Справа № 2-7 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді- Льон О.М.
при секретарі Голуб Г.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі Черкаської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Канів - нафта" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не, заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі -продажу житлового будинку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Канів -нафта" про визнання дійсним договору купівлі -продажу житлового будинку,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) звернулось до Канівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі - продажу житлового будинку, в якому зазначили, що ВАТ „Торговий дім „Укртатнафта - Київ" та ОСОБА_2. 30.07.1999 року було прийнято рішення про створення - ТОВ „Канів-нафта", підписано Установчий договір та затверджено його Статут. Пунктом 4.3.2. Установчого договору було передбачено, що ОСОБА_2 в рахунок повної оплати належної їй частки передає у власність товариства жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1. У позові також зазначено, що внесення ОСОБА_2 до статутного фонду товариства вказаного будинку підтверджується довідкою Директора ТОВ „Канів-нафта" до виконкому Канівської міської ради, листом ОСОБА_2 від 25.05.2004 року на адресу загальних зборів учасників ТОВ „Канів - нафта" про повернення вкладу до статутного фонду, позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ „Канів - нафта" від 23.09.2005 року про повернення вкладу. З урахуванням викладеного ТОВ „Канів - нафта" вважає, що є власником житлового будинку, розташованого до АДРЕСА_1, а тому ОСОБА_2 згідно вимог ст; 658 'ЦК України не мала права його продажу, що стало підставою звернення до суду за захистом прав товариства.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 11.10.2006 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ „Канів - нафта" про визнання дійсним договору купівлі - продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
У судовому засіданні представники позивача Кушніренко І.О., Неколяк В.І. позов ТОВ „Канів-нафта" підтримали, а зустрічний позов не визнали, посилаючись на вказані в заяві обставини та пояснили, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_2 не була його власником, а тому не мала право продажу, що є. підставою для визнання вказаного правочину недійсним у зв"язку з недодержанням вимог, встановлених ч.1ст.203 ЦК України. Пояснили також, що після звільнення ОСОБА_4 з посади директора ТОВ „Канїв-нафта" товариство у 2004 році звернулось до виконкому Канівської міської ради із заявою про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, але їм було відмовлено, після чого вказане питання було предметом розгляду Господарського суду Черкаської області. Вважають, що Установчий договір про продовження діяльності ТОВ .„Канів-нафта", підписаний загальними зборами учасників товариства 25.07.2001 року та Статут товариства в новій редакції, зареєстрований 09.08.2001 року підтверджують право власності ТОВ „Канів-нафта" на спірний будинок. Просять суд визнати за ТОВ „Канів - нафта" право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 07.03.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. У зустрічному позові ОСОБА_2 просять суд відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_1 згідно довіреності ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що згідно договору купівлі-продажу від 07.03.2006 року ОСОБА_1 купила у ОСОБА_2 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, в якому на даний час фактично проживає її сім"я з малолітнім сином. Про наявність спору між ТОВ „Канів-нафта" і ОСОБА_2 щодо права на будинок їй відомо не було, а перевірка наявності заборон на відчуженні та нотаріальне посвідчення договору запевнило в законності договору. Просить суд відмовити в позові ТОВ „Канів-нафта" за безпідставністю вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 згідно довіреності ОСОБА_4 у судовому засіданні попов не визнав повністю;та пояснив, що згідно протоколу НОМЕР_1 позачергових зборів учасників ТОВ „Канів-нафта" від 21.05.2002 року було постановлено про передачу ОСОБА_2 у власність товариства в рахунок оплати належної їй частки автозаправну станцію, вартість якої оцінено в розмірі 300 тис. грн., а житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,10 га, до статутного фонду не передається. Після чого товариство не зверталось до уповноважених органів з питань оформлення права власності на вказаний будинок. Вважає позов ТОВ „Канів-нафта" безпідставним, поскільки право власності ОСОБА_2на житловий будинок, розташований поАДРЕСА_1 було зареєстроване в Канівському віділенні БТІ у 1997 році на підставі договору дарування, на час укладення договору купівлі-продажу вказаного будинку заборони відчуження та інших обтяжень не було, а тому вона мала законне право на його продаж. Просить суд відмовити в позові ТОВ „ Канів-нафта" та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного 07.03.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечує стосовно позову ТОВ „Канів-нафта", поскільки при нотаріальному посвідченні нею оспорюваного договору купівлі-продажу будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного 07.03.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було витребувано документи, які підтверджували право власності ОСОБА_2 на спірний будинок, витяги з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень майна про відсутність заборон, перевірено обсяг дієздатності та волевиявлення учасників правочину. Сумнівів щодо належності будинку продавцеві не виникало, про наявність спору щодо будинку їй відомо не було. У зв'язку з оспорюванням вказаного договору купівлі-продажу не заперечує стосовно зустрічного позову про визнання його дійсним.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, яка не заявляє Самостійних вимог, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного 07.03.2006 року між ОСОБА_2, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем (а.с. 122 .т.1) вбачається його нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за НОМЕР_2.
З дослідженого в судовому засіданні договору купівлі-продажу вбачається, що продавець ОСОБА_2 на час укладення вказаною правочину мала право приватної власності на відчужуваний будинок згідно договору .дарування, посвідченого Канівською міською державною нотаріальною конторою від 27.12.1996 року за реєстром НОМЕР_3.
З копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с, 124 т.1) підтверджується, що право власності ОСОБА_2 на зазначений будинок зареєстроване в Канівському ВП Черкаського ОБТІ від 03.01.1997 року у реєстровій книзі за НОМЕР_4, номер запису НОМЕР_5.
Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР 21-83, виданого на підставі рішення Канівської міської ради за НОМЕР_6 від 25.03.1997 року ім'я ОСОБА_2 (ах. т.2) вбачається, що їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га, розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Посилання представників позивача на наявність заборон відчуження будинку, розташованого по АДРЕСА_1спростовується п.п. 1.5,1.6 зазначеного договору купівлі-продажу, де встановлена відсутність заборон (арешту) відчуження будинку згідно з Єдиним реєстром заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується відповідним Витягом за № 6719742 від 06.03.2006 р. (а.с. 125,126 т.1) та згідно з Державним реєстром обтяжень рухомого майна про податкові застави, що підтверджується Витягом за № 6719907 від 06.03.2006 року (а.с. 127. т.1).
Згідно копії Витяту про реєстрацію в державному реєстрі правочинів за № 2148779 від 07.03.2006 року (а.с-131 т.1) вбачається, що до Державного реєстру правочинів внесено реєстраційний запис про вказаний договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ет.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином судом встановлено, що оспорюваний договір купівлі-продажу житлового будинку відповідає вимогам, передбаченим ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Посилання представників позивача на Установчий договір ТОВ „Канів-нафта" в редакції від 30.07.1999 року та Установчий договір про продовження діяльності товариства, підписаний загальними зборами учасників товариства 25.07.2001 року (а.с-. 15-17,24-26 т.1) та Статут товариства в новій редакції, зареєстрований 09.0.8.2001 року (а.с.32), як документи, які підтверджують право власності ТОВ „Канів-нафта" на спірний будинок спростовуються наступним у часі протоколом НОМЕР_1 позачергових зборів учасників ТОВ „Канів-нафта" від 21.05.2002 року про передачу ОСОБА_2 у власність товариства в рахунок оплати належної їй частки автозаправної станції, вартість якої оцінено в розмірі 300 тис. грн., а житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,10 га. до статутного фонду не передається.
Посилання представників позивача на довідку директора ТОВ „Канів-нафта" до виконкому Канівської міської ради, лист ОСОБА_2 від 25.05.2004 року на адресу загальних зборів учасників ТОВ „Канів - нафта" про повернення вкладу до статутного фонду, позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ „Канів - нафта" від 23.09.2005 року про повернення вкладу (а.с. 50,53,55 т.1) є безпідставними, поскїльки згідно вимог Закону України „Про господарські товариства" вони не є правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності товариства на житловий будинок.
Крім цього, рішенням Господарського Суду Черкаської області від 05.08.2005 року по справі за №11-3340 (а.с. т.2) відмовлено у позові ТОВ „Канів - нафта" до виконкому Канівської міської ради про спонукання до видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок, зташований по АДРЕСА_1 з підстав відсутності у товариства необхідних документів, визначених Тимчасовим Положенням „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7-5.
Зазначене рішення господарського суду залишене без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.11.2005 року та постановою Вищого господарського суду - від 08.02.2006 року (а. с. т.2) у висновках яких зазначено, що ТОВ„Канів -нафта" не зверталось до виконкому Канівської міської ради про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна - житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.6.1. Тимчасового Положення „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками оформлення права власності на такі об"єкти провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у встановленому порядку.
Представники позивача не довели суду, що житловий будинок був фактично переданий ТОВ „Канів-нафта" та перейшов до нього у власність, чим не виконано вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2., відповідно до вимог ст.319 ЦК України здійснила своє право власності в частині розпорядження своїм майном на власний розсуд. Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову про визнання права власності на житловий будинок та визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного 07.03.2006 року між ОСОБА_2, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за НОМЕР_2.
Разом з тим, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання вказаного договору купівлі-продажу дійсним, який підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212.214-215,217,218 ЦПК України,
ст.ст. 203,319,321,334,655,657,658 ЦК України, ст. 41 Конституцій України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Канів - нафта" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Канівського міського-нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі - продажу житлового будинку.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ „Канів-нафта" задовольнити. Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.03.2006 року за реєстром НОМЕР_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя О.М.Льон