У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
головуючого-судді |
Міщенка С.М., |
|
суддів |
Вус С.М., Коротких О.А., |
|
за участю прокурора захисника та засудженого |
Волошиної Т.Г., ОСОБА_1, ОСОБА_2 |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 березня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 7 жовтня 2008 року.
Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2008 року засуджено:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше судимого:
- 04.08.1998 року за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки;
- 07.11.2000 року за ч. 2 ст. 140, ст. 208, 43 КК України на 3 роки позбавлення волі,-
- за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_3 остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, раніше не судимого,-
- за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього відповідні обов'язки.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
народження, громадянина України, раніше не судимого,-
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, громадянина України, раніше не судимого,
та
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, громадянина України, раніше не судимого,
та
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, громадянина України, раніше не судимого,-
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі кожного.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на них відповідні обов'язки;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, громадянина України, раніше не судимого,-
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі статей 75, 76, 104 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього відповідні обов'язки;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 народження, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,-
- за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього відповідні обов'язки;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 396 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього відповідні обов'язки.
Стягнуто на користь ВП «Птахофабрика Миронівська» на відшкодування завданих збитків: з ОСОБА_3 - 4536 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 солідарно 193536 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6 солідарно 24192 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно 9072 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 солідарно 9072 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 солідарно 2116 грн. 80 коп.; з ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6 солідарно 3326 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 солідарно 3175 грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 солідарно 941 грн. 41 коп. судових витрат та з ОСОБА_4 - 842 грн. 32 коп.
Згідно з вироком, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 визнано винними у тому, що вони разом із невстановленою слідством особою, яка знаходиться в розшуку, організували організовану групу і в різний співучасті між собою з території будівельного майданчика бригади № 14, що знаходиться на території Степанівської сільської Ради Канівського району Черкаської області та належить ВП «Птахофабрика Миронівська» ВАТ «Миронівський хлібопродукт» в період з 16 липня по 6 серпня 2007 року вчинили крадіжку ізолюючого матеріалу «URSA M-11-60» (ІЗОВЕР) на загальну суму 304208 грн. 40 коп.
Крім того ОСОБА_3 втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_9, а Тарасенко вчинив заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину.
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 7 жовтня 2008 року вирок Канівського районного суду Черкаської області від 28 травня 2008 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в частині призначеного їм покарання скасовано та постановлено новий вирок, яким призначено покарання:
- ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 304, 70 КК України, - 8 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини майна, яке є його власністю;
- ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 185 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини майна, яке є його власністю;
- ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі статей 75 і 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього відповідні обов'язки;
- ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі статей 75, 76, 104 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього відповідні обов'язки.
В решті вирок залишено без зміни.
Вирок щодо ОСОБА_11 в касаційному порядку не оскаржено і касаційного подання не внесено.
Вирок Канівського районного суду Черкаської області від 28 травня 2008 року щодо засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 прокурором, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, оскаржено в касаційній інстанції в порядку ч. 2 ст.383 КПК України.
У касаційному поданні порушено питання про скасування вироку апеляційного суду щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та направлення справи на новий судовий розгляд через істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особам засуджених внаслідок м'якості. При цьому прокурор зазначає, що апеляційний суд без належного обгрунтування призначив організаторам злочинної групи ОСОБА_3 і ОСОБА_2 покарання фактично в мінімальних межах санкції закону, за яким їх визнано винними, не врахувавши тяжкість злочину та їх особи; не вмотивував можливість звільнення засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України; при скасуванні вироку місцевого суду в частині призначеного засудженим покарання помилково повторно визнав їх винними у вчиненні злочинів, а також не виправив допущене місцевим судом порушення вимог ст. 93 КПК України про відшкодування судових витрат засудженими у дольовому порядку.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок апеляційного суду змінити, а призначене йому покарання пом'якшити, посилаючись на те, що він не був організатором крадіжки. Разом з тим він просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що до крадіжки причетні й інші особи, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які, на його думку, є безпосередніми учасниками цієї крадіжки;
- засуджений ОСОБА_2 просить вирок апеляційного суду змінити, призначене йому покарання пом'якшити із застосуванням ст. 75 КК України. Разом з тим засуджений посилається на однобічність і неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначивши про те, що судом конкретно не встановлена ступінь участі та роль кожного із засуджених у вчиненні крадіжки, не розмежовані злочинні дії між ним та ОСОБА_3, не прийнято до уваги те, що його участь у викраденні майна 16, 19, 23, 29 липня та 5 серпня 2007 року носила незначний характер, а тому вважає, що місцевий суд обгрунтовано призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільнив від його відбування на підставі ст. 75 КК України;
- засуджений ОСОБА_4 просить вирок змінити, призначене покарання пом'якшити із застосуванням ст. 75 КК України, посилаючись на повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину та стан свого здоров'я;
- захисник ОСОБА_5 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_4 змінити, призначене засудженому покарання пом'якшити із застосуванням ст. 75 КК України, посилаючись на явку з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, стан здоров'я засудженого та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали касаційну скаргу останнього, думку прокурора про обгрунтованість касаційного подання та залишення без задоволення касаційних скарг захисника і засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, а касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, висновки місцевого суду про винність засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, встановлених цим судом та викладених у вироку, а також кваліфікація злочинних дій ОСОБА_3 - за ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та 304 КК України, ОСОБА_2 - за ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - за ч. 3 ст. 185 КК України є правильними і прокурором, засудженими та захисником у касаційному поданні та касаційних скаргах фактично не оскаржуються.
Що ж стосується висновків місцевого суду про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 та особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, при вчиненні крадіжки ізолюючого матеріалу з приміщень ВП «Птахофабрика Миронівська» протягом усього часу діяли у складі організованої групи, а інші засуджені при цьому діяли за попередньою змовою із ними та між собою, грунтуються на показаннях самих засуджених під час досудового та судового слідства, показаннях свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших, даних протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та іншими, бухгалтерських та складських документах про недостачу ізолюючого матеріалу в приміщеннях ВП «Птахофабрика Миронівська», із сукупності яких вбачається, що саме ОСОБА_3, ОСОБА_2 та особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, вчинили крадіжку у складі організованої групи, бо діяли за попередньо розробленим та узгодженим між собою планом, виконуючи при цьому чітко розподілені між собою злочинні ролі, спрямовані на досягнення злочинного результату шляхом залучення до участі у крадіжці інших засуджених, а також шляхом забезпечення безперешкодного збуту викраденого майна і розподілу між собою та іншими співучасниками отриманих внаслідок цього коштів.
Тому доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що вони не діяли у складі організованої групи, а останнього і про свою незначну роль у вчиненні ряду епізодів крадіжки, колегія суддів вважає такими, що суперечать та спростовуються зібраними у справі і наведеними вище доказами, які отримали всебічну, повну та об'єктивну оцінку у вироку суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_3 про причетність до вчинення крадіжки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки причетність цих осіб до вчинення злочину органами досудового слідства не встановлена. Тому кримінальну справу щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_13 органами досудового слідства було закрито за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 та ст. 396 КК України, (т. 3, а.с. 180-184, 204). Зазначені постанови прокурором та іншими учасниками процесу у встановленому законом порядку не оскаржувалися. З урахуванням наведеного, підстав для скасування вироку та направлення справи на нове розслідування за доводами касаційної скарги засудженого ОСОБА_3, немає.
Та обставина, що апеляційний суд при постановленні свого вироку повторно визнав засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів, не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому не тягне скасування або зміну вироку в цій частині.
Враховуючи, що ст. 304 КК України Законом України від 1 жовтня 2008 року змінено, внаслідок чого ця стаття стала складатися із двох частин, а також те, що цей Закон набрав законної сили лише 18 жовтня 2008 року, тобто після постановлення вироку апеляційним судом, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 395 КПК України уточнити вирок щодо ОСОБА_3 в цій частині і вважати його засудженим за ч. 1 ст. 304 КК України до покарання, призначеного вироком апеляційного суду.
Разом з тим, доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про те, що призначене цим засудженим покарання є несправедливим внаслідок суворості, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що призначене місцевим судом засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 покарання є несправедливим внаслідок м'якості, бо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вчинили особливо тяжкий злочин у складі організованої групи, а ОСОБА_4 був активним співучасником цього злочину, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність цих засуджених. При цьому апеляційним судом також враховано, що ОСОБА_3 раніше судимий за корисливі злочини, матеріальні збитки ними не відшкодовані, а засудженим ОСОБА_2 збитки відшкодовані у незначному розмірі.
Враховуючи фактичні обставини справи, конкретні дії засуджених та тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчиненого злочину, касаційний суд не вбачає підстав для пом'якшення призначеного засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 покарання, у тому числі шляхом їх звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, бо вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, оскільки воно призначено фактично в мінімальних межах санкції закону, за яким їх визнано винними.
Необгрунтованими колегія суддів вважає також доводи прокурора про м'якість призначеного засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 покарання, бо апеляційним судом повною мірою враховано як ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про їх особи, так і щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також стан здоров'я засудженого ОСОБА_4.
Разом з тим, доводи прокурора про порушення судом вимог ст. 93 КПК України при вирішенні питання про відшкодування судових витрат є обгрунтованими, бо замість дольового порядку судом помилково застосовано солідарний порядок відшкодування судових витрат. Тому у зв'язку з наведеним, вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 підлягає зміні в частині порядку стягнення судових витрат з солідарного на дольовий.
Що ж стосується клопотання ОСОБА_3 про його участь у розгляді справи касаційним судом, то відповідно до ст. 391 КПК України, це клопотання засудженого задоволенню не підлягає, оскільки подане поза межами строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
касаційні скарги засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 7 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в частині порядку стягнення судових витрат змінити з солідарного на дольовий, визначивши розмір стягнення цих витрат з ОСОБА_3 в розмірі 191 грн. 41 коп., з ОСОБА_2 - 150 грн., а з ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 по 100 грн. з кожного.
В порядку ст. 395 КПК України уточнити вирок щодо ОСОБА_3, зазначивши, що його засуджено за ч. 1 ст. 304 КК України до покарання, призначеного апеляційним судом.
В решті вирок апеляційного суду залишити без зміни.
СУДДІ :
Міщенко С.М. Вус С.М. Коротких О.А.