Справа №     22ц-1466 /08                                 Головуючий в інстанції  : Архипенко А.В.

Категорія    41                                                     Доповідач Тріфанов О. М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2008 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого :                  Тріфанова О. М.

суддів :                             Гаврилюка В. К.,  Запорожця М.  П.

секретаря :                       Божкової Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 9.01.2008 року по справі за позовом   ОСОБА_1   до ТОВ „Попаснянський хлібокомбінат" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди ,  -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення,  яким задовольнити його позовні вимоги.

Заперечень на апеляційну скаргу суду не надано.

Вислухавши доповідь судді,  пояснення представника відповідача,  розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду,  коллегія суддів вважає,  що апеляційну скаргу слід видхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст.  213 ЦПК України законним і обгрунтованим є рішення,  коли суд виконав всі вимоги цівільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з"ясування обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених такими доказами,  які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається,  що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.

Судом встановлено,  що позивач з 10.01.2007року. відповідно до наказу ТОВ „Попаснянський хлібокомбунат" № 4\ок працював на ТОВ на підставі безстрокового трудового договору,  з наказом був ознайомлений під розпис.

2.08.07р. позивач направив відповідачеві заяву про звільнення з 3.08.07р. за ч.3  ст.  38 КЗпП України,  та був звільнений 3.08.07р. за ч. 1  ст.  38 КЗпП України,  за вланим бажанням. .

Станом на 3.11.07р. отримав трудову книжку,  з записом про звільнення по ч. 1  ст.  38 КЗпП України.

Позивач просив стягнути зборгованість по зарорбітній платі,  вихідну допомогу ,  компенсацію за невикористану відпустку в загальній сумі 4800грн.,  середньомісячний заробіток в сумі 1200грн.,  та моральну шкоду у сумі 4 000грн.,  змінити запис у трудовій книжці.

При розгляді справи позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача середній заробіток з 26.07.2007р. до винесення судового рішення,  тримісячний середній заробіток,  витрати на лікування у сумі 171, 86грн. та моральну шкоду у сумі 10 000грн..

Позивач також додаткового зазначив,  що в період з 15.08.07р. по 20.08.07р. він хворів,  знаходився на лікуванні,  в зв*вязку з чим був вимушений позивати кошти на лікування ,  утримання сім*ї та сплату кредитних зобов*язань,  вважає що таким чином йому спричинена моральна шкода.

2

Ч. 3  ст.  38 КЗпП України закріплене право працівника на розірвання трудового договору у випадку порушення власником законодавства про працю або умов трудового договору. При цьому працівник повинен позначити термін і підстави для розірвання трудового договору.

Судом встановлено,  що позивач порушив вимоги  ст.  38 ч.3 КЗпП України ,  не надав ніяких доказів про те,  що за час його роботи на підприємстві по відношенню до нього були допущені порушення законодавства про працю.

Трудову книжку та повідомлення про одержаня відповідних виплат адміністрація направила позивачеві поштою,  про що свідчать підтвердження про отримання поштових повідомлень з подписом позивача від 17.08.07р. та від 23.08.2007р.

Судом також встановлено,  що на вимогу позивача йому 26.07.2007року був виданий обхідний лист,  але заяву про звільнення він надав лише 2.08.2007р. та просив звільнити його за  ст.  38 КЗпП України з 3.08.2007року.

З табелю обліку робочого часу видно,  що позивач був відсутній на роботі вже з 23.07.08р.,  в зв*язку з чим був змінений графік виходів водіїв .

Суд обгрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на те,  що відповідач самостійно сформулював підстави звільнення,  тобто по ч. 1  ст.  38 КЗпП України а не по ч. 3 ст.  38 КЗпП України як зазначено в його заяві,  також необгрунтоване ,  позивач не вказав конкретних причин звільнення або конкретних порушень трудового законодавства по відношенню до нього,  але при цьому бажає розірвати трудовий договір,  тому адміністрація з огляду на те,  що зазначена заява надійшла поштою,  інших причин звільнення в ній не зазначено,  обгрунтовано звільнила його на підставі ч. 1  ст.  38 КЗпП України,  за власним бажанням.

При таких обставинах у суду не було підстав для задоволення позову.

Зважаючи на викладене,  доводи позивача про порушення норм матеріального права слід вважати такими,  що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни,  якщо визнає,  що суд першоі інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону,  порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено,  тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст. хт. 307,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 9.01.2008 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно,  але може бути оскаржена

протягом двох місяців у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду

України.