Справа № 435/995/13 6/435/174/13
У Х В А Л А
27 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська
у складі:
головуючого – судді Рудської С.М.
при секретарі – Четвериковій О.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням
В С Т А Н О В И В:
В попередньому судовому засіданні представник відповідачів заявила клопотання про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту квартири, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Дзержинського 15/61, вжитих судом за заявою позивачки ОСОБА_1 На обгрунтування свого клопотання представник відповідачів зазначила, що вжитий судом захід забезпечення позову не відповідає змісту позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 Так, заявлені позивачкою вимоги є позовними вимогами немайнового характеру – вона просить усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням та встановити порядок користування житловим приміщенням, тобто предметом позову не є право власності на зазначену квартиру. Позивачкою не доведено, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідачка ОСОБА_3 клопотання її представника підтримала.
Позивачка ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечувала, вважає, що підстави для забезпечення її позовних вимог шляхом накладення арешту на квартиру є, оскільки відповідачі є власниками рієлторської агенції і квартиру за час розгляду справи може бути декілька разів продано.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладання арешту на майно, що належить відповідачу.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 встановлено, що позовні вимоги позивачки є вимогами немайнового характеру, предметом позову не є право власності на квартиру, розташовану за адресою: м. Луганськ, кв. Дзержинського 15/61, право власності на теперішній час належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Таким чином, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вжиті судом заходи по забезпеченню її позовних вимог не є співмірними з заявленими нею вимогами.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши обставини справи, суд вважає, що клопотання представника відповідачів підлягає задоволенню, оскільки у справі на теперішній час відсутні об»єктивні дані, які б свідчили про наявність обставин, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і відповідно про необхідність забезпечення позову як способом, передбаченим ч. 1 ст. 152 ЦПК України, так і іншим способом у відповідності до ч. 2 ст. 152 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 151 – 154, 293 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_5 задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру № 61 в будинку № 15 в кварталі Дзержинського м. луганська, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вжитих за ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 лютого 2013 року.
Копію ухвали направити до ВДВС Жовтневого РУЮ м. Луганська для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя С.М. Рудська