Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11/490/2056/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1
Справа № 403/5472/12 Доповідач - Стуковенкова Т.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Стуковенкової Т.Г.
суддів –Капелюхи В.М., Косенко Л.М.
при секретарі Грищенко І.
за участю прокурора Харів Н.
адвоката ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_3
розглянула 25 грудня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Дніпропетровська, українка, раніше засуджувалась 12.09.2011 р. за ч. 1ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. Згідно зі ст. 75 КК України від призначеного судом покарання звільнена від відбування покарання умовно, з іспитовим строком в 1 рік
засуджена за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, на 2 роки 1 місяць позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій закладі закритого типу.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НІЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області за проведення експертизи № 70/10/606 від 20.03.2012 р. –588 грн. 48 коп.; за проведення експертизи № 77 від 13.02.2012 г. –588 грн. 48 коп.;
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону.
За вироком суду ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що 09.03.2012 року, близько 11 год. 40 хв., знаходячись біля супермаркету «Спар», розташованого по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпропетровську, у не встановленої слідством особи незаконно повторно, без мети збуту придбала речовину рослинного походження масою 9,0 г., яка являється канабісом, що віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Незаконно придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб, маса якого, в перерахунку на суху речовину, складає 8,55 г. засуджена незаконно, зберігаючи при собі, доставила до будинку № 4 по вул. Джинчарадзе в м. Дніпропетровську.
В цей же день, 09.03.2012 року близько 12.00 годин, при проведенні оперативно-розшукових заходів, ОСОБА_3 була затримана працівниками міліції біля будинку № 4 по вул. Джинчарадзе в м. Дніпропетровську, які при особистому огляді знайшли та вилучили у неї вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб.
В апеляції засуджена ОСОБА_3 , не оспорюючи фактичних обставин справи, встановлених судом, та доведеності вини, просить вирок змінити та призначити їй покарання не пов’язане з позбавленням волі, вказуючи на те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та її особі внаслідок суворості, що суд першої інстанції не врахував стан її здоров’я та здоров’я рідних, які знаходяться на її утриманні і потребують постійного стороннього догляду та матеріальної допомоги.
В доповненнях до апеляції засуджена просить вирок суду скасувати і направити справу на додаткове розслідування, мотивуючи свою вимогу порушенням її права на захист, в зв’язку з тим, що їй не було роз’яснено право мати безкоштовного адвоката, при цьому вказує, що вона не вчиняла злочину за який засуджена, була змушена себе обмовити внаслідок застосування до неї незаконних методів дізнання співробітниками карного розшуку, які скористались її безпорадним станом, знаходженням в стані ефекту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_3 на підтримання доводів, викладених в доповненні до апеляції, думку прокурора, який вважає, що апеляція засудженої є необґрунтованою та не підлягає задоволенню в зв’язку з законністю вироку, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, які містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, дослідженими в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Винність засудженої ОСОБА_3 у скоєнні вказаного у вироку злочину, доказана зібраними по справі та викладеними у вироку доказами, в тому числі і визнанням нею своєї вини на досудовому і судовому слідстві.
Доводи ОСОБА_3 про те, що вона не вчиняла злочину за який засуджена є безпідставними.
Так, в судовому засіданні, ОСОБА_3 провину визнала повністю і дала суду докладні пояснення щодо обставин вчиненого нею злочину, а саме, що 09.03.2012 року близько 11.40 годин вона, знаходячись біля супермаркету "Спар" по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпропетровську, придбала у малознайомої дівчини на ім'я Наталія для особистого вживання за 100 гривень наркотичний засіб "марихуана", масою близько 9,0 г. Вказаний згорток вона поклала в поліетиленовий пакет і попрямувала до будинку № 4 по вул. Джинчарадзе в м. Дніпропетровську. Близько 12.00 годин була затримана працівниками міліції, які при її огляді, в присутності понятих, виявили і вилучили у неї вказаний наркотичний засіб.
Аналогічні показання засуджена неодноразово давала на досудовому слідстві при допиті в якості звинуваченої ( а.с.51-52, 58-59), стверджуючи при цьому, що свої пояснення давала добровільно і працівниками міліції не застосовувались відносно неї засоби фізичного і психологічного впливу.
Обставини вчинення злочину, за який засуджена ОСОБА_3, остання підтвердила при проведенні очної ставки зі свідками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.30-31,32-33).
В показаннях засудженої відсутні суттєві протиріччя, які впливають на законність вироку і об’єктивно підтверджуються іншими доказами по справі, зокрема:
протоколом огляду від 09.03.2012 року, згідно якого, у ОСОБА_3 у поліетиленовому пакеті був виявлений паперовий згорток з речовиною рослинного походження, масою близько 9,0 р.(а.с. 5);
даними , що містяться у висновку експерта № 70/10/606 від 20.03.2012 року, згідно з якими речовина, масою 8,5 г., має анатомо-морфологічні ознаки рослини конопель, містить тетрагідроканнабінол і являється канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, оборот яких заборонений, кількість канабісу, в перерахунку на суху речовину, складає 8,07г.
Давши оцінку належним чином досліджених в судовому засіданні доказам, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.309 УК України та правильно кваліфікував її дії за даною статтею кримінального закону, за вказаними у вироку ознаками.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що перешкоджали б суду повно, всебічно розглянути справу і дати правильну юридичну оцінку діям засудженої, які б були підставою для скасування або зміни вироку, колегією суддів не встановлено.
Безпідставними є доводи засудженої ОСОБА_3 про застосування до неї незаконних методів дізнання співробітниками карного розшуку, внаслідок чого вона була змушена себе обмовити.
Так, в матеріалах справи є пояснення засудженої, на якому нею власноручно написано, що з її слів всі обставини події злочину викладені правильно, заходи фізичного і психологічного впливу до неї не застосовувались (а.с. 6). Добровільність своїх свідчень, без застосування до неї якого-небудь впливу з боку працівників міліції, вона підтвердила в судовому засіданні (а.с. 93).
Згідно п. 3 ст. 263 КПК України (1960 року) в судовому засіданні підсудний має право заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду.
Як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_3 були роз’яснені права підсудної в судовому засіданні, в тому числі її право заявляти клопотання (а.с. 93). Однак в судовому засіданні від засудженої не надходили заяви про порушення на досудовому слідстві її прав. Після ознайомлення з матеріалами справи і протоколом судового засідання (а.с.117), зауваження на протокол від ОСОБА_3 не надходили.
Версію про застосування у відношенні неї незаконних методів слідства ОСОБА_3 висунула тільки в апеляції.
В матеріалах справи відсутні також дані, про застосування відносно засудженої фізичного насильства зі сторони інших осіб, що могло б вплинути на її психологічний стан та чим могли скористатись працівники міліції.
Отже, колегія суддів не вбачає підстав ставити під сумнів законність вироку за підставами, вказаними в цій частині в апеляції.
Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_3 про порушення її права на захист на досудовому слідстві. Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово роз’яснювалось право на захист, однак вона відмовлялась від участі захисника, про що власноручно робила запис у протоколах слідчих дій (а.с.12, 22-23,24, 45-47, 53-54, 78-79).
Покарання ОСОБА_3 призначено згідно з вимогами ст. ст.50, 65, 71 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, даних, які характеризують її особу. Оскільки їй призначено мінімальне покарання, як за санкцією ч.2 ст.309 КК України, так і за сукупністю вироків, підстав для його пом’якшення, колегія суддів не вбачає.
Призначене ОСОБА_3 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи засудженої про знаходження на її утриманні матері-пенсіонерки та бабусі, які потребують постійного догляду з її сторони, являються безпідставними і не можуть бути прийняті до уваги при призначенні їй покарання як пом’якшуючі обставини. Із матеріалів справи вбачається, що до затримання ОСОБА_3 суспільно-корисною працею не займалась, постійного місця проживання не мала.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 –залишити без задоволення, а вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2012 року відносно ОСОБА_3 –без змін.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
Справа №11/490/2056 /12 Суддя в 1 інстанції Левч В.І.
Категорія ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач Стуковенкова Т.Г