Справа № 444/5558/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.09.2012 Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Мазурчак В.М.,

при секретарі Марущак І.А.

за участі:

позивача, представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 12.05.2012 року, дійсна до 12.05.2012 року),

представника відповідача 1 – ОСОБА_2 (довіреність від 01.02.2012 року, дійсна до 01.02.2012 року),

представника відповідача 2 – ОСОБА_3 (довіреність від 10.01.2012 року, дійсна до 31.12.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду у місті ОСОБА_4 цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №20», виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання членом сім’ї наймача, визнання наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

В липня 2012 року позивач звернулась до суду із означеним вище позовом, відповідно до якого зазначила такі підстави своїх вимог:

Позивач з 13.07.1990 року постійно мешкала зі своїм чоловіком ОСОБА_6 за адресою: м.Кривий Ріг, вул..Лермонтова, буд.№16, кв.№57.

Згідно витягу із рішення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради №310 від 20.09.2006 року змінено договір найму житлового приміщення трикімнатної квартири з померлої ОСОБА_7 на сина, ОСОБА_6. Склад сім'ї один чоловік. Відповідно до умов договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 74 від 28.09.2006 року чоловіку позивачки було надано у безстрокове користування спірне житло.

14 квітня 2012 року чоловік позивачки ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській, актовий запис № 478. Після смерті чоловіка позивачка ОСОБА_5 залишилася проживати у вищезазначеній квартирі, користується всіма послугами та сплачує послуги, даний факт підтверджується копіями квитанцій по сплату комунальних послуг.

Так як квартира неприватизована, для зміни умов договору найму житлового приміщення звернулася 17.05.20012 року до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 20», але листом від 31.05.2012 року за № 982 їй було відмовлено в переукладанні договору найму, так як договір № 74 від 28.09.2006 року був укладений між КП «ЖЕО № 20» та ОСОБА_6, але наймач не скористався своїм правом, передбаченим п.2.2.1 договору щодо вселення в займане ним житло інших осіб. Діючим законодавством не передбачено переукладання договору з членами їх родини, та рекомендовано для отримання права проживання звернутися до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради.

21.06.2012 року позивачка з заявою про переукладання договору найму звернулася до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, але листом від 04.07.2012 року №Б-1043-П їй було повідомлено, оскільки вищезазначена квартира перебуває у комунальній власності міста, позивачка зареєстрована за іншою адресою, тому виконком Центрально-районної у місті ради не має законних підстав для прийняття рішення про зміну договору найму жилого приміщення, рекомендовано для вирішення питання звернутися до суду.

Посилається на ст.ст.64, 65, 106 ЖК України.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представники відповідач 1 та відповідача 2 проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову за відсутністю підстав.

Відповідач 1 наголосив, що позивач зареєстрована за іншою адресою. Відповідач 2 наголосив на тому, що оплата комунальних послуг здійснювалась з розрахунку одного чоловіка – чоловіка позивачки.

В судовому засіданні 15.08.2012 року були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_11, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.08.1999 року підтвердила факт проживання позивачки за адресою спірної квартири разом із чоловіком з 1990 року. Вказала, що позивачка проживала з чоловіком та донькою однією сім’єю постійно, разом вели господарство сім’ї, жили тихо, спокійно. ОСОБА_12 вона бачить кожен день.

Свідок ОСОБА_9, яка проживає по яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1967 року, підтвердила, що позивачка ОСОБА_12 разом із чоловіком ОСОБА_6 та донькою Аня проживали в спірній квартирі 22 роки, день в день.

Свідок ОСОБА_13 (мати позивачки), яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, повідомила, що донька (позивачка) одружилась і переїхала до чоловіка. З 13.07.1990 року проживає у спірній квартирі. До смерті чоловіка проживала разом з ним однією сім’єю, у них від шлюбу народилась донька, яка теж з ними проживала. Пояснила, що хоча дочка зареєстрована в неї АДРЕСА_1, але увесь час проживала з чоловіком у спірній квартирі. На даний час донька Аня переїхала до свого чоловіка на вулицю Володарського, 43.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК Української РСР до членів сім’ї наймача належить дружина наймача. Із листів відповідача 1 та відповідача 2 не вбачається, що будь-хто із них оспорює факт, що позивачка є дружиною померлого. Спір в частині визнання/не визнання позивача членом сім’ї наймача відсутній як такий. У зв’язку з цим позовна вимога про визнання членом сім’ї ОСОБА_6 є передчасною, не підлягає задоволенню.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 11.07.2012 року у цивільній справі за позовом Карадазького природного заповідника Національної академії наук України до фізичних осіб, третя особа - відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Феодосійського міського відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про припинення договору найму та виселення й за зустрічним позовом фізичних осіб до Карадазького природного заповідника Національної академії наук України, третя особа - відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Феодосійського міського відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про визнання членами сім'ї наймача, визнання права користування жилим приміщенням даний судом зроблено такі висновки:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Такого по суті висновку дійшов і суд касаційної інстанції під час ухвалення рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 вересня 2009 року у справі про визнання права користування жилим приміщенням і постановлення ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 грудня 2010 року у справі про визнання права користування жилим приміщенням та зміну умов договору найму жилого приміщення.

Дані правові позиції Верховного Суду України є обов’язковими для Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_4 відповідно до ст.360-7 ЦПК України.

Згідно цієї норми рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, Верховний Суд України зобов’язує оцінити фактичні обставини в їх комплексі, не обмежуючись виключно однією реєстрацією місця проживання.

З доказів – показань свідків та акту від 19.07.2012 року, вбачається, що позивачка проживала день в день, тобто постійно разом із своїм покійним чоловіком за адресою спірної квартири; вони разом виховували доньку в даній квартирі від дати її народження до дати її одруження; вели спільне господарство.

Ці обставини свідчать, що у позивачки разом з чоловіком та донькою був згода щодо порядку проживання в квартирі, приміщення квартири було постійним місцем їх проживання.

При задоволенні позову суд також виходить із тривалості часу їх проживання – від 1990 року.

Ці обставини свідчать, що фактично між мешканцями квартири була усна угода щодо порядку користування житлом.

Позивач фактично вселилися до наймача (свого чоловіка), тобто набула рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, оскільки вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та оскільки при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживали з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Іншої угоди судом не виявлено.

Відповідачами не було надано доказів проживання позивача в іншій квартирі, ведення господарства в іншому місці.

На основі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.106 Житлового кодексу Української РСР,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №20», виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання членом сім’ї наймача, визнання наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії АМ №653303, виданий Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.06.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) наймачем квартири АДРЕСА_2 за раніше укладеним договором №74 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 28.09.2006 року між ОСОБА_6 та комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №20».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №20» (код ЄДРПОУ 25521786, місцезнаходження: вулиця Лермонтова, будинок №60, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії АМ №653303, виданий Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.06.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 53,65 (п’ятдесят три цілих шістдесят п’ять сотих) гривень України.

Стягнути з виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради (код ЄДРПОУ 04052560, місцезнаходження: вулиця Леніна, будинок №27, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії АМ №653303, виданий Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.06.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 53,65 (п’ятдесят три цілих шістдесят п’ять сотих) гривень України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 05.09.2012 року.

Суддя ОСОБА_14