Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2294/12 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

                                         Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

08.08.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

ОСОБА_2

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця, за апеляційною скаргою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2012 року і

в с т а н о в и л а :

          20 березня 2012 року ОСОБА_3 подала скаргу на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просила скасувати постанову державного виконавця Бєлозьорова О.О. від 03 березня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з визнанням дій щодо відмови у відкритті провадження неправомірними та зобов’язати відкрити виконавче провадження з часу направлення заяви стягувачем та здійснити заходи щодо примусового стягнення коштів з державного бюджету України у встановлені законом строки.

          Ухвалою Олександрівського районного суду від 18 квітня 2012 року скарга ОСОБА_3 задоволена. Суд визнав дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 по винесенню постанови від 03.03.2012 року по виконавчому листу № 2-300/2011 від 26 жовтня 2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними і зобов’язав відкрити виконавче провадження і здійснити заходи щодо примусового стягнення коштів на користь ОСОБА_3 за рахунок держави через Державне казначейство України у встановлені законом строки, а також вирішив питання про судові витрати.

          У апеляційній скарзі державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її скарги на дії державного виконавця.

          Заслухавши доповідача, пояснення представника Державної виконавчої служби України ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

          Встановлено, що 26 жовтня 2011 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, Державного казначейства України про стягнення збитків у зв’язку з невиконанням судового рішення, яким стягнув за рахунок держави через Державне казначейство України на користь позивачки13625 грн. неотриманих за виконавчим провадженням коштів, 23167,81 грн. збитків у зв’язку з інфляцією, 3% річних від простроченої суми в розмірі 5730,672 грн. та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також вирішив питання про судові витрати (а.с.20-21).

          Зазначене рішення набрало законної сили 22 грудня 2011 року (а.с.22-23), за заявою ОСОБА_3 Олександрівський районний суд 24 січня 2012 року видав їй виконавчий лист (а.с.6), з яким вона звернулася до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

          Постановою державного виконавця цього відділу ОСОБА_4 від 03 березня 2012 року у відкритті виконавчого провадження відмовлено на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку із наявністю обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження (а.с.5).

          При цьому у постанові державний виконавець послався на те, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку та регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ».

          Згідно з п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підстав виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

          Виконавчі документи пред’являються до виконання органам Казначейства протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом (підпункт 1 п.4 Порядку).

          Підпунктом 2 п.41 Порядку передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

          У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (п.42 Порядку).

          Враховуючи наведене, державний виконавець Бєлозьоров О.О. обґрунтовано відмовив у відкритті виконавчого провадження, оскільки згідно із встановленим порядком ОСОБА_3 має право пред’явити виконавчий лист до виконання органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконних дій чи бездіяльності якого їй була заподіяна шкода (по 23 грудня 2012 року включно).

          Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неправомірності дій державного виконавця Бєлозьоров О.О., пославшись на те, що Державне казначейство не є органом примусового виконання, оскільки ця обставина не має вирішального значення для правильного розгляду скарги.

          Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Цим Порядком і керувався державний виконавець Бєлозьоров О.О. при вирішенні питання про наявність передбачених законом підстав для відкриття виконавчого провадження.

          Частиною другою статті 387 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

          Зважаючи на те, що постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження прийнята відповідно до закону, права ОСОБА_3 не порушені, нею не втрачена можливість звернутися до органу Казначейства для здійснення безспірного списання коштів на відшкодування заподіяної їй шкоди, ухвала суду від 18 квітня 2012 року підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 312 ч.1.п.2, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2012 року скасувати.

          Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді