Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-сс/490/28/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Справа № 490/1011/12                               Доповідач - Кухар О.В.

УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кухаря О.В.,

суддів Живоглядової І.К., Лісняк В.С.,

при секретарі Матвієнко В.М.

за участю прокурора Постолова М.Ю.,

адвоката ОСОБА_2

підозрюваної ОСОБА_3

розглянувши 24 грудня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2012 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки ОСОБА_4 Федерації, маючої вид на проживання в Україні з 2009 року, не заміжньої , не працюючої, не одруженої, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України,

встановила:

          Цією постановою було задоволено подання слідчого СВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3

Задовольняючи подання слідчого, районний суд в обґрунтування постанови зазначив, що ОСОБА_3 не працює, за місцем реєстрації не проживає, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, в результаті якого загинуло дві людини. Санкцією даної статті передбачається покарання винятково у вигляді позбавлення волі, на строк від п’яти до десяти років, що підтверджується вагомими доказами, а саме показанням свідків, висновкам автотехнічної експертизи, покинула місце злочину, провину у

вчиненому злочині не визнає , відповідно існують ризики того, що підозрювана може ухилитися від органів досудового слідства.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та обрати міру запобіжного заходу не пов’язану з позбавленням волі , а саме у вигляді особистого зобов’язання чи застави.

В обґрунтування апеляції захисник зазначив, що приймаючи рішення про обрання міри запобіжного заходу суд першої інстанції, не в повному обсязі з’ясував обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, котрі необхідно враховувати для обрання міри запобіжного заходу.

Захисник, у своїй апеляції звертає увагу, на те, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_3 є ненавмисним, скоєним з необережності. Підозрювана ОСОБА_3 має бажання та наміри відшкодувати потерпілим матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі, відповідно ст. 127 КПК України до закінчення судового розслідування.

Заслухавши доповідача, адвоката та ОСОБА_3 котрі підтримують апеляцію, прокурора, який вважає, що рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов’язків, також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_3 не працює, громадянина ОСОБА_4 Федерації, за містом реєстрації не проживає, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, в наслідок якого загинуло двоє осіб, що підтверджується наявними вагомими доказами, а саме: показами свідків, висновком автотехнічної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, провину в скоєнні злочину не визнає.

Крім того з постанови суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в поданні слідчого доводи перевірялися належним чином при розгляді подання. При цьому, були вислухані пояснення прокурора, слідчого, обвинуваченої та її захисника, а також з’ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Висновки суду першої інстанції, про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.

Так, суд в постанові звернув увагу на те, що в матеріалах справи є достатньо підстав вважати підозру у вчинені тяжкого злочину обґрунтованою та наявність ризиків, які на період розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не зменшилися, оскільки останній може впливати на свідків та переховуватися від органів слідства та суду та інші ризики, які наведені в ухвалі суду і підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляції адвоката немає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183 ,422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію захисника –адвоката ОСОБА_2В в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2012 року, якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 21 січня 2013 року, без змін.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області