21.11.2012
Справа № 212/11367/2012
Провадження 2/232/145/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сало Т. Б.,
за участю секретаря Басовській В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
16.08.2012 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що в 1989 році сторони спору клали шлюб, однак 25.11.2009 р. шлюб було розірвано. Сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу залишилися проживати з позивачем.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці №2-456/09 від 12.02.2009 р. відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання дочки у розмірі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 10.11.2008 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач не сплачував аліменти з листопада 2008 року по грудень 2011 рік (37 місяців і 21 день), і тільки з січня 2012 р. відповідач почав перераховувати аліменти.
Таким чином, внаслідок несплати аліментів, станом на 31.12.2012 р. утворилася заборгованість в сумі 18850 грн.
В зв’язку з порушенням зобов’язання щодо сплати аліментів відповідач має сплатити позивачу пеню, яка за період з грудня 2010 року по січень 2012 року (за 12 місяців) становить 18991, 66 грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, за період з грудня 2010 року по січень 2011 року (за 12 місяців) в сумі 18 991 грн. 66 коп.
До початку розгляду справи по суті представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. (за 12 місяців) в сумі 11 148, 92 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених в позові та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в позові відмовити. Суду пояснив, що крім заперечень проти позовних вимог він також не погоджується з розрахунком позивача щодо суми нарахованої пені, та надав суду власний розрахунок.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. В ст. 10 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, серії 1-АМ № 054203 шлюб між сторонами спору розірвано 25.11.2009 р., про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1294 (а.с. 5).
Згідно свідоцтва про народження, серії 1-ЖД № 230693, виданого відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №3616, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.02.2009 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 10.11.2008 р. і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили та було звернуто до примусового виконання (а.с. 12, 23).
Відповідно до довідки-розрахунку державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції, заборгованість ОСОБА_2 по виплаті аліментів, згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці, станом на 01.01.2012 р. становить 18850,00 грн. (а.с. 9).
Представник позивача зазначив в судовому засіданні, що заборгованість по аліментах відповідач почав сплачувати з січня 2012 р., тобто відповідач вчинив дію, що свідчить про визнання ним свого обов’язку, а отже строки позовної давності перервались.
Крім того, клопотання щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності відповідач не заявляв.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Зважаючи на положення вищевказаної норми та інформацію державної виконавчої служби щодо розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів, сума пені за 12 місяців 2011 року становить: січень 2011 р. (борг 500 грн.) –1% становить 150 грн., лютий 2011 р. (борг 650 грн., а саме 500 грн. + 150 грн.) 1 % - 195 грн., березень 2011 р. (борг 845 грн., а саме 650 грн. + 195 грн.) 1% –253,50 грн., квітень 2011 р. (борг 1098,5 грн., а саме 845грн. + 253,5 грн.) 1 % - 329,55 грн., травень 2011 р. (борг 1428,05 грн., а саме 1098,5 грн. + 329,55 грн.) 1% –428,41 грн., червень 2011 р. (борг 1856,46 грн., а саме 1428,05 грн. + 428,41 грн.) 1% - 556,93 грн., липень 2011 р. (борг 2413,39 грн., а саме 1856,46 грн. + 556,93 грн.) 1%–724,01 грн., серпень 2011 р. (борг 3137,40 грн., а саме 2413,39 грн. + 724,01 грн.) 1% - 941,22 грн., вересень 2011 р. (борг 4078,62 грн., 3137,40 грн. + 941, 22 грн.) 1% –1223,58 грн., жовтень 2011 р. (борг 5302,20 грн., а саме 4078,62 грн. + 1223,58 грн.) 1%–5302,20 грн., листопад 2011р. (борг 6892,86 грн., а саме 5302,20 грн. + 1590,66 грн.) 1% –2 067,85 грн., грудень 2011 р. ( борг 8960,71 грн., а саме 6892,86 грн. + 2067,85 грн.) 1% –2 688,21 грн. Загальна сума пені становить 11 148,92 грн. (8960,71 грн. + 2688,21 грн.).
Суд, зважаючи на положення ст. 196 СК України, приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 11 148, 92 грн.
Даний висновок суду ґрунтується на тому, що заперечуючи проти позовних вимог відповідач надав суду лише свій варіант розрахунку суми пені, однак жодних інших доказів які б стверджували те, що заборгованість по аліментах виникла не з його вини, або те, що він виконував зобов’язання по сплаті аліментів належним чином, суду надано не було.
Зважаючи на те, що позивач сплатила судовий збір за пред’явлення даного позову до суду, дані витрати, згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.196 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку по виниклій заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 11148 ( одинадцять тисяч сто сорок вісім) гривень 92 (дев’яносто дві) копійки та 214 (двісті чотирнадцять) гривень –судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т. Б. Сало