Судове рішення #435038
Справа № 2-94/2007 року

 

           Справа № 2-94/2007 року

РІШЕННЯ

Іменем   України

11 січня 2007 р.                                                                                Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого - судді Чередникової B.C. при секретарі - Мирній Т.Ф. з участю позивача - ОСОБА_1 відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод в корисуванні нею, -

В СТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 24.05.2006 року в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, про виділення в натурі 1/2 квартири, що знаходиться в спільній сумісній власності його та відповідачки, та усунення перешкод "в користуванні квартирою, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до рішення Лубенського міськрайонного суду від 07 лютого 2006 p., яке набрало законної сили 23 березня 2006 р., за ним визнане право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідачка перешкоджає його проживанню в квартирі.

Прохає суд виділити в натурі належну йому частку квартири в спільній власності, а саме кімнату житловою площею 14,7 кв. м, відповідачці кімнату площею 19,2 кв. м, кухню, ванну, вбиральню, коридор залишити в загальному користуванні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив, оскільки реально розділити квартиру і виділити йому належну 1/2 частину квартири неможливо, прохає визначити порядок користування житловою квартирою, прохає виділити йому в користування меншу кімнату, площею 15,1 м.кв., відповідвчці, постільки у неї на утримані знаходиться їхня неповнолітня дитина, залишити більшу кімнату, площею 18.8 кв. м., решту приміщень: коридор, площею 7.4 м.кв., кухню, площею 8.9 м.кв., ванну, площею 2.4 м.кв., туалет, площею 1.2 м.кв. залишити в спільному користуванні та зобов'язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні квартирою/Пояснив, що іншого власного житла не має, в даний час знімає квартиру.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що дійсно вони з відповідачем мають рівні частки у сумісній спільній власності - двокімнатній квартирі розташованій АДРЕСА_1. Однак позивач має іншу сім'ю, проживає в іншому місці. Вважає, що коли вони будуть проживати в одній квартирі, то знову між ними будуть виникати сварки, оскільки вони є чужими людьми. Позивач засуджений за вироком суду за її побиття. їх нездорові взаємовідносини можуть погано відбитися на здоров'ї і вихованні їхньої неповнолітньої дитини. Також позивач може привести іншу жінку проживати в квартирі. Вважає неможливим сумісне проживання з позивачем в одній квартирі. Прохає суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог .

 

Заслухавши сторони та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про власність,, кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Відповідно до ст. 4 цього Закону, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном .

Відповідно ст. 48 п.2 Закону, власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Відповідно ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно ст. 104 ЖК України, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділене у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладені такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в періоз з 03 жовтня 1992 року по 19 грудня 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано, 19.12.2005 року.

Сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу між сторонами, залишилася проживати з матір'ю, відповідачкою по справі.

Відповідно до рішення Лубенського міськрайонного суду від 07 лютого 2006 р. за позивачем ОСОБА_1 визнане право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, власниками спірної квартири на правах спільної сумісної власності в рівних частках є позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2

В даний час в квартирі проживає відповідачка із неповнолітнею донькою, які фактично користуються кімнатою № 6, площею 18,8 м.кв., коридором, кухнею, ванною кімнатою та туалетною кімнатою; кімната № 4, площею 15,1 м.кв. закрита позивачем, де знаходяться йому належні речі.

Спірна квартира є двокімнатною, житлові кімнати якої ізольовані, відповідають вимогам ст. 63 Житлового Кодексу України.

Доводи відповідачки про неможливість їхнього з позивачем проживання в одний квартирі лише з того приводу, що позивач може привести іншу жінку та, що проживання позивача створює небезпеку для неї та дитини, оскільки між ними виникали сварки і позивач побив її не заслуговують на увагу. До такого висновку суд прийшов з наступного.

Дійсно, згідно вироку Лубенського міськрайонного суду  від 19.01.2006 року, позивача ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за ст.  125 ч. 1 КК України до сплати штрафу в сумі 510 грн. за те, що він, перебуваючи  квартирі АДРЕСА_1 17.10.2005 року близько 22 години   на грунті  неприязнених стосунків з бувшою дружиною ОСОБА_2, в ході виниклої сварки, щляхом штовхання та нанесення удару в область обличча, заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Вирок суду набув чинності.

Позивачем - ОСОБА_1 штраф сплачено. Потерпілій - відповідачкі ОСОБА_2, відповідно до вироку , позивачем повністю виплачено присуджену суму моральної шкоди.

З дня винесення вироку суду сплинув певний час.

Відповідачка ОСОБА_2 не надала доказів, які б свідчили про небезпеку для неї, або їхньої сумісної дитини з боку позивача ОСОБА_1 та його негативну повединку відносно неї та їхньої дитини після винесення судом вироку по даний час

 

Позивач, являючись власником 1/2 частини спірної квартири, не може в повній мірі реалізувати своє право власності, проживати в цій квартирі, розпоряджатись своєю часткою, оскільки відповідачка чинить перешкоди, не дає ключа від вхідних дверей, не впускає його до квартири та не дозволяє в ній проживати.

З урахуванням сімейного стану сторін, інтересів неповнолітньої дитини, яка мешкає з матір'ю, наявності санітарних вимог, що ставляться до житла, враховуючи середню норму забезпеченості житлом в м. Лубни, 6,8 кв.м .на одну особу, суд вважає можливим встановити порядок користування спірною квартирою наступним чином: виділити позивачу ОСОБА_1 кімнату площею 15,1 кв.м.; залишити відповідачці ОСОБА_2 з дитиною в користування житлову кімнату площею 18,8 кв.м.; залишити в спільному користуванні коридор, площею 7,4 м.кв., кухню, площею 8,9 м.кв., кімнату ванну, площею 2,4 м.кв., туалет, площею1,2 м.кв.

Зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу в користуванні житловою квартирою, відповідно до встановленого судом порядку користування нею.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 2, 4, 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 9,104 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити між позивачем ОСОБА_1, та відповідачкою ОСОБА_2 порядок користування спірною житловою квартирою АДРЕСА_1, наступним чином:

Позивачу ОСОБА_1 в спірній квартирі виділити в користування житлову кімнату № 4 розміром 15.1 м.кв.

Відповідачці ОСОБА_2, з якою проживає неповнолітня дитина -донька ОСОБА_3, в спірній квартирі залишити в користуванні житлову кімнату №6 розміром 18.8 м.кв.

Коридор, площею 7.4 м.кв., кухню, площею 8.9 м.кв., кімнату ванну , площею 2.4 м.кв., кімнату туалет, площею1.2 м.кв., залишити сторонам в загальному користуванні.

Зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою, відповідно до встановленого судом порядку користування квартирою.

На рішення може бути подана заява на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з моменту подачі заяви на апеляційне оскарження до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя Чередникові В.С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація