Справа № 2-334/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17 березня  2008 року Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Клепка Л.І., при секретарі Мушинській М.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та процентів за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та процентів за договором позики.

В обґрунтування вимог вказав, що 28 травня 2008 року він позичив відповідачеві 1040 доларів,, що були еквівалентом 8008 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 28 листопада 2008 року, про що надав йому боргову розписку. Однак в зазначений в розписці строк відповідач йому гроші не повернув, що стало приводом його звернення до суду. Вказуючи на порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивач просить суд стягнути з нього на його користь суму боргу в розмірі 8008 грн., 3 % річних, що становить 27,64 грн. за 42 дні прострочення зобов'язань, та суму інфляції в розмірі 168,17 грн., а всього просить суд стягнути з відповідача на його користь за договором позики 8203,81 грн. Окрім того, просить покласти на відповідача витрати, понесені ним при зверненні до суду.

В   судовому   засіданні  позивач  підтримав  позовні  вимоги,   обґрунтовуючи  їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, надіславши суду письмову заяву, в якій зазначає про те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі і просить суд розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичальникові таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст..1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми. Обов'язок позичальника повернути позику позикодавцеві передбачено ст.1049 ЦК України.

Судом встановлено, що 28 травня 2008 року між сторонами в письмовій формі було укладено договір позики, згідно якого відповідач ОСОБА_2 взяв у позивача ОСОБА_1 в борг 1040 доларів США, які зобов'язався повернути 28 листопада 2008року, про що свідчить боргова розписка, видана відповідачем (арк..спр.4). Вимоги законодавства сторонами дотримані.

Оскільки відповідачем не виконано взяте зобов'язання за договором позики та не повернуто борг за вимогою позивача,  з нього на користь позивача в примусовому порядку

підлягає стягненню сума боргу в національній валюті за курсом Національного банку України, що діє на час ухвалення рішення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вимоги позивача щодо стягнення суми інфляції та 3%річних відповідач, як і суму основного боргу, визнав повністю.

Курс гривні по відношенню до долара США, встановленого Національним банком України, на час ухвалення рішення (16.03.2009 року) становить: 770 грн. за 100 доларів США, тому стягненню підлягає 8008 грн. з розрахунку: 770 х 1040. Суму інфляції позивач просить стягнути з відповідача на листопад 2008року і перераховувати її на час ухвалення рішення не бажає. З урахуванням індексу інфляції на листопад 2008 року, який становив 1,02, сума боргу з урахуванням інфляції складає 8176.17грн., а 3 % річних за 42 дні прострочення зобов'язання, як того вимагає позивач, складає 27,64грн. (8008:365:100 х 3 % х 42). Суд розглядає справу в межах заявлених вимог. Загальна сума за договором позики, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 8203,81 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 82,04 грн., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (арк. спр. 2,3).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК  України, ст.ст. 10, 11, 57, 88, 130, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики 8203 (вісім тисяч двісті три) грн. 81 коп., судовий збір в розмірі 82,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 8315,85 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.