Справа №2-1746/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Аксьонової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання права власності, в порядку спадкування, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_3 міської ради, в якій просить визнати за нею право власності на 3/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами, що розташовані в м. Новомосковську Дніпропетровської області, по пров. Желізняка, 16, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, а також визнати право власності на 1/4 частину вказаного будинку за її неповнолітньою донькою ОСОБА_2.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що з 1991 року знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Під час перебування у шлюбі позивачка з чоловіком збудували житловий будинок з надвірними побудовами, що розташовані по пров. Желізняка, 16 в м. Новомосковську, а 16 грудня 2006 року її чоловік помер.
Позивачка в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини у встановлений шестимісячний термін звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в зв'язку з чим була направлена до БТІ ОСОБА_3 для отримання витягу з реєстру прав власності, однак реєстратором їй було відмовлено у видачі правовстановчого документу на нерухоме майно, оскільки вони разом з чоловіком його не отримували. Однак позивачка зазначає, що нерухоме майно ними було збудовано за життя чоловіка, тому вона вважає, що чоловік придбав право власності з моменту закінчення будівництва, а вони з донькою, як спадкоємці першої черги, придбали право власності на нерухоме майно, в порядку спадкування після його смерті.
Таким чином позивачка звернулася до суду з зазначено позовною заявою, та підтримавши її в судовому засіданні, просить визнати за нею право власності на 3/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами по пров. Желізняка, 16 в м. Новомосковську, а за неповнолітньою ОСОБА_2 - на 1/4 частину вказаного нерухомого майна.
Представник ОСОБА_3 міської ради та ОСОБА_3 міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про слухання справи у їх відсутність (а.с. 26, 33).
Суд, вислухавши думку позивачки, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки ОСОБА_4 було надано для будівництва житлового будинку земельну ділянку, що розташована по пров. Желізняка, 16 в м. Новомосковську (а.с. 11).
На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_4 збудував житловий будинок з надвірними побудовами, що стверджується технічним паспортом (а.с. 12-17), однак помер 16 грудня 2006 року, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9), в зв'язку з чим припинилось його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є позивачка і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 6) та свідоцтвом про народження (а.с. 7) відповідно, і вони на виконання вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України звернулися до ОСОБА_3 міської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що стверджується довідкою (а.с. 31).
Рішенням реєстратора їм було відмовлено у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки спадкодавець не здійснив реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Частина 2 ст. 331 ЦК України передбачає, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Зазначеним вище технічним паспортом (а.с. 12-17) стверджується, що будівництво житлового будинку з надвірними побудовами по пров.Желізняка, 16 в м. Новомосковську завершене за життя ОСОБА_4, отже є спільною власністю подружжя, тому позивачка має право власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна, а інша 1/2 частина нерухомого майна, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4
Аналізуючи викладене, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та має бути задоволена, оскільки ОСОБА_4 за життя придбав право власності на спірне нерухоме майно, а до позивачки та її неповнолітня донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перейшло таке право, в порядку спадкування після його смерті, відповідно до ст. 1216 ЦК України, тому за ними повинно бути визнане право власності.
На підставі викладеного, керуючись 10, 60, 88, 213, 214ЦПК України, ст.ст. 331 ч.2, 1216, 1218, 1261, 1269 ЦК України, суд, -
вирішив:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходяться по пров.Желізняка, 16 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходяться по пров.Желізняка, 16 в м.Новомосковську Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.