підприємства, отримані за рахунок різниці приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2003р., складають:

-          за даними ДПІ (приріст) - 150,9 тис. грн.

-          за даними підприємства (приріст) - 92,9 тис. грн.

-          судом встановлено, що сума приросту складає  –120,5 тис. грн.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно заниження позивачем  валових доходів за 2003 рік у сумі 58,0 тис. грн., підтверджуються у сумі 27,6 тис. грн. (120,5 тис. грн. –92,9 тис. грн.).

Валові доходи підприємства, отримані за рахунок різниці приросту (убутку) балансової вартості запасів за І півріччя 2004р., складають:

-          за даними ДПІ (приріст) -59,3 тис. грн.;

-          за даними підприємства (убуток) –(46,0) тис. грн.

-          судом встановлено, що сума приросту складає  –8,5 тис. грн.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно заниження позивачем валових доходів за І півріччя 2004р. у сумі 59,3 тис. грн.   підтверджуються у сумі 8,5 тис. грн.

Податкова інспекція на сторінках 8 - 9 акту перевірки вказує на заниження позивачем  валового доходу на  55 250 грн. 33 коп., в т. ч.  за  4 кв. 2002р. - в сумі 6 605 грн., за 2003р. - в сумі 51 500 грн., в порушення п. п. 7.4.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. п. 1.20.10 п. 1.20 статті 1 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (набрав сили 01.01.2003 року) донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами... .

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня можуть бути прийняті до уваги правила, визначені відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

З вищевикладеного слідує, що частина друга п. п. 1.20.10 п. 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовується тільки тоді, коли звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту .

Визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами передбачено п.  4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181.

Згідно  п. п. 4.3.3 п. 4.3  статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального податкового органу, погодженим з державним органом, уповноваженим провадити державну регуляторну політику, і є загальною для всіх платників податків.

Методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 697 від 27.05.2002р., набрала чинності з 1 липня 2002 року  (далі –Методика) .

Згідно п. 5 Методики, рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття. Результати перевірки, здійсненої з метою визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, оформляються актом, що затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів. Платнику податків у встановленому порядку надсилається податкове повідомлення, в якому, зокрема, зазначаються нарахована за непрямими методами органом державної податкової служби сума податкового зобов'язання, належна до сплати, опис методів, які при цьому були застосовані, а також сума  штрафних санкцій (за їх наявності).

За наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001р., в редакції  наказу  № 247 від 27.05.2003р.  “Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків” якщо податкове зобов'язання визначається із застосуванням непрямих методів податкове повідомлення-рішення згідно з додатком 5 повинно мати форму "Н".

 Рішенням № 1/00235826 від 08.11.2004р. начальника ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя А.Ю. Лаврешовим вказано на необхідність застосування звичайних цін по взаємовідносинах з пов’язаною особою ТОВ “Юнітон” м. Запоріжжя за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами (стор. 19 том 5). Екземпляри актів перевірок (стор. 13 том 1; стор. 61 том 4) не містять відміток про їх затвердження особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів. Крім того, спірне податкове повідомлення-рішення від 22.10.2004р. № 0001112302/0 (форма “Р”) має іншу форму, ніж передбачена наказом ДПА України Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, а також не містить посилання на опис методів, які при цьому були застосовані і посилання на норму закону, яким встановлено процедуру нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами.

Згідно вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

В акті перевірки  (акр.8) вказано, що  ТОВ  “Юнітон” безпосередньо володіє пакетом акцій  ЗАТ  “Завод агротехнічних машин” в розмірі 40,65% статутного фонду. Відповідно до положень, викладених в п. 1.26 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ТОВ “Юнітон”  є пов’язаної особою ЗАТ  “Завод агротехнічних машин”.

В період  з 01.10.2002р. по 31.12.2003р.  позивач , згідно договорів купівлі –продажу  № 78 від 28.12.2002р., № 76/1 від 27.10.2003р., № 69/1 15.08.2003р. здійснював  реалізацію ТОВ “Юнітон”  сільськогосподарської  техніки власного  виробництва .

В акті перевірки (арк. 9) податкова інспекція вказала, що так як ЗАТ "Завод агротехнічних машин" виробляє продукцію, інформація про вартість якої на ринку відсутня, то згідно абз. 2 п. п. 1.20.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", застосовується правило, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня можуть бути прийняті до уваги правила, визначені відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.  Згідно п. 6 П(С)БО № 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” № 303 від 18.06.2001р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 539/5730 23 червня 2001р., один із методів, відповідно до  якого здійснюється оцінка активів, або зобов’язань в операціях пов’язаних сторін є метод “витрати плюс”. За методом "витрати плюс" застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки. Для визначення доходу, отриманого ЗАТ "Завод агротехнічних машин" від продажу товарів ВАТ “Юнітон” приймається  за звичайні ціни собівартість виготовленої продукції. Розрахунок доходу від застосування звичайних цін наведено в додатку № 3 до акту перевірки (арк. 21 том 1, арк. 44, том 1).  

ЗАТ "Завод агротехнічних машин" не заперечує щодо здійснення продажу товарів пов’язаній особі.

Згідно редакції п. 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, (діючої в 4 кварталі 2002 р.). звичайна ціна - ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності”.

В перевіряємому періоді ЗАТ "Завод агротехнічних машин" не продавало власну продукцію другим особам, непов'язаним з ним, по цінам вище тих цін, по яким відвантажувалась ця ж продукція пов'язаній особі - ТОВ "Юнітон". Цей факт не спростовується і ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя, бо в якості рівня звичайних цін нею була використана саме собівартість реалізованої продукції, а не договірна ціна, по якій вона реалізується непов'язаним особам. Використання в 4 кварталі 2002р. в якості звичайної ціни договірної ціни не суперечило нормам,  діючого на той час,  п.1.20 статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств”.

Законом України від 24.12.2002р. (якій набув чинності з 01.01.2003р.) були внесені зміни до  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, і  п. 1.20 було  викладено в новий редакції .

Здійснюючи операції по продажу готової продукції пов'язаній особі ЗАТ "Завод агротехнічних машин" керувалось нормами п. п. 1.20.6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

З 1 січня 2003р., згідно п. п. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств “ у разі,  коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору”.

ЗАТ "Завод агротехнічних машин" указує, що “для визначення рівня звичайних цін ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя були використані дані не бухгалтерського обліку відносно фактичної собівартості готової продукції, а показники планової калькуляції. Про це відповідач прямо указує в п. 3 відзиву на позовну заяву. Проте, планова калькуляція представляє собою калькуляцію, яка складається, в основному, для установлення планових завдань по собівартості на початку запланованого періоду на підставі запланованих показників на цей період. Отже, планова калькуляція показує заплановану ціну готової продукції. В той же час Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" установлює принципи визначення фактичної собівартості готової продукції, а не планової собівартості.

В судовому засіданні встановлено:

-          розрахунок доходу від застосування звичайних цін (додаток № 3 до акту перевірки) не містить посилання на назву документа (форми), згідно якого він сформований;

-          колонка додатку № 3 до акту перевірки "собівартість (прийнята звичайна ціна)” не містить посилання на назву документа (форми), дату і місце його складання;

-          із планових калькуляцій продукції ЗАТ "Завод агротехнічних машин" за грудень (без року); листопад 2003р., квітень 2003р., травень 2003р. червень 2003р., липень 2003р., інш., тільки планова калькуляція на травень 2003р. має посилання на замовника –ТОВ “Юнітон”;

-          додаток № 3 до акту перевірки не має посилання на відвантаження продукції ТОВ “Юнітон” у травні 2003р.;

-          суду  не надано первинні документи, в яких відображено відвантаження продукції, переліченої у додатку №  3 до акту перевірки;

-          суду не надано документи, які визначають собівартість готової продукції, переліченої у додатку № 3 до акту перевірки;

-          суду  не надано первинні документи, в яких відображено відвантаження продукції, особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.

Слід відмітити, що податкова інспекція не врахувала, що  в 4 кварталі 2002р. була чинна стара редакція п. 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств “, і  застосувала  нову редакцію цього пункту, яка набрала законної сили лиш з 01.01.2003р.

На підставі вищевикладеного слідує, що не підтверджується визначення додаткового валового доходу на підставі застосування звичайної ціни в IV кварталі 2002 року на суму 6 605,0 грн. і в 2003 році на суму 51 500,0 грн.

На аркуші 9 акту перевірки податкова інспекція вказала, що  позивач  в період  з 01.01.2003р. по 30.06.2004р. використовував в господарської діяльності поворотну  фінансову  допомогу, отриману від ТОВ “Юнітон” по договору № 77 від 28.12.2002р. Станом на 30.06.2004р. сума неповернутої фінансової допомоги позивача перед ТОВ “Юнітон”  складає  505 540 грн. (Кт61).

Відповідно до вимог  п. п. 1.22.1 п. 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" проведено розрахунок процентів умовно нарахованих на суму  поворотної фінансової  допомоги, що лишилася  не поверненої  на кінець  звітного періоду. Згідно п. п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначені  суми умовних  процентів  включені  до валових доходів позивача. Загальна сума  нарахованих умовних відсотків згідно даних  перевірки становить 52,8 тис. грн.

Згідно підпунктів  1.22.1 та  1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (набрав сили 01.01.2003 року) безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами”.

Згідно п. п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (набрав сили 01.01.2003 року) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді..., сум поворотної  фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи  право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її  частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову  допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Пункт 1 розділу II Перехідних положень Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV вказує, що Поворотна фінансова допомога, надана до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, що діяли на момент її надання. При цьому, якщо платник податку включив суми такої поворотної допомоги до складу валових доходів відповідно до роз'яснень контролюючих органів, такий платник податку має право включити суми такої поворотної фінансової допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, в якому відбувається її повернення. Це правило діє до 1 січня 2004 року”.

За договором зворотної фінансової допомоги № 74 від 16.11.2000р. між ТОВ “Юнітон” і ЗАТ “Завод агротехнічних машин”, ТОВ “Юнітон” надає позивачу безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 500 000,00 грн. Фінансова допомога надається поетапно, за письмовими заявками ЗАТ “Завод агротехнічних машин”. Строк надання фінансової допомоги становить один рік з моменту перерахування коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ “Завод агротехнічних машин”. Додатковою угодою № 1 від 30.11.2001р. установлено, що повернення фактично отриманої фінансової допомоги відбувається до 31.12.2002р.

В результаті встановлено, що за даним договором позивачем  отримано коштів в період з 06.09.2001р. по 23.12.2002р. на суму 436 473,00 грн. (Додаток № 5 до Висновку експертизи). Повернення коштів відбувалось у період з 08.11.2001р. по 19.12.2001 у сумі 104 500,00 грн.

Неповернена сума зворотної фінансової допомоги за договором № 74 від 16.11.2000р.:

-          станом на 01.01.2003р. складає 331 973,00 грн.,

-          станом на 31.03.2003р. складає 331 973,00 грн.;

-          станом на 30.06.2003р. складає 331 973,00 грн.;

-          станом на 30.09.2003р. складає 331 973,00 грн.;

-          станом на 31.12.2003р. складає 331 973,00 грн.;

-          станом на 31.03.2004р. складає 331 973,00 грн.;

-          станом на 30.06.2004р. складає 331 973,00 грн., що підтверджується регістрами

обліку підприємства (стор. 134-140, том ІІ) .

За договором  зворотної фінансової допомоги № 77 від 28.12.2002р.,  між ТОВ “Юнітон” і ЗАТ “Завод агротехнічних машин”, ТОВ “Юнітон” надає позивачу безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 800 000,00 грн. Фінансова допомога надається за письмовими заявками ЗАТ “Завод агротехнічних машин”. Строк надання фінансової допомоги становить один рік з моменту перерахування коштів ТОВ “Юнітон”. Додатковою угодою № 1/1 від 09.01.2003р. указано, що ТОВ “Юнітон” і ЗАТ “Завод агротехнічних машин” є платниками податків згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Листом вих. № 519 від 05.10.2005р. ТОВ “Юнітон” повідомляє, що в 2002-2004 рр. було платником податку на прибуток на загальних підставах.  

Додатковою угодою № 1/1 від 03.02.2003р. суму фінансової допомоги збільшено до 1240000,00 грн.

За даним договором отримано коштів в період з 04.01.2003р. по 11.11.2003р. на суму 1 171 000,00 грн. (Додаток № 5 до Висновку експерта). Повернення коштів відбувалось у період з 06.03.2003р. по 07.06.2004 у сумі 997 432,91 грн.

Неповернена сума зворотної фінансової допомоги за договором № 77 від 28.12.2002р.:

-          станом на 31.03.2003р. складає 728 000,00 грн.;

-          станом на 30.06.2003р. складає 582 867,09 грн.;

-          станом на 30.09.2003р. складає 594 567,09 грн.;

-          станом на 31.12.2003р. складає 442 567,09 грн.;

-          станом на 31.03.2004р. складає 272 567,09 грн.;

     -  станом на 30.06.2004р. складає 173 567,09 грн., що підтверджується регістрами обліку підприємства (стор. 135-140 том ІІ).

Оскільки виконання договору з ТОВ “Юнітон” № 77 від 28.12.2002р. відбувалось у період дії редакції Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (набрав сили 01.01.2003 року), то згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 до валових доходів включаються доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді як суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Перехідні положення Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (п.1 розділу II) мають дію до 1 січня 2004 року”. Оскільки за договором зворотної фінансової допомоги № 74 від 16.11.2000р. станом на 31.03.2004р. неповернена позивачем сума коштів складає 331 973,00 грн., то згідно п. п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону до валових доходів додаються доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді як суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до вимог Наказу ДПА України “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання” від 29.03.2003 N 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді як суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги відображаються в рядку 01.6 “інші доходи, крім визначених у рядках 01.1 - 01.5” декларації з податку на прибуток підприємства. При заповненні рядка 01.6 декларації необхідно керуватися пп. 4.1.2 - 4.1.6, крім  п. п. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

В декларації про прибуток підприємства за 2003 рік  (арк. 138 том І)  у графі 01.6 відображено інші доходи в сумі 39,9 тис. грн. Доход від продажу товарів (робіт, послуг) складає 5634,4 тис. грн. Всього 5634,4 + 39,9 = 5 674,3 тис. грн.

Оскільки дані декларації не співпадають із довідкою головного бухгалтера підприємства (стор. 55 том ІІІ), згідно якої загальна сума валових доходів становить 5 598,5 тис. грн., із якої - 64,3 тис. грн. враховано як ”% по поворотної   фінансової  допомоги”, судом зроблено розрахунок суми нарахованих умовних відсотків, дані якого співпадають з розрахунком  наданим  в Додатку  № 5 до Висновку експертизи.

          Судом співставленні дані додатку № 4 до акта перевірки (арк. 45 том І)  і дані акту перевірки. За даними додатку загальна сума складає 52,868 тис. грн., за даними акта перевірки –52,8 тис. грн.

Висновки акту перевірки стосовно загальної суми нарахованих умовних відсотків у розмірі 52,8 тис. грн. в обсязі наданих документів підтверджуються у сумі 51,168 тис. грн. (Додаток № 5 до Висновку експерта), у тому числі:

-          За І квартал 2003р. – 7,291 тис. грн.

-          За півріччя 2003р. –15,68 тис. грн.

-          За 9 місяців 2003р. – 24,669 тис. грн.

-          За 2003 рік –31,668 тис. грн.

-          За І квартал 2004р. – 10,55 тис. грн.

-          За півріччя 2004р. –19,50 тис. грн.  

Податкова інспекція на сторінки 9 акту перевірки вказує, що  в 4 кварталі 2003р. позивач списав кредиторську заборгованість , що залишилась  нестягнутої   після  закінчення строку позовної  давності в сумі  23066,57 грн. на рахунку 714.  

Податкової інспекцією було проведено розрахунок сум  в додатку № 5 до акту перевірки. Валовий доход розраховано згідно даних бухгалтерського обліку з використанням первинних бухгалтерських документів.

Стосовно визначення податковою інспекцією в акті перевірки валових витрат позивача, слід вказати наступне:

Згідно п. п. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.  

До складу валових витрат включаються: суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 статті 8 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону”.

Позивачем надані вимоги, згідно яких в IV кварталі 2002 року витрачено матеріальних цінностей на ремонти, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшень основних фондів на суму 13 613,67 грн. (Таблиця 1 Додатку № 2 до Висновку експертизи). В бухгалтерському обліку підприємства витрати відображено за дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" та кредиту рахунків 201, 203, 205, 207 “Виробничі запаси”. Згідно наданих документів, відображених в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків 84 “Інші операційні витрати”, 92 “Адміністративні витрати” та кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами”, додаткові витрати з поточного і капітального ремонтів, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшень основних фондів в IV кварталі 2002 року складають 88 618,84 грн. (Таблиця 2 Додатку № 2 до Висновку експертизи), в тому числі: ПП “Підгайний В.Н. –3848,14 грн.; ТОВ “Вторресурс” –3600,00 грн.; ТОВ “Ізоляція Рогозов” –48237,70 грн.; ПП Гребнев О.А. –20833,00 грн.; ТОВ “Електроснаб” –12100,00 грн. Всього витрат –102 232,51 грн. = (88 618,84 грн. + 13 613,67 грн.)

За даними довідки головного бухгалтера підприємства  (стор. 51, том ІІІ)  в валових витратах IV кварталу 2002 року за кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” враховано 173,9 тис. грн., в тому числі:

-          дебет рахунку 23  "Виробництво"  у сумі 15 361,54 грн.;

-          дебет рахунку 28 "Товари" у сумі 203,40 грн.;

-          дебет рахунку 84 "Інші операційні витрати" у сумі 154 512,48 грн.;

-          дебет рахунку  92 "Адміністративні витрати" у сумі 3 600,00 грн.;

-          дебет рахунку 93 "Витрати на збут" у сумі 210,00 грн.

Указані суми співпадають з даними Журналу-ордеру і Відомості по субрахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” (в розрізі замовлень) ЗАТ “Завод агротехнічних машин” за IV квартал 2002 року.

Таким чином, до валових витрат IV кварталу 2002 року віднесено документально підтверджені витрати на поточні та капітальні ремонти, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшень основних фондів у розмірі 102 232,51 грн.

Відповідно до вимог п. 4.19 Порядку складання декларації про прибуток підприємства , затвердженого наказом ДПА України від N 214 від 08.07.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 1997 року за N 313/2117,  у рядку 24 декларації відображаються будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів (поточний, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння тощо), у сумі, що не перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

В деклараціях про прибуток підприємства за перший –третій квартали 2002 рік, одержаних ДПІ Комунарського району м. Запоріжжя відповідно 07.05.2002р., 08.08.2002р., 11.11.2002р., у рядку 24 “витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів” дані відсутні.

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів станом на початок 2002 року (додаток М до декларації) складає 1675,2 тис. грн. Сума ліміту валових витрат 2002 року –1675,2 х 5% = 83,76 тис. грн.

Позивачем надано копію акту № 2 прийому виконаних підрядних робіт з капітального ремонту даху за вересень 2002р. згідно договору № 31 від 30.07.2002р. з ТОВ “Ізоляція Рогозов” на загальну суму 57 540,00 грн., в т.ч. ПДВ –9590,00,  вартість робіт без ПДВ –47 950,00 грн. (ПН-1370). На акті є відмітка –перейменовано в “Ікопал”. Додатковою угодою до договору № 31 від 30.07.2002р. указано, що ТОВ “Ізоляція Рогозов” перейменовано в ТОВ “Ікопал”. Згідно довідки про вартість виконаних робіт до акту № 3 за листопад 2002р. (типова форма № КБ-3), всього вартість виконаних робіт становить по об’єкту –96 187,70 грн. ПДВ –19 237,54 грн. Всього –115 425,24 грн. Сальдо розрахунків з ТОВ “Ікопал” станом на 01.10.2002р. згідно даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” становить 1 609,88 грн.

Таким чином, валові витрати на поточні та капітальні ремонти, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшень основних фондів підприємства в обсязі наданих документів в IV кварталі 2002 року складають 102 232,51 грн.

Висновки акту перевірки, в обсязі наданих документів і проведених розрахунків, без урахування даних 9 місяців 2002р., підтверджуються  у розмірі 18,47 тис. грн. (102,23 тис. грн. - 83,76 тис. грн.), тому що до валових витрат у попередніх кварталах 2002р. не віднесено:

- 47 950,00 грн. - згідно акту прийому виконаних підрядних робіт із капітального ремонту даху № 2 за вересень 2002р. (договір № 31 від 30.07.2002р. з ТОВ “Ізоляція Рогозов”);

-17 323,95 грн. - згідно актів виконаних робіт та даних відомостей по рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”.

Податкова інспекція не довела, що  позивач відніс у попередніх кварталах 2002р.  суми  47 950,00 грн.  та  17 323,95 грн.

Згідно пп. 7.3.5 п. 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

За даними меморіального ордеру № 105 від 05.11.2002р. на поточний рахунок № 26031119835 в АБ “Металург” МФО 313582 від “Duevelsdorf Handelsgesel” Deutsche bank ag м. Франкфурт з поточного рахунку № 15008512335 в АБ “Металург” МФО 313582 зараховано 33 360,07 євро / 176 826, 72 грн., що підтверджено випискою банку за 05.11.2002р.  Меморіальним ордером № 11800 від 05.11.2002р. 50% суми перераховано на поточний рахунок № 26008119835 в АБ “Металург” МФО 313582 у сумі 16 680,03 євро / 88 413,33 грн. для продажу по заяві на продаж іноземної валюти б\н від 05.11.2005р. по курсу 5,315 для зарахування на розрахунковий рахунок № 26009119801 в АБ “Металург” МФО 313582. Меморіальним ордером № 11799 від 05.11.2002р. 50% суми перераховано на обов’язковий продаж (поточний рахунок № 26005507135 в АБ “Металург” МФО 313582) у сумі 16 680,04 євро / 88 413,39 грн. В журналі-ордері і Відомості по дебету рахунку 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” та кредиту рахунку 33 "Інші кошти" за четвертий квартал 2002 року відображено балансову вартість проданої іноземної валюти у сумі 176 826,72 грн.  

В декларації про прибуток підприємства за 2002 рік (стор. 121 том І) у рядку 29 “витрати за операціями з борговими зобов’язаннями та валютними цінностями (рядок 23.13 додатка З - рядок 27 декларації) не відображено балансову вартість проданої іноземної валюти у сумі 176 826,72 грн.  

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно заниження позивачем валових витрат четвертого кварталу 2002 року від операцій з продажу валютних цінностей у сумі 177 308,77 грн. є необґрунтованими.

Фактично сума заниження позивачем валових витрат четвертого кварталу 2002 року від операцій з продажу валютних цінностей складає 176 826,72 грн.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України N 429 від 16.09.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1023/7311,  факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення...Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами. При цьому безпосередньо в акті детально описується виявлене порушення на двох чи трьох характерних прикладах та підводиться підсумок.

Посилання податкової інспекції в акті перевірки на порушення позивачем п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо задекларованих витрат на придбання товарів, оплату праці, страхових зборів, податків і зборів, інших витрат, які не відповідають фактичним даним та даним бухгалтерського обліку не мають назви, дати і номерів документів, відповідно до яких здійснено операції, суть операцій, а також обґрунтування висновків (арк. 23 том І).

Висновки акту перевірки і розрахунок податку на прибуток стосовно:

заниження суми оподатковуваного прибутку за:

- 1 квартал 2003р. в сумі –129 800,0 тис. грн.

- півріччя 2003р. в сумі 86 700,0  тис. грн.

- за 2003 рік в сумі + 390 900,0  тис. грн.

- 1 квартал 2004р. в сумі 152 900,0 тис. грн.

- півріччя 2004р. в сумі + 318 600,0 тис. грн.

завищення суми оподатковуваного прибутку за:

- 4 квартал 2002р. в сумі 4 000,0 тис. грн.

- 9 місяців 2003р. в сумі 1 300,0 тис. грн.

занижено від'ємне значення об’єкта оподаткування за:

- 4 квартал 2002р. в сумі 6 000,0 тис. грн.

- 9 місяців 2003р. в сумі 1 300,0 тис. грн.

узагальнено як на підставі посилань на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, так і на підставі розрахункових даних додатків № 5 - 7 до акту перевірки.

Додатки до акту перевірки: № 5 “Розрахунок суми скоригованого валового доходу відповідно даних бухгалтерського та податкового обліку” (арк. 46 том І);  № 6 “Розрахунок суми валових витрат відповідно даних бухгалтерського та податкового обліку” (арк. 48 том І); № 7 (стор. 51 том І) є узагальнюючими; не містять назви, дати і номерів документів, відповідно до яких здійснено розрахунки, суть господарської операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені.

Крім того, результати дослідження даних декларацій з податку на прибуток ЗАТ “Завод агротехнічних машин” і даних розрахунків валових доходів, валових витрат і амортизації ЗАТ “Завод агротехнічних машин”, наданих до матеріалів справи, свідчать про значні відхилення показників. Результати наведено в Додатку № 6 до Висновку експертизи. Причину розбіжностей  сторони суду  не пояснили .

Враховуючи вищезазначене, а також те, що висновки акту перевірки, які ґрунтуються на додатках № 5 -7 до акту перевірки, не відповідають вимогам Наказу ДПА України N 429 від 16.09.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1023/7311,  податкова інспекція не надала  відповідь стосовно визначення в акті перевірки відхилення суми оподатковуваного прибутку, заниження від'ємного значення об’єкта оподаткування, і, відповідно, визначення податку на прибуток з порушенням п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”   (арк. 25 том І).    

Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Законом України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР визначено, що  реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно п. п. 5.4.4. п.5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.  

Позивачем наданий наказ № 199/1 від 02.04.2003р., в якому визначено: “з метою популяризації ВАТ “Завод агротехнічних машин” придбати прапор корпоративний із логотипом підприємства і розмістити на адміністративній будівлі”.

За накладною № 24/04-1 від 24.04.2003р. у ТОВ “Дізайн Імідж Компанія” м. Харків придбано прапори корпоративні 90 х 135 см у кількості 2 одиниці на суму 626,60 грн. з ПДВ –104,00 грн. і податком на рекламу –2,60 грн. Відповідно до субконто: ТМЦ: 8010- Флаг корпоративний за період з 01.04.03р. по 31.12.04р. В бухгалтерському обліку операцію придбання відображено 24.04.2003 року за дебетом рахунку 201 "Сировина й матеріали" і кредиту рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 522,60 грн. (без ПДВ). Операцію передачі в експлуатацію прапорів корпоративних відображено в обліку 30 травня 2003 року за дебетом рахунку 801 "Витрати сировини й матеріалів" і кредитом рахунку 201 "Сировина й матеріали" у сумі 522,60 грн.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно віднесення до складу валових витрат в 2003 році витрат на придбання прапору від ТОВ “Дізайн Імідж Компанія” за документом п. н. № 303 від 18.10.2003р. в сумі 522,00 грн. є необґрунтованими.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” від 17 вересня 1996 р. N 1147 встановлено, що заходи з озеленення міст і сіл належать до природоохоронних заходів.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури ти житлової політики “Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)” від 27.08.2000р. N 174 встановлено, що у зведених кошторисних розрахунках вартості виробничого та невиробничого будівництва кошти розподіляються по таких главах:...Глава 7. Благоустрій та озеленення території (п. 2.8.4). При визначенні кошторисної вартості будівництва до будівельних робіт відносяться...роботи з озеленення, захисних лісонасаджень, багаторічних плодових насаджень (п.3.1.3).

Державний комітет України з будівництва та архітектури в листі від 30.04.2003р. N 7/7-401 “Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів” вказує, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.  

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій багаторічні насадження обліковуються на рахунку 108” Багаторічні насадження” класу 1. Необоротні активи.

“Насадження озеленювальні та декоративні” (код 330505) та “трави багатолітні” (код 330501) віднесено до об’єктів основних фондів відповідно Наказу Державного комітету України по стандартизації, метрологи та сертифікації “Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів" N 507 від 19.08.97р.

Згідно п. п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Позивачем  надані копії:

- акту прийому виконаних підрядних робіт № 64 від 07.05.2003р., згідно якого КРСП “Зеленбуд” виконані роботи з озеленення території саджанцями липи, каштанів, горобини, кленів, інш. у сумі 1 712,00 грн. (без ПДВ), ПДВ –342,40 грн. Всього –2054,40 грн. (стор. 28, том ІІІ). В бухгалтерському обліку операцію відображено за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати" та кредитом рахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" у сумі 1 712,00 грн.(без ПДВ).

- акту прийому виконаних робіт № 100/СПУ від 27.04.2004р. КРСП “Зеленбуд” виконані роботи з посіву газону на загальну суму 1 090,00 грн. без ПДВ. ПДВ - 218,00 грн. Всього: 1308,00 грн. В бухгалтерському обліку операцію відображено за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати" та кредитом субрахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" у сумі 1090,00 грн. (без ПДВ).

Таким чином, висновки акту перевірки стосовно віднесення до складу валових витрат робіт з озеленення території в обсязі наданих документів підтверджуються:

- актом КРСП “Зеленбуд” № 64 від 07.05.2003р. на озеленення території саджанцями липи, каштанів, горобини, кленів, інш.  у сумі 1712,00 грн.

- актом КРСП “Зеленбуд” № 100/СПУ від 27.04.2004р. виконані роботи з посіву газону у сумі 1090,00 грн.

Особливості визначення складу витрат на оплату праці визначено п. п. 5.6.1. п. 5.6 статті 5 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (набрав сили 01.01.2003 року): З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно п. 2.42 Наказу Державного комітету статистики України від “Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати” належать суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам: здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях.

В акті перевірки указано, що порушення “харчування працівників” виявлено в лютому 2003р. у сумі 109,0 грн. (Кт. 6852 по Дт 84) (арк. 23 том І).

Позивачем наданий акт передачі-приймання виконаних робіт за березень 2003 року б/н, згідно якого Приватним підприємцем Мірошниченко В.П. виконано послуги з харчування працівників на суму 109,75 грн. ПДВ –21,95 грн. Всього 131,70 грн. В акті передачі-приймання виконаних робіт з Приватним підприємцем Мірошниченко В.П. указано “харчування працівників ЗАТ “Завод агротехнічних машин”. В бухгалтерському обліку операцію відображено за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати” та кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” у сумі 109,75 грн. за дебетом рахунку 64 “Розрахунки з бюджетом” та кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” у сумі 21,95 грн. у другому кварталі 2003 року.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно віднесення до складу валових витрат в лютому 2003 року, витрат на харчування працівників  у сумі 109,00 грн. є необґрунтованими.

Згідно п. п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  не відносяться до валових витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом  7.9.4  статті 7 цього Закону.

Згідно п. п. 8.7.1 п. 8.7 статті 8 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. № 349-IV (набрав сили 01.01.2003 року) платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

У деклараціях про податок на прибуток підприємства за 2003 рік та перше півріччя 2004 року (стор. 138-144 том І) у графі 04.10 “витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин” дані відсутні.

Довідки головного бухгалтера підприємства (стор. 56, 57 том ІІІ), вказують на віднесення до валових витрат в І кварталі 2004р. 21,0 тис. грн. - ”ремонт доріг”, в І півріччі 2004р. 25,2 тис. грн. - ”ремонт доріг”, що підтверджується журналом проводок за 01.10.02-30.06.04 по рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", в якому відображено:

31.12.2002р.:

-          Дебет 39 "Витрати майбутніх періодів" –Кредит 84 "Інші операційні витрати" - 48237,70 грн. (операція 36671-ремонт будівлі);

-          Дебет 39 "Витрати майбутніх періодів" –Кредит 84 "Інші операційні витрати" - 20833,00 грн. (операція 36672-ремонт доріг).

31.03.2004р.:

-          Дебет 91 "Загальновиробничі витрати"–Кредит 39 "Витрати майбутніх періодів" –21000,00 грн.  (операція 37036-ремонт доріг).

30.06.2004р.:

-          Дебет 91 "Загальновиробничі витрати"–Кредит 39 "Витрати майбутніх періодів" –25167,00 грн.  (операція 37115-ремонт доріг).

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів станом на початок 2003 року складає 1579,1 тис. грн. Сума ліміту валових витрат 2003 року –1579,1 х 10% = 157,91 тис. грн.

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів станом на початок 2004 року складає 1458,1 тис. грн. Сума ліміту валових витрат 2004 року –1458,1 х 10% = 145,81 тис. грн.

Згідно договору № 120 від 10.07.2003р. ТОВ “Вторресурс” зобов’язується виконати для ЗАТ «Агромаш»роботу “по установке на наружном ограждении периметра Заказчика спирального барьера безопасности из армированной скрученной колючей ленты (АСКЛ)» (стор. 24, том ІІІ).

Актом № ОУ-0000006 від 01.08.2003р. ЗАТ «Агромаш»прийняті роботи з «установки спирального барьера безопасности из АСКЛ»на загальну суму без ПДВ –16 809,00 грн. В бухгалтерському обліку підприємства витрати відображено за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати” та кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” у четвертому кварталі 2003 року.

Актом № 12/01 від 30.06.2004р. ЗАТ «Агромаш»прийняті роботи з «установки спирального барьера безопасности из АСКЛ (220м) по договору № 120 от 10.07.2003г.»на загальну суму без ПДВ –8 513,11 грн. В бухгалтерському обліку підприємства витрати відображено за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати” та кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” у другому кварталі 2004 року.

Висновки акту перевірки щодо завищення валових витрат за 2003 рік по акту № ОУ-0000006 від 01.08.2003р. «установка спирального барьера безопасности из АСКЛ»на загальну суму без ПДВ –16 809,00 грн. та за 2004 рік по акту № 12/01 від 30.06.2004р. «установка спирального барьера безопасности из АСКЛ (220м) по договору № 120 от 10.07.2003г.»на загальну суму без ПДВ –8 513,11 грн. не підтверджуються.

VІ).           За договором оренди № А-05/01 від 01.10.2001р. між ЗАТ “Завод агротехнічних машин” (орендодавець) і ТОВ “Промтехноком” (орендар) передано в оренду актом приймання-передачі від 01.10.2001р. виробничу площадку 710 мІ за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1. Додатковою угодою від 02.10.2001р сторони домовились, що  якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від орендованого майна, орендодавець зобов’язаний компенсувати йому витрати. (арк. 74 - 76 том V). Угодою про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 30.04.2004р. сторони домовились, що станом на 29.02.2004р. заборгованість ТОВ “Промтехноком” складає 62 294,00 грн., витрати на поточний ремонт і реконструкцію орендованого майна, понесені ТОВ “Промтехноком”, складають станом на 01.04.2004р. –54 172,34 грн., враховуючи ПДВ. ЗАТ “Завод агротехнічних машин” компенсує ТОВ “Промтехноком” понесені витрати згідно рахунку № 6 від 30.04.2004 р. Залік взаємних вимог відбувається у сумі 54 172,34 грн.  Згідно рахунку № 6 від 30.04.2004р. ТОВ “Промтехноком” “компенсація витрат по дог. № А-05/01 від 01.10.2001р.” складає 45 143,62 грн.,  ПДВ –9 028,72 грн. Всього –54 172,34 грн.  За податковою накладною ТОВ “Промтехноком” № 1105/1 від 11.05.2004р. компенсація витрат складає 45 143,62 грн., ПДВ –9 028,72 грн. Всього –54 172,34 грн.

Згідно вимог п. п. 7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Актом здачі - приймання робіт (виконання послуг) № ОУ 0000003 від 11.05.2004р. витрати “ТОВ “Промтехноком”, понесені на поточний ремонт та реконструкцію орендованого приміщення, які передано ЗАТ “Завод агротехнічних машин”, складають 45 143,62 грн., ПДВ –9 028,72 грн. Всього –54 172,34 грн. (стор. 80 том V). В бухгалтерському обліку операцію відображено по дебету рахунку 84 “Інші операційні витрати” та кредитом рахунку 6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” у другому кварталі 2004 року у сумі 45 143,62 грн.

Таким чином, висновки акта перевірки щодо порушення п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” стосовно віднесення до складу валових витрат “компенсації витрат ТОВ “Промислова технологічна компанія” (код 23286565) по договору № А-05/01 від 01.10.2001р.”, у сумі 45 143,62 грн., не підтверджуються.  

Розрахунок обліку приросту (убутку) запасів приведений в Додатку № 4 до Висновку експертизи.

Встановлено, що валові витрати підприємства, отримані за рахунок різниці приросту (убутку) балансової вартості запасів за IV квартал 2002 року, складають:

- за даними ДПІ (убуток) –(80,0) тис. грн.

- за даними підприємства (убуток)–(197,1) тис. грн.

-          експертом встановлено убуток –(190,3) тис. грн.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно завищення валових витрат за IV квартал 2002 року у сумі 117,1 тис. грн.  підтверджуються у сумі 6,8 тис. грн.

Встановлено, що валові витрати підприємства, отримані за рахунок різниці приросту (убутку) балансової вартості запасів за І квартал 2004 року складають:

- за даними ДПІ (приріст)–21,9 тис. грн.

- за даними підприємства (убуток)–(147,0) тис. грн.

-          експертом встановлено приріст –30,3 тис. грн.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно завищення валових витрат за І квартал 2004 року у сумі 147,0 тис. грн.  підтверджуються.

Встановлено, що валові витрати підприємства, отримані за рахунок різниці приросту (убутку) балансової вартості запасів за І півріччя 2004 року, складають:

- за даними ДПІ (приріст)–59,3 тис. грн.

- за даними підприємства (убуток)–(46,0) тис. грн.

-          експертом встановлено приріст –8,5 тис. грн.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки стосовно завищення валових витрат за І півріччя 2004 року у сумі 46,0 тис. грн. підтверджуються.

Враховуючи вищевикладене, податкова інспекція обґрунтовано нарахувала позивачу податок на прибуток в сумі  82 100 грн., безпідставно нарахувала - податок на прибуток в сумі  113 600 грн.

Крім цього, податкова інспекція  нарахувала позивачу штрафні санкції  в сумі 183 130 грн. , згідно п. п. 17.1.3 та 17.1.6 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  .

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний  з  податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що  минули.

Підпунктом 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення  від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При нараховані  штрафних санкції згідно п. п. 17.1.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковою інспекцією була допущена арифметична помилка, в результаті якої  позивачу безпідставно було нарахована 30 грн.

Крім цього, відповідно до п. п. 17.1.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкова інспекція безпідставно нарахувала позивачу, з врахуванням вищевикладеного, штрафні санкції в сумі  44  200 грн.

Оскільки податкової інспекцією  обґрунтовано  нарахована податок на прибуток в сумі  82 100 грн. , то штрафні санкції  в сумі 97 850 грн. нараховані необгрунтовано, тому що вказана сума не  є сумою  у великих розмірах, як то передбачено п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Таким чином,  в позові, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя  № 0001112302/0 від 22.10.2004 р. в частині нарахування  штрафних санкцій  в сумі   41 050 грн. ( нарахованих згідно п. п. 17.1.3 п. 17 Закону )  , позивачу слід відмовити.

Все вищевикладене підтверджується також і Висновком експерта від 23.06.2006р. ( т. 6, арк. с. 17 –67) та  наданим до нього Уточненням арифметичних даних (т.  11, арк. с. 63 –65).

Судом досліджено Висновком судово - економічної експертизи, і у суду не має  підстав сумніватися в доводах, приведених в Висновку. Експертом були досліджені усі матеріалі справи.

Експерт надав  рахунок № СФ-0000035 від 23.06.2006р., згідно якого витрати по проведенню експертизи  складають  12 038 грн. 40 коп.

Оскільки  експертиза була призначена  за ініціативою суду, відповідно до п. 4 статті  92 КАС України, витрати компенсуються  за рахунок  Державного бюджету України.

Судові витрати  по сплаті  держмита підлягають  стягненню з  Державного бюджету України на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись  ст. ст. 82, 87, 89, 92, 94, 95, 158 –163 КАС України, суддя

                                                            

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя  № 0001112302/0 від 22.10.2004 р.   в частині нарахування  податку на прибуток в сумі  113 600 грн. та штрафних санкцій  в сумі  142 080 грн.

В іншій  частині в позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного  підприємства  “Аудиторська фірма “Запоріжаудитконсалтинг” судові витрати по проведенню судової експертизі    в сумі  12 038 грн. 40 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Завод агротехнічних машин” м. Запоріжжя , вул. Чубанова, 1 судові  витрати по сплаті  держмита в сумі   57 грн. 36 коп.

Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено КАС України,  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була подана у строк, встановлений  цим Кодексом, постанова суду першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

 У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається  особою, яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови  у  повному  обсязі  відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в повному  обсязі. Апеляційна  скарга на постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків, встановлених КАС України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                     Місюра Л.С.                                   

Постанова  підписана : 12.07.2006р.