Справа №2-208
2013 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2013 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
При секретарі Тихенькій О.О.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про встановлення факту проживання однією родиною, 3-я особа у справі 4 Луганська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду із відповідним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала в шлюбі із ОСОБА_4 з 17.07.1981 року, 14 січня 1985 року рішенням суду їх шлюб було розірвано, але фактичні стосунки як подружжя не були припинені, ніхто з них в цей період у шлюбі не перебував, в 1988 році вони спільно із ОСОБА_4 побудували садовий будиночок в товаристві «Краснояровець», який 2002 році ними спільно був проданий. В квітні 2007 року вони здійснили спільну приватизацію квартири за адресою м.Луганськ кв.Шевченко, 36/34. Починаючи з 2006 року ОСОБА_4 хворів, з квартири не виходив, потребував стороннього догляду. Посилалась на те, що вони із ОСОБА_4 вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, вони були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, постійно проживали в квартирі. Починаючи з 1985 року вони фактично були чоловіком та дружиною та прожили спільно понад 5 років. Вона здійснила всі необхідні дії пов’язані із похованням ОСОБА_4, після чого звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їй роз’яснив, що оскільки шлюбу між нею та ОСОБА_5 повторно не був зареєстрований їй необхідно встановити цей факт в суді. Також посилалась на те, що вона має право на спадкування спільно із спадкоємцями першої черги, оскільки здійснювала догляд за ОСОБА_4, який в останній час дуже хворів та потребував сторонньої допомоги. Просила суд встановити факт проживання однією родиною ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Визнати за нею право на спадкування після смерті ОСОБА_4 спільно із спадкоємцями черги, яка притягається до спадкування.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити. посилався на те, що позивач проживала із померлим однією родиною, саме вона здійснювала за ним догляд, займалась всіма питаннями під час похорону. Про те, що вони розлучені свідчило лише свідоцтво про розлучення, але фактично вони пожили окремо декілька днів, а потім продовжили проживати в одній квартирі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
3-я особа ОСОБА_6 проти задоволення позову не заперечувала, посилалась на те, що в їх родині 2 сестри та брат, позивачка дійсно проживала з її братом, після розірвання шлюбу вони майже тиждень пожили окремо, а потім він повернувся до неї, вони жили як подружжя, вона його підтримувала, зазначала, що вона не претендує на право спадкування після брата. Також зазначила, що у брата є 2 дочки, але вони не підтримували стосунків ані з братом, ані з ними, тому вона навіть не знає де вони проживають та які в них прізвища, також не може повідомити про дати їх народження, лише знає дочок по іменам – ОСОБА_7 та Наталія.
3-я особа ОСОБА_8 не з’явилась, про час та дату розгляду справи повідомлялась, судова повістка спрямована на її адресу повернулась до суду із позначкою про сплив терміну зберігання на поштовому відділенні.
Представник 3-ї особи 4 Луганської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, подав суду заяву в якій просив розглядати справу за їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, думку 3-ї особи ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що 17.07.1981 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб /а.с.20/.
Відповідно до рішення Ленінського міського народного суду Ворошиловградської області від 14.01.1985 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано /а.с.18/.
24.05.1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано розірвання шлюбу в органах РАЦСу, про що вчинено актовий запис №176 /а.с.17/.
24.05.1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано розірвання шлюбу в органах РАЦСу, про що вчинено актовий запис №176 /а.с.17/.
ОСОБА_4 помер 26 липня 2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.10/.
Відповідно до довідки від 22.10.2012 року ОСОБА_4 похований 27.07.2012 року на кладовищі Острая Могила в м.Луганську /а.с.9/.
Як вбачається з довідки КП «Стандарт-Луганськ» від 13.10.2012 року за адресою м.Луганськ кв.Шевченко, 36/34 в період з 28.06.1982 року по 26.07.2012 року, тобто по день смерті за вказаною адресою був зареєстрований та проживав ОСОБА_4, з ним на день смерті та на протязі шести місяців після його смерті мешкала та була зареєстрована ОСОБА_1. /а.с.16/.
Як вбачається з копії паспорту позивача вона зареєстрована за адресою м.Луганськ кв.Шевченко, 36/34 з 28.06.1982 року /а.с.15/.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона з 1962 року проживає за адресою м.Луганськ кв.Шевченко, 36/33. Позивач та її чоловік оселились в квартирі пізніше. Вони проживали як родина, знає, що у померлого є дві сестри, вони були на похоронах.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона проживає за адресою м.Луганськ кв.Шевченко, 36/36. Позивач та її чоловік є її сусідами. До них часто приходив брат ОСОБА_1 – ОСОБА_9, про родичів померлого нічого не знає, він не був дуже товариським, не дуже хотілось із ним спілкуватись, займався тим, що ремонтував сумки, вони завжди тримались спільно, як родина. Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача в частині встановлення факту проживання однією родиною підлягає задоволенню. Оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що навіть після розірвання шлюбу позивач та ОСОБА_4 продовжували проживати однією родиною, підтримували один одного, вирішували всі питання спільно щодо нерухомості, вели спільне господарство та саме позивач здійснила заходи щодо поховання ОСОБА_4, як свого чоловіка.
Враховуючи, що відповідна норма закону була введена в дію з 01 вересня 2005 року, суд вважає за необхідне встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без шлюбу з 01 вересня 2005 року по день смерті ОСОБА_4, а саме по 26 липня 2012 року, тобто не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Позивач у справі відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги, як така, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Позивач у справі 17.10.2012 року подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, з якого вбачається, що після смерті ОСОБА_4, 1929 року залишилось майно, яке складається з частки квартири, що розташована за адресою м.Луганськ кв.Шевченко, 36/34 /а.с.13/.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири 34 в будинку 36 на кв.Т.Г.Шевченко. Квартира належить їм на праві спільної часткової власності в рівних частках /а.с.22/. Право власності зареєстровано в МКП «БТІ» по ? частці за кожним /а.с.23/.
Також як вбачається з наданої суду довідки ОСОБА_1 є членом садівничого товариства «Краснояровець» та спільно із чоловіком за життя побудували дачний будиночок, що був проданий в 2002 році /а.с.21/.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до вимог ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є сестри, що були залучені судом до участі у справі у якості 3-х осіб, в судовому засіданні 3-я особа ОСОБА_6 суду пояснила, що вона не має наміру вступати до спадщини після смерті брата, також суду підтвердила, що її брат хворів, опікувалась ним позивачка, вони підтримували один одного, а також всі витрати по похованню несла позивачка та її брат.
Фактично в ході розгляду справи встановлено, що інших спадкоємців, які бажають отримати своє право на спадкування окрім ОСОБА_1, немає.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку суд вважає, що вимога позивача в частині визнання за нею права на спадкування після смерті ОСОБА_4 спільно із спадкоємцями черги, яка притягається до спадкування, не підлягає задоволенню, оскільки її право на спадкування ніким не оспорюється, а як встановлено в судовому засіданні інших спадкоємців, які заявляються свої вимоги на спадщину немає.
Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку, що вимоги позову обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1258, 1259 ЦК України, ст.ст. 3, 10,11, 60, 61, 88, 169, 212-215, 256 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, без шлюбу з 01 вересня 2005 року по день смерті ОСОБА_4, а саме по 26 липня 2012 року, тобто не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: суддя О.В.Бугера