справа № 2-125/2007 p.

РІШЕННЯ

іменем      України

04 січня 2007 року                 Грпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                          судді Савченка С.І.

при секретарі                         Забарило О.С.

за участю позивача                           ОСОБА_1

відповідача                             ОСОБА_2

представника відповідача        ОСОБА_3, розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в  приміщенні  Ірпінського  міського суду  в м. Ірпінь   справу   за   позовом   ОСОБА_1до  ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач в вересні 2006 р. звернувся до суду із даним позовом, який мотивував тим, що йому на праві власності належить 69/100 частин АДРЕСА_1Співвласником іншої частини будинку є його сестра відповідач ОСОБА_2 Земельна ділянка будинку розділена. Вказував, що навесні 2006 р. відповідач почала тримати собаку породи "стаф-фокстер"єр", яка веде себе агресивно, кидається на нього та членів родини, у зв'язку з чим він звертався із заявою до міліції. Вказував, що 02.07.2006 p., коли він вдома ішов по ділянці загального користування, собака в присутності відповідачки накинулася на нього, порвала брюки та вкусила за ліву ногу. Він звертався до міліції та адмінкомісії при виконкомі Ірпінської міської ради, яка своєю постановою від 08.08.2006 р. оштрафувала відповідачку. Посилався, що йому заподіяно матеріальну шкоду, бо собака порвала брюки вартістю 221 грн., а також заподіяно моральну шкоду, бо він зазнав фізичного болю, приниження, ушкодження здоров"я, не міг самостійно їздити на роботу. Оцінив немайнову шкоду в сумі 5000 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь 221 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, підтвердив наведені в позові обставини, просив позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що її собака не кусала позивача і штанів йому не порвала. Підтвердила, що вона з весни 2006 р. тримає собаку бійцівської породи "стаф". її собака дійсно ходить по земельній ділянці АДРЕСА_1, що перебуває в загальному користуванні сторін. 02.07.2006 р. ніякої сварки з позивачем не було, лише через два тижні до неї прийшов працівник міліції і показав медичну довідку про укушення позивача собакою. Вказала, що її запросили і вона була присутня на засіданні адмінкомісії при Ірпінському міськвиконкомі 08.08.2006 р. при розгляді питання про утримання собаки, де заперечила факт укусу позивача її собакою. Не погоджується із постановою адмінкомісії, яку оскаржила в прокуратуру. Просила в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників, покази свідків, дослідивши по справі письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі обставини. Позивачу належить 69/100 частин АДРЕСА_1, де він мешкає із сім'єю (а.с.12). Іншою частиною цього ж будинку користується відповідач. Земельна ділянка будинку розділена і вигороджена, у спільному користуванні сторін є земельна ділянка площею 12 кв.м (а.с.13,17).

Відповідач з весни 2006 р. утримує собаку породи "стаф" і є її власником, що стверджується міжнародним ветеринарним паспортом (а.с.27).

Також судом встановлено, що 02.07.2006 р. в першій половині дня, коли позивач перебував на присадибній земельній ділянці спільного користування будинку, собака породи "стаф", належна відповідачу, яка не забезпечила безпечне утримання та поведінку собаки бійцівської породи, вкусила позивача за ліву ногу, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження у вигляді вкушених саден лівої гомілки і йому була надана медична допомога в лікарні (а.с.10).

Позивач 04.07.2006 р. звернувся до міліції із заявою про вжиття заходів до відповідача у зв'язку з тим, що її собака вкусила його (а.с.16).

Дана заява з матеріалами перевірки була передана на розгляд адміністративної комісії при Ірпінському міськвиконкомі (а.с.18). Адмінкомісія після розгляду матеріалів 08.08.2006 р. прийняла постанову, якою наклала стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 85 грн., за тримання незареєстрованої собаки та порушення правил утримання собак, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю людини (а.с.14).

Вказані обставини стверджуються поясненнями учасників, показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідоцтвом про право власності, планом земельної ділянки, заявами позивача, довідою з травмпункту, постановою адмінкомісії, протоколом засідання адмінкомісії, довідками, листами та іншими матеріалами справи.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності суд вважає доведеною ту, обставину, що належна відповідачу собака породи "стаф" 02.07.2006 р. по АДРЕСА_1 вкусила позивача, при цьому бездіяльність відповідача, яка не забезпечила безпечне утримання та поведінку собаки бійцівської породи, знаходиться в причинному зв'язку із заподіянням позивачу шкоди.

Доводи відповідача про те, що її собака не кусала позивача, спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема довідкою з травмпункту Ірпінської центральної міської лікарні, з якої вбачається, що позивач 02.07.2006 р. звернувся за допомогою до лікарні і у нього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді вкушених саден лівої гомілки відомою собакою і йому була надана медична допомога в травмпункті (а.с.10).

Заявою позивача до міліції від 04.07.2006 р., в якій він вказує, що 02.07.2006 р. його вкусила собака відповідача на території загального проходу, що підтверджує довідка з травмпункту (а.с. 16).

Показами допитаних судом свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були очевидцями подій і підтвердили, що собака породи "стаф", яку тримає відповідач, 02.07.2006 р. вкусила позивача за ногу в результаті безвідповідальної поведінки відповідача (а.с.80-82,84-86).

Довідкою Ірпінської міської державної лікарні ветеринарної медицини від 16.10.2006 p., з якої слідує, що позивач звертався до ветлікарні по питанню покуса собакою ОСОБА_2 02.07.2006 р. і собака була під ветеринарним наглядом з 02.07. по 13.07.2006 р. ОСОБА_2 зверталася до ветлікарні із заявою про реєстрацію собаки 07.10.2006 р. (а.с.62).

Також доводи відповідача, що її собака не кусала позивача, спростовуються протоколом засідання адміністративної комісії від 08.08.2006 p., з якого вбачається, що на засіданні адмінкомісії відповідач визнала, що її собака не зареєстрована, утримується не у вольєрі і покусала позивача, бо він її роздратував (а.с.63). Ці ж обставини щодо визнання ОСОБА_2 факту укушення її собакою позивача підтверджені в листі заступника Ірпінського міського голови (а.с.66) та постанові адміністративної комісії від 08.08.2006 р. (а.с.14).

Окрім того, твердження відповідача в судовому засіданні, що її собака не кусала позивача, суперечать поданим відповідачем письмовим запереченням, в яких вона підтвердила факт укушення позивача за ногу її собакою (а.с.44).

Наведені вище докази у їх сукупності відповідачем не спростовані, переконливих доказів її невинуватості останньою не надано.

Спірні правовідносини регулюються ст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.1 ст.1167 моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Поскільки судом встановлено, що позивачу з вини відповідача внаслідок не забезпечення останньою безпечного утримання та поведінки собаки, заподіяна шкода, то саме відповідач як власник собаки несе відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 221 грн., що становить вартість порваних штанів, задоволенню не підлягають, оскільки всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, позивач в судовому засіданні не надав, передбачених ч.2 ст.57 ЦПК України, доказів заподіяння йому матеріальної шкоди в такому розмірі.

Стосовно позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд вважає, що в цій частині позов необхідно задоволити частково, поскільки судом встановлено, що внаслідок винних дій відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, яка виражається в його фізичних стражданнях, пов'язаних з отриманою травмою - вкушеними саднами лівої гомілки, бо позивач під час укушення собакою зазнав фізичного болю та фізичних страждань. Посилання позивача на те, що внаслідок укушення собакою він змінив спосіб життя не заслуговують на увагу, бо судом встановлено, що позивач лікування в лікарні внаслідок укушення не проходив, лікарняний не брав, продовжував працювати.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди суд згідно ч.2 ст.23 ЦК України враховує суть позовних вимог (5000 грн.), характер правопорушення, глибину фізичних страждань та визначає шкоду в розмірі 500 гривень.

По справі позивачем понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. Відповідно до ст.88 ЦПК України суд присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 5 грн.

На підставі ст.1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України

суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1заподіяну моральну шкоду в розмірі 500 гривень та судові витрати 5 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення в повному обсязі буде виготовлене 09.01.2007 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя  С.І.Савченко