УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-64  2006 р.                                                 Головуючий в суді 1 інстанції

Категорія ст. 185 ч. 3,304                                                             ОВСІЄНКО В.В.

КК України                                                               Доповідач в апеляційній інстанції

НЕДІЛЬКО М.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суд Черкаської області в складі:

головуючого                                                   ІЛЬЧЕНКА А.М.

суддів                                                             НЕДІЛЬКА М.І., ШВИДКОГО Д.М..

з участю прокурора                                                СВИЩ Л.А.

розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Смілянського міськрайонного суду від 24.10.2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий, -

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, за ст. 304 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до відбуття визначено три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково - шість місяців позбавлення волі - не відбуте покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду від 19.09.2003 року і остаточно до відбуття визначено чотири роки позбавлення волі.

Із засудженого ОСОБА_1. стягнуто на користь потерпілої. ОСОБА_2 1387 грн. 40 коп. матеріальної шкоди і за проведення по справі експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області 400 грн. 25 коп.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_1. засуджений за те, що він 29 червня 2006 р. близько 22-ї години разом із неповнолітнім ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою викрадення чужого майна, за пропозицією ОСОБА_1., проникли в будинок АДРЕСА_1 Смілянського району, звідти таємно викрали дві алюмінієві каструлі за 90 грн., алюмінієву сковорідку за 25 грн., два алюмінієві казани за 240 грн., механічну соковижималку за 32 грн., дві свічки за 14 грн., 10 пар шкарпеток за 30 грн. і гроші в сумі 50 грн., а потім з гаража викрали електродвигун потужністю 3,5 кВт. за 380 грн., електродвигун потужністю 1,5 кВт. за 200 грн., алюмінієвий бідон місткістю 40 л за 30 грн., велосипед «Аіст» за 120 грн., 9 метрів кабелю марки ППВ за 49 грн. 50 коп., 11м алюмінієвого проводу марки «А-35» за 99 грн., багажний візок за 25 грн., три господарських мішки за 90 коп., заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1387 грн. 40 коп. та втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи доведеності його вини у вчиненні того злочину за який він засуджений і правильності юридичної кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене йому покарання.

При цьому вказує, що дома в нього залишилась мама, в якої хворе серце і біля року назад помер батько. Крім того залишилась дівчина, з якою він мав намір зареєструвати шлюб, але перед весіллям був поміщений в слідчий ізолятор.

Як слід розуміти ОСОБА_1. вважає, що призначений строк покарання є занадто великим, а тому просить його зменшити.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, вислухавши засудженого, підтримавшого свою апеляцію та дослідивши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для зміни судового рішення та задоволення викладених в апеляції мотивів.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні тих злочинів, за які він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав відповідну юридичну оцінку.

При цьому сам-- ОСОБА_1. повністю визнавав себе винним у вчиненні .вказаних злочинів як на слідстві так і в судовому засіданні і при цьому давав послідовні і логічні покази про обставини їх вчинення.

Не оспорює він в цій частині і вирок суду.

Дії його за вказаними статтями закону судом кваліфіковано вірно, а міра покарання призначена з врахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, позитивних даних про особу засудженого, пом'якшуючих та обтяжуючих його відповідальність обставин і в тім числі того, що він в період умовно-дострокового звільнення вчинив злочини, що вказує на те, що він на шлях виправлення не став.

Тому підстав для подальшого пом'якшення покарання, про що ставить в апеляції питання ОСОБА_1., - немає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Смілянського міськрайонного суду від 24.10.2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1., - без задоволення.