Справа №2-23/2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2007 року      Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі:                                                          головуючого-судді                -    Савіна О.І.

при секретарі                          -    Прокопенко Л.Ю.

представника відповідача   -    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Южноукраїнську справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та стягнення 2/3 її ринкової вартості в розмірі 105.000 грн. 00 копійок., та виділення в натурі спільно нажитого майна за період перебування в шлюбі - дитячої стінки, музичного центру "Aiwa",

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду до відповідача - ОСОБА_3 з вищевказаним позовом, мотивує свої вимоги тим, що як колишня дружина позивача має право на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, стягнення 2/3 її ринкової вартості в розмірі 105.000 грн. 00 коп. Також вважає можливим виділення їй в натурі частки спільно нажитого майна, яке було придбане за період перебування в шлюбі: дитячої стінки та музичного центру "Aiwa".

Позивач показала, що 22.02.96 р. між нею та відповідачем було укладено шлюб, з моменту реєстрації шлюбу сторони проживали однією сім'єю за вищезазначеною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у сторін народилася дитина, син ОСОБА_4.

В 1999 р. відповідач в період шлюбу, набув право власності шляхом приватизації квартири. Позивач не була учасницею приватизації квартири. Однак, як вважає остання на час отримання відповідачем свідоцтва на право власності, а також до розірвання повторного шлюбу в спірній квартирі проживали вона, відповідач і син однією сім'єю, велося сучасне господарство, а тому на думку позивача, відповідач отримав право власності на квартиру за час шлюбу.

Також позивач зазначила, що протягом останніх трьох років до розірвання повторного шлюбу т. б. до 23.02.06 року вартість спірної квартири збільшилася внаслідок особистих трудових і грошових витрат, за її особисті кошти зроблений ремонт т. я. доходи за переконанням останньої за місцем роботи перевищували доходи відповідача.

За доводами позивача, ринкова вартість спірної квартири складає 140.000 грн. 00 копійок, вартість визначена з урахуванням продажу аналогічних квартир в м. Южноукраїнську, тому позивач вважає, що не треба оцінювати вартість спірної квартири, посилаючись на практику ВС України.

Позивач не бажає стягнення на її користь вартість речей які були придбані в період шлюбу, а просить виділити її в натурі дитячу стінку та музикальний центр "Aiwa". Такі вимоги підтримала в судовому засіданні в повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково, та показав, що позивач ніякого відношення до спірної квартири не має, оскільки квартира є батьківською і приватизована ним в 1999 році отримавши свідоцтво про право власності на зазначену квартиру на своє ім'я.

Що стосується виділення останньої в користування речей які були придбані в період шлюбу то такі вимоги визнає і згоден виділити позивачці дитячу стінку та музичний центр "Aiwa". Також доповнив, що спірна квартира не була придбана на їх сумісні кошти, а була передана державою безоплатно і є його власністю.

При розгляді справи по суті встановлено, що дійсно спірна квартира АДРЕСА_1 приватизована відповідачем 14.12.1999 року, в той період коли сторони проживали в шлюбі.

Спірну квартиру отримували батьки відповідача для сім'ї із п'яти чоловік. Приватизація проводилася по відношенню до конкретної особи з відміткою в паспорті про те, що конкретна особа отримала від держави житло у власність.

На підставі ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві сумісної власності, якщо один з них не має з поважної причини самостійного доходу. Дана норма Закону чітко закріплює таке положення як набуття майна за період шлюбних відносин сторін, з якого слідує , що подружжя повинно було набути майно за час шлюбу в даному випадку - придбати, або спорудити житло.

Встановлення в судовому засіданні такого факту, що спірна квартира належала батькам відповідача, а після приватизації він став її власником на законних підставах підтверджується висновком спеціаліста з питань приватизації житла, який спростував доводи позивача, про те що приватизована оспорювальна квартира є спільною сумісною власністю сторін.

Як слідує з матеріалів справи позивач набула право проживання в оспорювальної квартирі з малолітньою дитиною на загальних підставах з моменту фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1.

Окрім того з матеріалів цивільної справи слідує, що позивач на момент розгляду справи по суті зареєстрована за місцем проживання, своєї матері ОСОБА_5, АДРЕСА_2 і своє право на приватизацію житла не використала (а.с.8).

При задоволенні позову частково, суд виходив з вимог, які закріплені в ст. 368 ч.3 ЦК України ст. 60 СК України які встановлюють та регламентують право спільної сумісної власності та підстави набуття права спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 та стягнення 2/3 її ринкової вартості - 105.000 грн. за ознаками продажу аналогічних квартир на ринку житла в м. Южноукраїнську не є законними, а доводи відповідача щодо спростування вимог позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та не заперечують вимогам Закону.

Судом при прийняті рішення досліджені матеріали цивільної справи, покази всіх свідків заявлених сторонами, які є доказами по справі в контексті підтвердження чи спростування позовних вимог, яким в сукупності дана належна правова оцінка.

Тому, враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 368 ч.3 ЦК України, ст. 60 СК України, ст. ст. 4,179,213, 214, 215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

У визнанні права власності на 2/3 частки АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та стягнення на її користь 2/3 ринкової вартості в розмірі 105.000 грн. 00 копійок - відмовити.

Виділити ОСОБА_2 в натурі спільно нажите майно за період перебування в шлюбі з відповідачем - дитячу стінку та музичний центр "Aiwa".

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання Апеляційному суду через Южноукраїнський міський суд заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання вищевказаної заяви.

Суддя Южноукраїнського

міського суду     О.І.Савін