АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-81-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія із сімейних правовідносин - Красюк Г.П.
Доповідач в апеляційній інстанції - Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшин В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Качан О.В.
при секретарі Петренко С.П.
з участю позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
встановила:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про розподіл майна подружжя, посилаючись на те, що сторони перебувають в шлюбі з 19 лютого 2005 року від шлюбу дітей не мають. За час спільного проживання в шлюбі вони придбали речей домашнього вжитку на загальну суму 6207 гривень, що засвідчено актом опису майна. Але до даного акту опису ввійшло частина речей, які були нею придбані до шлюбу на загальну суму 1070 гривень і які необхідно виключити з ату опису. ОСОБА_2. поміняв заліки в квартирі де вони проживали і вивіз звідти всі речі, добровільно розподілити спільне майно подружжя не бажає. Вона згідна отримати вартість 1/2 частини їх спільного майна в сумі 2706 гривень. Просить суд провести розподіл спільного майна подружжя, залишивши майно відповідачу та стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію за належну її частину в спільному майні подружжя в сумі 2706 гривень та судові витрати по справі.
Рішенням Шполянського районного суду від 16 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Проведено розподіл спільного майна подружжя та стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. грошову компенсацію за її частку в спільному майні подружжя в сумі 3558 гривни та судові витрати по справі в сумі 487 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення Шполянського районного суду від 16 листопада 2006 року скасувати, вважаючи що воно постановлене з
порушенням норм матеріального права та за недоведених обставин, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Сторони проживали в шлюбі і за час спільного проживання придбали майна на загальну суму 6207 гривень. Вказане майно було описано позивачкою в присутності сусідів. ОСОБА_2. описане майно вивіз по місцю проживання своїх батьків, провести добровільний його розподіл не бажає. Крім того, ОСОБА_2. вивіз частину майна, яке належало ОСОБА_1. на праві особистої власності і яке було придбане нею ще до вступу в шлюб. Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Тому позивачка обґрунтовано вимагає 1/2 частину в спільному майні подружжя, або ж 1/2 частину вартості даного майна. Перелік спільного майна подружжя підтверджений актом опису майна. Так як ОСОБА_2. вивіз частину особистого майна ОСОБА_1. і не повернув дане майно, то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2. грошову компенсацію.
Вірно встановивши факти і відповідні їм правовідносини, встановивши наявність порушеного права, за захистом якого ОСОБА_1. звернулась до суду, поставивши судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції постановив правильне рішення, яким задоволив позовні вимоги ОСОБА_1.
Доводи апелянта є несуттєвими і спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судова палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду від 16 листопада 2006 року відхилити, а рішення Шполянського районного суду від 16 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.