Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-33 2007 року Головуючий по 1 інстанції Русаков Г.С.
Категорія ст. 393 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Лига М.П.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
9 січня 2007р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Черкаської області у складі: головуючого судді Щепоткіної В.В.
суддів Ятченка М.О., Лиги М.П.
за участю: прокурора Гришанової Н.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 7 листопада 2006 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1., гр. України, українця, уродженця
та жителя АДРЕСА_1, Макарівського району Київської області, жителя АДРЕСА_2, Канівського району, з середньою освітою, не одруженого, не
працюючого, раніше судимого:
1. 10.09.1971р. Київським обласним судом за ст. 117 ч.3 КК України на 10 років
позбавлення волі;
2. 08.04.1982р. Макарівським районним судом Київської області судом за ст.ст.
117ч.2, 118-ІЧ.2, 143ч.2, 215-3 ч.І, 87, 42 КК України на 10 років позбавлення
волі;
3. 27.11.1992р. Фастівським міжрайонним окружним судом Київської області за
ст.ст. 117ч.3 КК України на 12 років позбавлення волі;
4. 01.08.2006р. Канівським районним судом за яст.ст. 15ч.3, 152ч.2 КК України на 5
років позбавлення волі;
Засудженого цим вироком за ст. 393ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів до покарання за вказаним
вироком частково приєднано не відбуте ним покарання за вироком Канівського міськрайонного суду від 01.08.2006р. за ст.ст. 15ч. 3, 152ч.2 КК України та остаточно призначено до відбування 5 років 3 місяці позбавлення волі.
По справі вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_1. засуджений за те, що він, 24 червня 2006р., близько 4 години ночі, перебуваючи в попередньому ув'язненні на підставі постанови Канівського міськрайонного суду від 28.04.2006р. в якості обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 152ч.2 КК України, умисно, незаконно, без дозволу уповноваженого на те органу, шляхом відкривання металевим дротом одягнених на нього наручників та відчинивши вікно першого поверху /бокс №1 інфекційного відділення Канівської ЦРЛ, м. Канів, вул. Леніна 43/, вчинив втечу з під варти, однак в цей же день був затриманий працівниками міліції в АДРЕСА_3 Київської області.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1., не заперечуючи правильності встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації його дій, просить врахувати стан його здоров'я та пом'якшити призначене йому покарання в порядку ст. 69 КК України.
На апеляцію засудженого прокурор у справі Пампущенко В.В. подав письмове заперечення про залишення її без задоволення, а вирок суду без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора в заперечення апеляції, вивчивши доводи апеляції та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Вина ОСОБА_1. у вчиненні ним злочину за який його засуджено доведена в ході судового розгляду його покараннями про обставини втечі з під варти, а також обгрунтовано застосував дію ст. 299 ч.3 КПК, оскільки винний визнав себе винним по пред'явленому
обвинуваченню в повному обсязі, наявними в справі іншими доказами, які не оспорюються засудженим та сумнівів не викликають. Підстав сумніватись в правильності розуміння підсудним ОСОБА_1. суті такого розгляду та його правових наслідків не встановлено. Вказані докази добуті органом досудового слідства в установленому законом порядку, сумнівів не викликають, є допустимими та достатніми для прийняття рішення по справі. Дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковано за ст. 393ч.1 КК України.
Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд першої інстанції в повній мірі виконав вимоги ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, наявність попередніх судимостей за умисні насильницькі злочини, пом'якшуючі покарання обставини, визнання вини та сприяння слідству в розслідуванні злочину, обтяжуючі покарання обставини негативну характеристику по місцю проживання, суд обгрунтовано призначив йому покарання пов'язане з реальним позбавлення волі на певний строк Остаточне покарання призначене ОСОБА_1. в порядку ст. 70 КК України за сукупністю злочинів є фактично мінімальним, та таким, що враховує стан його здоров'я, розмірним та справедливим і підстав для його пом'якшення, в тому числі в порядку ст. 69 КК, колегія суддів не вбачає.
Апеляція засудженого ОСОБА_1. до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365,366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 7 листопада 2006 року стосовно останнього залишити без зміни.