ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5103/13-к

провадження № 1-кс/753/409/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А. при секретарі Ридзель О.В., за участю прокурора Саврова Р.С., старшого слідчого Данилюк І.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві Кочур Л.В. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування №12013110020004417, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві Кочур Л.В., за погодженням з прокурором прокуратури Дарницького району м. Києва Савровим Р.С., звернулась до суду з клопотанням про арешт майна за матеріалами досудового розслідування №12013110020004417, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. У клопотанні слідчий просила накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, розкладний ніж, ключі від згаданого автомобіля, предмет схожий на пістолет, калібру 4,5 мм, серійний номер НОМЕР_2, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_4,чорну куртку.

Суд визнав за можливе розглянути клопотання слідчого про арешт майна без власників майна, їх захисників, представників, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши прокурора та слідчого, які клопотання підтримали, вивчивши матеріали клопотання суд вважає за необхідне відхилити клопотання виходячи з наступних підстав.

Частинами 1, 3 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню (ч.ч. 2, 4 ст. 170 КПК України).

Як вбачається з матеріалів згаданого клопотання, 27 березня 2013 року приблизно о 19 год. 20 хв. по вул. Російській, 33 у м. Києві ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із застосуванням фізичного насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_8 та заволоділи майном останнього. За цим фактом 27 березня 2013 року розпочато розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, повідомлення потерпілого ОСОБА_9 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань цього ж дня за №12013110020004417.

У ході огляду місця події 27.03.2013 року по вул. Російській, 33 у м. Києві виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, розкладний ніж, ключі від згаданого автомобіля, предмет схожий на пістолет, на якому міститься маркувальне позначення МР - 654 К, калібру 4,5 мм, серійний номер НОМЕР_2, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_4,чорну чоловічу куртку.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК).

З огляду на викладені обставини у клопотанні про арешт майна та наведені вимоги КПК України, суд приходить до висновку, що слідчим та прокурором у клопотанні доведено наявність підстав для накладення арешту, оскільки всі перелічені у клопотанні речі та документи підпадають під визначення згадане у ч. 2 ст. 167 КПК України, окрім того з метою забезпечення цивільної відповідальності за шкоду, завдану діяннями підозрюваних, що вчинили суспільно небезпечне діяння та з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову вважаю за можливе вказане клопотання задовольнити.

Керуючись ст.ст. 159, 161-164 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві Кочур Л.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, сірого кольору, який належить ОСОБА_4, розкладний ніж, ключі від автомобіля, предмет схожий на пістолет на якому міститься маркувальне позначення МР - 654 К, калібру 4,5 мм, серійний номер НОМЕР_2, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, НОМЕР_3, посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_5 (молодшого сержанта міліції НОМЕР_4, що видане 13.09.2012 року, перебуває на посаді інспектора патрульної служби), посвідчення (свідоцтва) про реєстрацію вказаного транспортного засобу «Шевроле Лачетті» за ОСОБА_4, чорну чоловічу куртку.

Заборонити використання, розпорядження, відчуження переліченого вище майна (речей) та документів, за виключенням дій пов'язаних з досудовим розслідуванням вказаного злочину у порядку передбаченому КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: