Справа № 22ц-2232/08 Головуючий у першій інстанції Котов В.Г. Категорія ЦП: 44 Доповідач Левенець Б.Б.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2008 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
Суддів - Галушко Л. А., Кварталової A.M.
при секретарі - Кодінцевоі С.В.
за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Южненського міського суду Одеської області від 06 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, третя особа - служба у справах неповнолітніх виконавчого комітету Южненської міської ради до ОСОБА_4 про визнання втратившим право користування квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою, -
Встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом на обґрунтування якого зазначила, що їй та її донькам ОСОБА_5., ОСОБА_2 з 1996 року на праві власності по 1/3 частини належить АДРЕСА_1.
Із 1999 року у квартирі зареєстрований ОСОБА_4 з яким 10 жовтня 2006 року шлюб був розірваний. Оскільки з липня 2006 року відповідач залишив квартиру, просила визнати його таким що втратив право на користування цією квартирою.(а.с. 4-9)
Відповідач проти позову заперечував звернувся із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою, зазначаючи, що позивачка перешкоджає його проживанню у квартирі, змінила замки(а.с. 35).
Рішенням Южненського міського суду Одеської області від 06 березня 2008 року первісні позовні вимоги задоволенні, у зустрічному позові відмовлено.(а.с. 130-136)
Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні вимог Василєвої відмовити, а його вимоги задовольнити (а.с. 138-139, 149-151).
В суді апеляційної інстанції апелянт та його представник підтримали скаргу, яку попросили задовольнити.ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 заперечували проти скарги і попросили її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, про час та місце справи були повідомлені належним чином про що у справі є докази (а.с. 161,165).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка та її представник посилались одночасно на ст. 71, 72 ЖК України, ч. 2 ст. 107 цього Кодексу, а також на ст. 825 ЦК України, як під час судового розгляду, так і в судових дебатах.
При цьому, якщо в позовній заяві як підставу позову зазначено про факт не проживання відповідача без поважних причин протягом встановленого законом строку(ст.ст. 71, 72 ЖК України), то в судовому засіданні позивачка та її представник посилалися крім цієї підстави, ще й на переїзд та обрання відповідачем нового місця проживання(ч. 2 ст. 107 ЖК України).(а.с. 80, 125-127)
Зазначені обставини підтвердив представник Пшекун і в суді апеляційної інстанції.
Проте, суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 Житлового кодексу України. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.
Не можна визнати обґрунтованим рішення суду першої інстанції і за зустрічним позовом.
Так, заперечуючи проти заявлених вимог, Василєв зазначав що позивачка змінила замки у квартирі, остання цього факту не заперечувала пояснюючи, що змінила вхідні двері у зв'язку із втратою ключа під час ремонту квартири.(а.с. 4, 35,104-105)
Допитані судом першої інстанції свідки дали суперечливі показання щодо відсутності відповідача у квартирі понад строки, встановлені ст. 71 ЖК України та причин такої.(а.с. 105-106,113-115)
Тому, розглядаючи питання про усунення перешкод у користуванні квартирою, суд мав з'ясувати, на які передбачені законом підстави для виселення відповідача посилалась позивачка, оскільки відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбачених законодавством.
Проте, суд першої інстанції не уточнив заявлених позовних вимог і цих обставин не з'ясував.
Крім того, зазначивши в судовому рішенні ОСОБА_5 як позивачку і розглянувши її вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу, що позовна заява такої, як це передбачено за вимог ст.ст. 118-120, 125 ЦПК України, у матеріалах справи відсутня.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального і процесуального права, не розглянув всіх вимог і заперечень, обставин і доказів, що підлягали дослідженню за позовом і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції. Ці недоліки не можуть бути усунені колегією суддів, оскільки процесуальний закон не передбачає можливості для позивача уточнювати або змінювати позовні вимоги в суді апеляційної інстанції.
Оскільки доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити спір по суті, тому, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд. При новому розгляді справи суду
першої інстанції необхідно врахувати викладене, та розглянути справу відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.
Керуючись ст. 303, п.5 ч. 1 ст. 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Южненського міського суду Одеської області від 06 березня 2008 року -скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.