У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 17 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1

За вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2008 року

засуджений за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України суд вирішив звільнити ОСОБА_1 від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 2 роки з покладенням відповідних обов'язків, що передбачені у ст. 76 цього Кодексу.

В суді апеляційної інстанції справа не переглядалась.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що наприкінці квітня 2008 року, у сквері, що знаходиться на вул. Леніна в м. Генічеську Херсонської області, він знайшов 17,44 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу висушеного. Указаний наркотичний засіб засуджений приніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1, де і зберігав для особистих потреб, без мети збуту.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст. 309 КК України злочину, зазначає, що призначене засудженому судом першої інстанції покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України є надто м'яким і не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, у зв'язку з чим просить вирок стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який подання підтримав, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно із мотивувальної частини вироку суд першої інстанції прийшов до висновку про вчинення засудженим злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства з врахуванням ступені тяжкості вчиненого, щирого каяття у скоєному, а також того, що він на утримання має неповнолітню дитину.

У той же час, призначаючи покарання із застосуванням ст. 75 КК України, поза увагою суду залишились негативно характеризуючі ОСОБА_1 дані, зокрема те, що він стоїть на диспансерному обліку як алкоголік,  його негативна характеристика за місцем проживання та інші встановлені по справі характеризуючі засудженого дані.

Не відповідає матеріалам справи висновок суду про наявність на утриманні засудженого неповнолітньої дитини, оскільки у справі відсутні відповідні матеріали, які б це підтверджували. Також у справі відсутні дані, які б свідчили про наявність у засудженого постійного місця роботи чи іншого джерела доходів, на які він спроможний був утримувати кого-небудь. Крім того, під час досудового слідства ОСОБА_1 указував на те, що він проживає один.

Приймаючи до уваги ці обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими викладені у касаційному поданні доводи про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання у зв'язку з його невідповідністю тяжкості вчиненого засудженим злочину та даним про особу засудженого.

У зв'язку з цим вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого, у разі доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, призначення йому покарання із застосуванням положень, передбачених ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2008 року щодо Бурченка Юрія Владиславовича скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі.