АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №   22Ц-119       2007 р.                                    Головуючий по 1 інстанції

Категорія спори,    про право                                ЦибраН.В.

власності

Доповідач в апеляційній Інстанції Сіренко Ю.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого                       Храпко В.Д.

Суддів                                  Сіренко Ю.В., МагдаЛ.Ф.

при секретарі                        Шанауріна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про визнання права власності на квартиру, -

встановила:

В жовтні 2006 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулись до суду із позовом про усунення відповідачкою перешкод у користуванні належною їм на праві власності квартирою №АДРЕСА_1 Чорнобаївського району шляхом виселення.

Зазначали, що вони 2002 році домовились з відповідачкою про продаж останній вказаної квартири за яку вона обіцяла розрахуватись протягом року. Вселившись в квартиру відповідачка проводити за неї розрахунок відмовляється, а на їх вимогу виселитись не реагує, що порушує право власності як позивачів так і їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 1990 року народження та ОСОБА_5 1992 року народження, які є співвласниками квартири.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1. просила визнати право власності на вказану квартиру, посилаючись на те, що вона з позивачами розрахувалась, проте вони від оформлення договору купівлі-продажу квартири ухиляються.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2006 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задоволено.

Вирішено ОСОБА_1. виселити з квартири №АДРЕСА_1 Чорнобаївського району Черкаської області, яка належить позивачам та їхнім двом неповнолітнім дітям.

З ОСОБА_2 та ОСОБА_3. стягнуто солідарно на користь ОСОБА_1. 2600 грн.

В зустрічному позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. про визнання права власності на квартиру відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушує питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову позивачів та задоволення її  зустрічного позову.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд установив, що позивачі та їх неповнолітні діти ОСОБА_4. та ОСОБА_5. являються співвласниками спірної квартири.

В 2002 році між сторонами була домовленість про укладення договору купівлі-продажу цієї квартири за 4060 грн. і в рахунок оплати відповідачка передала позивачам телицю, вартістю 2600 грн., зобов'язавшись протягом року сплатити решту грошей.

Договір купівлі-продажу між сторонами нотаріально не посвідчувався.

Вселившись в квартиру відповідачка повністю за квартиру не розрахувалась, чим не виконала умов договору.

З огляду на це, висновок суду, що порушене право власності позивачів і їх неповнолітніх дітей підлягає захисту та виселення у зв'язку з цим відповідачки з квартири є правильним, оскільки відповідає вірно встановленим обставинам справи, зібраним у справі доказам та правильно застосованим нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про передачу позивачам в рахунок розрахунку за квартиру, крім телиці, грошей в сумі 200 доларів США, що становить 1060 грн. досліджувались судом першої інстанції і обґрунтовано визнані недоведеними.

Наведене свідчить, що суд вірно встановив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і постановив законне та обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги досліджувались судом першої інстанції і не дають підстав для зміни чи скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2006 рроку по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом, двох місяців.