Справа №437/7786/13- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді - СУРНІНОЇ Л.О.,

при секретарі – НЕДОБЕГА Т.В.,

за участю прокурора - КОЛЕСНИК М.З.,

захисника - ОСОБА_1,

перекладача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тольятті Самарської області Россійської Федерації, громадянина Россійської Федерації, русського, що має середню освіту, офіціально не працюючого, не одруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, засудженому у 2012році за ст.158 ч.2 КК Російської Федерації до 150годин виправних робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у невстановленому місці, приблизно на початку лютого 2013 року, перебуваючи на території РФ, зустрів свого знайомого на ім’я «ОСОБА_9», який повідомив ОСОБА_3, що займається сутенерством і розповів ОСОБА_3, що це доходний бізнес. Таким чином, у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на втягнення в заняття проституцією, вчинене відносно декількох осіб.

25.04.2013року ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_5 якому не була відома дійсна мета поїздки, приїхавши у місто Луганськ, приблизно о 21 годині 00 хвилин, зустрівся біля торгового центру «Росія» по вул. Оборонній м.Луганська з ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на втягнення осіб в заняття проституцією, діючи умисно, протиправно 25.04.2013року у відсутності свого знайомого ОСОБА_8 у ході розмови з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підбурив бажання в останніх займатися проституцією, шляхом опису умов праці у якості повій, чим втягнув останніх, в заняття проституцією.

25.04.2013року у вечірній час, ОСОБА_3 при перетинанні кордону України з Російською Федерацією в пункті «Ізварино» перебуваючи разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та знайомим ОСОБА_5 був зупинений робітниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою провину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та пояснив, що працював у таксі, його знайомий запропонував зайнятись даним видом діяльності. Він через інтернет знайшов дівчину, приїхав до України, зустрівся з нею, однак на зустріч вона прийшла з подругою, він з ними поспілкувався, після чого вони погодились. На перетинанні кордону на м/п «Ізваріно» вони були затримані робітниками міліції.

Пояснення ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність обвинуваченого доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.303 ч.2 КК України правильно, як втягнення в заняття проституцією, вчинені відносно декількох осіб.

Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких, визнання винуватості в повному обсязі.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3, матеріалів кримінального провадження, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 303 ч.2 КК України.

Прокурором була висловлена думка щодо застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, однак у судовому засіданні при цьому не було наведено жодної з підстав для цього. Не надано таких підстав і захисником, який також вважав можливим застосувати ст.69 КК України.

При цьому в статті 69 КК України конкретно зазначено, що її застосування можливо при наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Таким чином суд, звернувши увагу на те, що у кримінальному провадженні відсутні які не будь дані, які фактично характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та відсутність інших обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України.

Надана ксерокопія свідоцтва про народження дитини, яка належним чином не завірена, також не може свідчити про наявність находження дитини на утриманні обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Судових витрат не має.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 303 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням призначеного покарання в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 26.04.2013 року з 18годин 30хвилин - з дня затримання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 обраний у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком чинності залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий:                                           Л.О.Сурніна