У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 8 лютого 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 2 червня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості в силу

ст. 89 КК України,

засуджено:

за ч. 2  ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

Судом вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної  шкоди на користь ОСОБА_2.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, перебуваючи в нетверезому стані, 2.06.2005 року проник в квартиру АДРЕСА_1 та, застосувавши до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого в момент заподіяння, заволодів телевізором “Електрон” та покривалом на загальну суму 450 грн.

3.02.2005 року ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, відкрито викрав з торгового ларька “ІНФОРМАЦІЯ_2” по АДРЕСА_2 225 грн., які належали ОСОБА_4.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну  судових рішень та просить пом'якшити покарання, посилаючись на щиросердне каяття та інші пом'якшуючі обставини. Крім того, зазначає, що суд неправильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 186 КК України та просить їх перекваліфікувати на ч. 2 ст. 186 КК України.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених  злочинах ґрунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.

Посилання засудженого на неправильну кваліфікацію його дій по епізоду заволодіння майном ОСОБА_2 безпідставні.

Як вбачається з показань потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 вибив двері та проник у квартиру ОСОБА_2, де, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, заволодів телевізором та покривалом.

Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 показав і пояснив  як він проник в зазначену квартиру та за яких обставин викрав майно потерпілої ОСОБА_2, що підтерджується даними  відповідного протоколу.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2  ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України є правильною.

Що стосується призначеного покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам кримінального закону. Суд врахував  як ступінь тяжкості вчиненених ОСОБА_1 злочинів, так і дані про його особу, а також і ті обставини, на які є посилання у скарзі. Підстав для пом'якшення покарання, про що йдеться у касаційній скарзі, немає, а тому і підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

                                                             Судді:

           В.Г. Жук                        В.В. Заголдний                          А.І. Редька