справа № 2/251/1011/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2013 року Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі: головуючого – судді Шиповича В.В.
при секретарі Гордус О.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 у лютому 2013 року звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, вказавши, що тривалий час працював на шахті Кіндратівка на підземних роботах. Внаслідок шкідливих та небезпечних факторів виробництва отримав професійне захворювання – пневмоконіоз. Висновком МСЕК від 08.08.2012 року йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності за вказаним професійним захворюванням. Позивач вважав, що внаслідок отриманого професійного захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він відчуває фізичний біль та душевні страждання, змінився уклад його життя, він вимушений застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя. У грошовому виразі позивач оцінив заподіяну йому моральну шкоду у 20 000 гривень, яку просив стягнути з ДП «Артемвугілля» на свою користь.
У квітні 2013 року позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд стягнути 20 000 гривень на відшкодування завданої йому ушкодженням здоров’я моральної шкоди з ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України. При цьому посилався на те, що оскільки ДП «Шахта Кіндратівка» ліквідоване без правонаступника то Держава в особі ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України повинна відшкодувати йому шкоду завдану державним підприємством.
Ухвалою суду від 12.04.2013 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача – ДП «Артемвугілля» на відповідача ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України.
У судове засідання позивач не з’явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги до ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, подав письмові заперечення проти позову у яких посилався на те, що ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України не може відповідати за зобов’язаннями ліквідованої шахти Кіндратівка та відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, оголосивши письмові заперечення проти позову представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
За відомостями трудової книжки позивача (а.с. 7-8) ОСОБА_2 з 1969 по 1970 рік, з 1973 по 1983 рік та з 1983 по 1997 рік працював на шахті Кіндратівка на підземних роботах. Остання підземна посада – прохідник підземний ДП «Шахта «Кіндратівка». Звільнений з роботи 03.09.1997 року за п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.
Відповідно до ОСОБА_1 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25.05.2012 року, встановлено, що ОСОБА_2 під час виконання трудових обов’язків на шахті Кіндратівка отримав професійне захворювання – пневмоконіоз, який виник внаслідок недосконалості технології ведення очисних та підготовчих робіт, низької ефективності засобів пилопридушення та засобів індивідуального захисту органів дихання (а.с. 9).
Висновком МСЕК від 08.08.2012 року (а.с. 21) позивачу вперше з 04.07.2012 року та безстроково встановлено 40 % втрати професійної працездатності за професійним захворюванням – пневмоконіоз.
За таких обставин право на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я внаслідок професійного захворювання виникло у позивача з 08.08.2012 року, - після встановлення висновком МСЕК стійкої втрати професійної працездатності за професійним захворюванням - пневмоконіоз.
Згідно наказу Міністра вугільної промисловості України №68 від 01.03.1996 року на базі структурного підрозділу шахта “Кіндратівка” виробничого об’єднання “Артемвугілля” створено державне підприємство “Шахта “Кіндратівка”, яке є правонаступником прав та зобов’язань відповідного структурного підрозділу виробничого об’єднання “Артемвугілля” (а.с. 60-62).
Відповідно до пункту 3.4. Статуту виробничого об’єднання по видобутку вугілля “Артемвугілля” зареєстрованого 24.04.1998 року об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язання об’єднання (а.с. 66-78).
Таким чином Державне підприємство «Шахта «Кіндратівка» на якому працював позивач було самостійною юридичною особою.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 37-38) Державне підприємство шахта “Кіндратівка” ідентифікаційний код 20323544 зареєстроване 14.03.1996 року за місцезнаходженням 84611 м. Горлівка вул. Вуглегірське шосе ліквідоване за рішенням засновника без правонаступника і його державна реєстрація скасована 23.09.1999 року.
Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України не є правонаступником ліквідованого Державного підприємства «Шахта «Кіндратівка» у тому числі в зобов’язанні по відшкодуванню моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я ОСОБА_2, а отже під час судового розгляду не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.ст. 96, 104 ЦК України, ст.ст. 2, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10-11, 60-61, 88, 209, 212, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Шипович В.В.