ОСОБА_1

Номер провадження2/526/35/12

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/0526/35/2012

Заочне рішення

іменем України

04 грудня 2012 року           м. Макіївка                              

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя          Запорожець Т.А.

при секретарі          Бургас Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

          26 січня 2011 року публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі –„Банк”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка порушує виконання взятих на себе договірних зобов’язань.

          09 березня 2011 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ПАТ «Укрсиббанк»про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

          Письмовою заявою від 23 грудня 2011 року позивач за первинним позовом уточнював свої вимоги (а.с. 177).

          Ухвалою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 травня 2012 року позивач по справі ПАТ «УкрСиббанк»був замінений на правонаступника –ПАТ «Дельта Банк».

          Ухвалою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 грудня 2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними була залишена без розгляду.

          ПАТ «Дельта Банк», належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду справи, не забезпечив явки в судове засідання свого представника, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій відзначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

          З позовної заяви ПАТ «Дельта Банк»та доповнень до неї вбачається, що 26 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком, правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит на споживчі цілі в сумі 43 500 дол. США строком погашення до 31 січня 2036 року, зі сплатою 9,5 % відсотків річних за користування кредитом. В договорі кредиту були обумовлені порядок, строки повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Позичальниця отримала суму кредиту в повному обсязі, однак на теперішній час неналежно виконує свої зобов’язання по своєчасному поверненню коштів та сплаті відсотків за користування ними, унаслідок чого за цим договором станом на 12 серпня 2010 року виникла заборгованість, яка становить: прострочена заборгованість за кредитом –358,38 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками –3677,08 дол. США, строкова заборгованість за кредитом –41 298,50 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту –8,82 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –230,10 дол. США, а загалом в розмірі 45 572,88 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23 грудня 2011 року (100 дол. США = 798,93 грн.) складає 364 095,41 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги від 08 грудня 2011 року до ПАТ «Дельта Банк»перейшло право вимоги за договором кредиту від 31 січня 2008 року № 11291961000.

          Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, ПАТ «Дельта Банк»просить суд стягнути з ОСОБА_2 зазначену в позові заборгованість –грошові кошти згідно предмету кредитного договору, що утворилась станом на 12 серпня 2010 року у загальному розмірі 45 572,88 дол. США в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату винесення судового рішення, сплачені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат з ІТЗ судового розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

          Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 під час судового розгляду справи залишили залу судового засідання. ОСОБА_2 надала письмову заяву про відкладення судового розгляду справи в зв’язку з тим, що вона працює. Суд визнає неповажними вказані відповідачкою причини для залишення зали судового засідання, у зв'язку з чим за письмовою згодою представника позивача відповідно до правил ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.

Представник відповідачки ОСОБА_3, належним чином сповіщений про час та місце судового засідання, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не повідомив про причини неявки. Від нього не надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи. Враховуючи положення ч. 2 ст. 169 ЦПК України, вважаю можливим розглянути справу в його відсутність.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідачки на позов, в яких ОСОБА_2 відзначає, що не визнає позовних вимог в зв’язку з тим, що позивачем не надано доказів отримання нею кредитних коштів, не надано доказів існування заборгованості за кредитним договором, розрахунок суми боргу здійснено односторонньо позивачем. Позивачка підкреслювала, що в договорі кредиту не відображено, що валютні ризики покладаються саме на неї. Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_2 вказує на наявність порушень позивачем її прав, як споживача фінансових послуг, в зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»значиться зареєстрованим в якості юридичної особи починаючи з 28 жовтня 1991 року (а.с. 74).

В період часу до внесення змін до статуту від 18 грудня 2009 року ПАТ «УкрСиббанк»мав назву - акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк»(а.с. 47-50).

Національним Банком України 24 грудня 2001 року АКІБ «УкрСиббанк»видана банківська ліцензія № 75 та дозвіл № 75-2 на право здійснювати визначені ліцензією та дозволом банківські операції (а.с. 116-190).

28 січня 2008 року ОСОБА_2 особисто надала до АКІБ «Укрсиббанк»письмову заявку-анкету під її власним підписом на отримання кредиту, в якій відзначила, що просить банк видати їй кредит в розмірі 43 500 дол. США строком на 336 місяців під 9,5 процентів річних за користування кредитом для купівлі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 121).

31 січня 2008 року відповідачка власноручно підписала інформаційний лист, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 були роз’яснені, зокрема, умови кредитування, форми надання та погашення кредиту, можливість вибору валюти надання кредиту тощо. В даному інформаційному листі окремим пунктом відзначено, що при отриманні коштів в швейцарських франках та/або їх використанні за цільовим призначенням, та/або при поверненні кредитних коштів можливе виникнення курсових різниць (коливань) валюти кредиту; роз’яснено порядок проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та визначення її ринкового курсу (а.с. 122-124).

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

31 січня 2008 року юридична особа –акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»(Кредитор) і громадянка України ОСОБА_2 (Позичальник) уклали кредитний договір № 11291961000 за яким Банк взяв на себе зобов’язання надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності у вигляді одного траншу грошові кошти у сумі 43 500 дол. США - на придбання нерухомості, строком кредитування до 31 січня 2036 року, а Позичальник взяла на себе зобов’язання здійснювати повернення кредитних коштів за сплатою 9,5 % річних за їх користування в погоджені строки та порядку (а.с. 8-14).

Під час укладання кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту, визначено його сукупну вартість (а.с.15-33).

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитний договір підписаний посадовою особою АКІБ «УкрСиббанк» - заступником начальника Першого ДУ Східного РД АКІБ «УкрСиббанк»з індивідуального бізнесу АКІБ «Укрсиббанк»ОСОБА_4 та особисто ОСОБА_2, в судовому порядку недійсним не визнавався. Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов’язковим для виконання.

Суд критично оцінює правову позицію відповідачки стосовно того, що ОСОБА_4 не мала відповідних повноважень для укладання даного договору, оскільки це спростовується фактичними даними по справі, дослідженими в установленому законом порядку.

Кредитор взяті на себе зобов’язання за договором від 31 січня 2008 року виконав в повному обсязі, відповідачка отримала суму кредиту в розмірі 43 500 дол. США, що підтверджено заявою на видачу готівки № 45 від 31 січня 2008 року (а.с. 141).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 11291961000 від 31 січня 2008 року заборгованість ОСОБА_2 станом на 12 серпня 2010 року склала: прострочена заборгованість за кредитом –358,38 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками –3677,08 дол. США, строкова заборгованість за кредитом –41 298,50 дол. США (а.с. 37-43), пеня за несвоєчасно погашення заборгованості по кредиту –8,82 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –230,10 дол. США, а в загальному розмірі –45572,88 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 23 грудня 2011 року складає 364 095,41 грн. (а.с. 37-43).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 в повному обсязі односторонньо припинила сплачувати на користь банку будь-які платежі за договором кредиту починаючи з листопада 2009 року.

Відповідачка не надала суду фактичних доказів на підтвердження наявності помилок або неточностей в розрахунках суми боргу за договором кредиту, здійснених позивачем, в зв’язку з чим суд критично оцінює її правову позиції щодо необ’єктивності розрахованої позивачем суми боргу та визнає розрахунки, наведені позивачем, правильними.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовилась від належного виконання взятих на себе зобов’язань за договором. Позичальник не довела у судовому засіданні, що порушення нею умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК).

Право позивача вимагати дострокового повернення наданих ОСОБА_2 кредитних коштів закріплено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, підпунктами 3.1.3, 3.4.3 та пунктом 6.1 укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання зобов’язання відповідно до частини 1 статті 546 та статті 549 ЦК України забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Сплата встановленої договором або законом неустойки, як визначено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України, є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання.

Розділом 4 зазначеного кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язання, зокрема сплата пені за порушення термінів повернення кредиту та/або сплати процентів.

          У матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, що відповідачка вживала належних заходів для виконання зобов’язання по даному правочину, у зв’язку з чим порушення зобов’язання визнається судом таким, що сталося з її вини.

          У відповідності до положень п.п. 9, 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві; суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору; саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

          Вивченням матеріалів справи встановлено, що кредитні кошти за договором надавались ОСОБА_2 для купівлі житла, в зв’язку з чим до їх врегулювання слід застосувати законодавство про захист прав споживачів, зокрема, Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII, Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління Національного банку України 10.05.2007 N 168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808.

          Дослідивши зміст укладеного кредитного договору, заявку-анкету на отримання кредиту, інформаційний лист банку, інші докази по справі, суд приходить до висновку про те, що АКІБ «УкрСиббанк» не були порушені законні права та інтереси ОСОБА_2 як споживача фінансових послуг. Відповідачці в установленому законом порядку роз’яснено можливість виникнення курсових різниць (коливань) валюти, вказану методику, що використовується банком для визначення валютного курсу, здійснено розрахунок сукупної вартості кредиту, роз’яснено порядок і строки повернення кредитних коштів та внесення плати за їх користування тощо. ОСОБА_2 була надана інформація щодо можливості отримання кредиту в національній валюті України, втім відповідачка свідомо обрала в якості валюти долар США.

          08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»(Продавець) та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, за яким Покупець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх Покупцеві, а Покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

          Перехід до ПАТ «Дельта Банк»від ПАТ «УкрСиббанк»права вимоги до ОСОБА_2 підтверджено актом приймання-передачі від 19 грудня 2011 року, витягом з переліку від 23 січня 2012 року.

          Пунктом 7.6 кредитного договору від 31 січня 2008 року передбачено право Банку передавати його права та обов’язки за цим договором третій особі без отримання на це додаткової згоди позичальника.

          Правочин від 08 грудня 2011 року укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими посадовими особами сторін, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов’язковим для виконання.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов’язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідачки є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором та сум пені підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Вимога ПАТ «Дельта Банк»про застосування до суми боргу офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України, на день ухвалення рішення по справі, не ґрунтуються на законі, в зв’язку з чим суд відмовляє в її задоволенні та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за кредитним договором, обраховану за курсом гривні до долара США, визначеним довідкою від 23 грудня 2011 року (а.с. 177).

В частині 1 статті 88 ЦПК України (в редакції на момент звернення позивача до суду із даним позовом) визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем документально підтверджені відповідними платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 224, 253, 256, 258, 509, 525-527, 546, 549, 554, 610-611, 617, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) суму заборгованості за кредитним договором № 11291961000 від 31 січня 2008 року, що утворилась станом на 12 серпня 2010 року та складається з: прострочена заборгованість за кредитом –358,38 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками –3677,08 дол. США, строкова заборгованість за кредитом –41 298,50 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту –8,82 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –230,10 дол. США, а в загальному розмірі –45572,88 дол. США, в гривневому еквіваленті станом на 23 грудня 2011 року в розмірі 364 095,41 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору у сумі 1700 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення справи в розмірі 120 грн., а загалом суму 365 915 (триста шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 41 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:          Т.А. Запорожець