Справа №22ц-20238\09 Головуючий в 1 інстанції - Філатов К.Б.
Категорія-30\1\ Доповідач-Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
24 лютого 2009 року
колегія суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О
при секретарі:Бондаренко І.В.
за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2; представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на ті обставини, що 16.02.2007 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження, він знаходився на лікуванні. Тому, позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь - 1615 грн. витрати на лікування, 8175 грн. відшкодування заробітку, який втрачено позивачем за час лікування, 142 грн. вартість пошкоджених брюк та придбання нових, 50 грн. вартість продуктів харчування, які пошкоджені при дтп та 10000 грн. моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_2 мати ОСОБА_1, просила суд стягнути з відповідача на її, користь витрати на проїзд до лікарні до сина в сумі 192 грн., витрати на продукти харчування сина - 640 грн., 10000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24.06.2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 700 грн. судові витрати по справі. В іншій частині вимог в позові відмовлено.
ОСОБА_2 в позові відмовлено в повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення у частині відмови в задоволенні її позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та просить ухвалити нове рішення в цій частині про відшкодування суми моральної шкоди, оскільки рішення
суду було прийняте без врахування обставин, які мали істотне значення по даній справі. Зокрема, суд при ухваленні рішення не взяв до уваги, що їй як матері спричинено моральну шкоду стражданнями її сина з вини відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції 16.02.2007 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження та він тривалий час знаходився на лікуванні.
На думку колегії суддів, відмовляючи в позові матері потерпілого ОСОБА_1- ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при з*ясуванні фактів, з якими закон пов*язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладення обов*язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Крім того, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до роз*яснень, даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної \немайнової\ шкоди", про те, що обов'язковому з*ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв*язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в заподіянні. Зокрема, суд повинен з*ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями /бездіяльністю\ вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює. заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги тих обставин, що вона як мати потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді сина, хвилювалася за його здоров*я, перебуває у постійних клопотах доглядаючи за сином, спростовується поясненнями сторін та висновками суду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим
відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд першої інстанції відповідно до вимог вищевказаного процесуального і матеріального права та викладених у позові ОСОБА_2 доводів спричинення їй моральної шкоди - поїздки до лікарні, відсутність часу для засадження огороду, клопоти та хвилювання, взяв до уваги, дав їм належну правову оцінку та об*єктивно відмовив в задоволенні позову. Інших доказів про спричинення моральної шкоди позивачка суду не надала, а позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, і будь-яка інша позовна вимога, повинна обґрунтовуватись доказами.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції по справі ухвалено законне та вмотивоване рішення, а доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду. Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України в двомісячний строк з дня набрання нею законної сили.