ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1618/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П."

про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." (надалі - ТОВ "К.А.С.П.") про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ "К.А.С.П.", у розмірі 393 030,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість на загальну суму 393 030,00 грн, з яких 336 882,00 грн з податку на прибуток підприємств та 56 148,00 грн з авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Позивач просить на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "К.А.С.П.", що знаходяться у банках.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання від 18.06.2015 про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

За таких обставин та з урахуванням приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "К.А.С.П." (код ЄДРПОУ 38378194) зареєстроване як юридична особа 01.10.2012 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 5-7), та згідно з довідкою про взяття на облік платника податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 03.10.2012 (а.с. 9 - зворотній бік). ТОВ "К.А.С.П." зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру 383781916016 (а.с. 9).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності боржника станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг у загальному розмірі 393 030,00 грн, який виник у зв'язку із наступним.

З податку на прибуток підприємств податковий борг у розмірі 336 882,00 грн виник, починаючи з 02.03.2015, за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства від 02.03.2015 № НОМЕР_1. За цією декларацією відповідачем самостійно визначено суму, яка підлягає сплаті, у розмірі 336 882,00 грн (а.с.20-21).

Відповідно до уточнюючої декларації від 03.03.2015 (а.с.38-41) до декларації з податку на прибуток підприємства від 02.03.2015 № НОМЕР_1 на підставі абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України нараховані авансові внески з податку на прибуток підприємств, що підлягають сплаті щомісячно, у березні - грудні 2015 року та січні - лютому 2016 року в розмірі 28 074,00 грн.

Згідно з розрахунком боргу ТОВ "К.А.С.П." відповідач не сплачував авансові внески з податку на прибуток підприємств за березень - квітень 2015 року (а.с. 19). Станом на момент розгляду справи боржником податковий борг в сумі 336 882,00 грн не сплачено.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу № 1191-25 від 16.03.2015, яку направлено на адресу ТОВ "К.А.С.П." та яка 25.03.2015 отримана представником ТОВ "К.А.С.П.", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

За визначенням пункту 94.1 статті 94 цього Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 цього Кодексу керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

За змістом наведених правових норм, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; 2) адміністративний арешт майна, у тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (у залежності від виду майна).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направлені запити до державних органів реєстрації, у результаті чого отримані довідки, а саме: Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області про відсутність зареєстрованої техніки у відповідача; Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "К.А.С.П." (а.с. 11-12); з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відповідача від 30.03.2015 № 35646701 про відсутність відомостей про нерухоме майно, яке належить ТОВ "К.А.С.П." (а.с. 16). Крім того, згідно з листом від 27.03.2015 № 59 та фінансовим звітом ТОВ "К.А.С.П." у підприємства відсутнє майно, на яке може бути накладено арешт (а.с. 14-15).

Таким чином, у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу в розмірі 393 030,00 грн.

Згідно з базою даних ДПІ у м. Полтаві ТОВ "К.А.С.П." має відкриті розрахункові рахунки у фінансових установах (а.с. 13).

Суд також зазначає, що нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, встановлена процедура стягнення податкового боргу з рахунку платника податків, яка передбачає списання банком суми боргу лише у межах наявних сум на банківському рахунку.

Отже, реалізація податковим органом своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, який має податковий борг, за умови відсутності у нього майна, необхідного для погашення податкового боргу, відповідає законодавчо визначеній компетенції податкового органу.

На підставі викладеного, вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у розмірі 393 030,00 грн, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." (код ЄДРПОУ 38378194) на загальну суму 393 030,00 грн (триста дев'яносто три тисячі тридцять гривень), у тому числі з податку на прибуток підприємств у розмірі 336 882,00 грн та авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 56 148,00 грн, у ПАТ "КБ "Глобус" МФО 380526, р/р 2600300106500 (українська гривня, ЄВРО, долар США, російський рубль), Казначейство України, МФО 899998, р/р 37519000172045 (українська гривня).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна