0508/640/2012

Провадження № 2/255/55/2013

Справа № 0508/640/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Орєхова О.І.,

при секретарі – Лисенко Л.В., Лещенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою Донецької обласної громадської організації «Правовий захист» в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 є членом Донецької обласної громадської організації «Правовий захист», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі своєю сім’єю, в тому числі шістьма малолітніми дітьми.

13.05.2009 року в квартиру, де мешкає родина позивача, увірвалася відповідачка ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 для з’ясування обставин по якійсь заяві позивача. ОСОБА_2 з’явилася до квартири в нетверезому стані о 21:30 годині вечора, коли діти вже спали, від ОСОБА_2 тхнуло спиртним. Коли дружина позивача запитала з якого приводу вона хоче поговорити з її чоловіком, то ОСОБА_2 повідомила, що позивач нібито написав заяву в міліцію про вживання її дитиною наркотичних засобів.

Однак вищевказані претензії є необґрунтованими, оскільки позивач та його дружина ніколи не робили заяв і повідомлень в органи внутрішніх справ або будь-які інші органи про вживання наркотичних засобів будь-ким із мешканців будинку № 30-б по вулиці Рози Люксембург у місті Донецьку та ніколи не висловлювали таких підозр.

Перебуваючи в квартирі позивача ОСОБА_2 виражалася нецензурною лайкою, кидалася в бійку, вдарила кілька разів позивача по обличчю, зламала йому окуляри, пошкодила відеокамеру.

Відповідачка ОСОБА_3 навмисно постійно порушує принципи добросусідських відносин відносно малолітніх дітей, регулярно провокує скандали, спричиняє морально-психологічний тиск на малолітніх дітей, навмисно постійно створює знервовану обстановку, нестерпні умови для спільного проживання з метою вижити родину позивача з квартири.

Позивач вважає, що відповідачами дані правопорушення були вчинені за попереднім зговором. Ними були порушені добросусідські відносини, що виразилося в антигромадській поведінці, що підтверджується листом Ворошиловського В ДМУ ГУМВС України в Донецькій області від 26.05.2009 року.

З-за незаконних дій відповідачів позивач викликав працівників міліції.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення його прав.

З вини відповідачів позивач зазнав моральних страждань, душевних переживань. Замість того, щоб займатися сім’єю, дітьми він змушений був вислуховувати образи і нічим необґрунтовані претензії на адресу своєї сім’ї, у зв’язку з чим почав сильно переживати, нервувати, зриватися на дітей та дружину, яка на момент конфлікту була вагітна. Позивач втратив спокій та сон. ОСОБА_2 принижувала честь і гідність позивача, його ображала. Моральну шкоду позивач оцінює в 10 000,00 гривень.

ОСОБА_1 був змушений звертатися до фахівців в області права за захистом своїх порушених прав і інтересів. В результаті чого зазнав матеріальної шкоди в розмірі 1 500,00 гривень.

Згідно ст.ст. 1166, 1167 ЦК України винна сторона (відповідачі) зобов’язані відшкодувати заподіяну майнову і моральну шкоду позивачеві.

Заявою від 23.05.2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 1 500,00 гривень та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень, судові витрати покласти на відповідачів (а.с. 33-37).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи свідчить поштове повідомлення.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, надала заяву в якій вимоги позову не визнала, просила розгляд справи провести за її відсутності та у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю (а.с. 79).

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала заяву в якій вимоги позову не визнала, просила розгляд справи провести за її відсутності та у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю у зв’язку з їх неправдивістю та необґрунтованістю (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі , про стягнення аліментів – одного місяця.

Ухвалою суду від 06 лютого 2012 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Донецької обласної громадської організації «Правовий захист» в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ( а. с. 9 ).

Справа не знаходить свого вирішення у зв»язку з неявкою у судове засідання позивача по справі.

Розгляд справи по суті відбувався 25.06.2012 року, де сторонами були надані пояснення ( а. с. 54 – 59 ).

Суд, вважає заможливим продовжити розгляд справи на підставі матеріалів та з урахуванням пояснень наданих сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із своєю сім’єю, в тому числі шістьма малолітніми дітьми, що підтверджується довідкою про склад сім’ї від 12.12.2011 (а.с. 4). Крім того, у вказаній квартирі проживає відповідач ОСОБА_3

13.05.2009 року приблизно о 21:35 годині до квартири АДРЕСА_2 прийшла сусідка з квартири № 36 ОСОБА_2 з колишньою дружиною позивача ОСОБА_3 за запрошенням останньої. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були проти знаходження ОСОБА_2 в їх домі та запропонували покинути ОСОБА_2 квартиру. Між ними виник словесний конфлікт.

Постановою дільничного інспектора Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5 від 14.05.2009 року встановлено, що конфлікт мав короткочасний характер, грубого порушення громадського порядку не виявлено, в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки злочину передбачені ст.ст. 122, 296 КК України та в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

13.05.2009 року за вимогою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 їм було видано направлення на СМО для визначення ступеня тяжкості спричинених тілесних ушкоджень. Однак на теперішній час останні в медичні установи та бюро СМЕ не зверталися.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5) обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Натомість, в судовому засіданні позивач не довів протиправність діяння відповідачів, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини останнього в її заподіянні, не надав жодних доказів, які б підтверджували, характер та тривалість страждань.

Крім того, суд зазначає, що дані обставини мали місце 13.05.2009 року, до суду за захистом нібито порушених прав позивач звернувся лише 20.01.2012 року.

Посилання позивача на те, що він був змушений вислуховувати образи і нічим необґрунтовані претензії на адресу своєї сім’ї, у зв’язку з чим почав сильно переживати, нервувати, зриватися на дітей та дружину, втратив спокій та сон не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні спричинення позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, яка на його думку була заподіяна з боку відповідачів, не знайшло свого підтвердження, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1500,00 гривень суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В судовому засіданні не встановлено наявності порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 в інтересах якого діє ДОГО «Правовий захист».

Позивач зазначає, що був змушений звертатися до фахівців в області права за захистом своїх порушених прав і інтересів, в результаті чого зазнав матеріальної шкоди в розмірі 1 500,00 гривень, тобто обґрунтовує матеріальну шкоду, як витрати на правову допомогу.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то всі судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем, відповідачами не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 3, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, ст. ст. 3, 5, 10, 15, 30, 60, 62, 79, 88, 202, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Донецької обласної громадської організації «Правовий захист» в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя                                                                                                               О.І. Орєхов