Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/992/2012 р.

205/2607/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2012 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі – Росовській О.Ю.

із участю : - відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ПАТ "Ві Ей ОСОБА_2" в особі Вінницького відділення №85 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "ВіЕйБі Банк" 01.08.2012 року звернувся до суду з цим позовом і просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 29627,18 грн. за укладеним між сторонами договором кредиту №BLаЖГА00046167 від 22.06.2011 року, посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов кредитної угоди не в повній мірі виконано особисті зобов’язання щодо здійснення фіксованих платежів з повернення отриманого кредиту та інших платежів.

Представник позивача, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явивсь, попередньо подавши до суду письмову заяви щодо розгляду справи у її відсутність, у якій підтримала заявлені вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково. Не заперечуючи в цілому щодо нарахованих йому позивачем сум заборгованості із повернення кредиту, процентів за його використання та комісії за обслуговування, заперечив проти стягнення з нього неустойки, посилаючись на обставини свого перебування протягом кількох місяців поспіль на стаціонарному лікуванні у медичному закладі та зміною місцезнаходження відділення банку позивача у м.Вінниці, про що його не було повідомлено ні в який спосіб.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши позовну заяву, інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

В судовому засіданні установлено, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 22.06.2011 року уклали кредитний договір №BLаЖГА00046167, що підтверджується копією останнього (а.с.5-18), за умовами розділів І,ІІ якого позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 20000 грн. із строком погашення згідно встановленого графіку до 22.06.2014 року з процентною ставкою 15% річних та щомісячною комісією за управління кредитом в розмірі 1,75% від суми кредиту.

За змістом п.1.2. даного договору банк надає позичальнику вказану суму грошових коштів у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і становитимуть невід’ємну частину договору.

Відповідно п.2.7.1. Договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній ним частині, у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором або правомірних дій банку; при цьому виконання боргових зобов’язань повинно бути вчинено протягом 30 календарних днів з дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Відповідно п.4.3. вказаного договору у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов’язань (неповерненої частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання, за ставкою пені 0,5% за методом "факт/360", починаючи з наступного дня від дати порушення позичальником терміну виконання зобов’язання (за виключенням коли такий день припадає на вихідний, святковий або неробочий день) та закінчуючи днем, що передує даті повного виконання всіх прострочених грошових зобов’язань.

Натомість у відповідності до положень п.4.4. Договору застосування або незастосування його пунктів, якими встановлюються порядок нарахування та розміри неустойки (штраф, пеня) за невиконання та/або неналежне виконання позичальником умов договору, є правом банку; позичальник зобов’язаний сплатити нараховану йому на умовах цього договору суму штрафів на першу письмову вимогу банку за реквізитами, що будуть в ній зазначені.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №BLаЖГА00046167 від 22.06.2011 року (а.с.4) станом на 30.07.2012 року загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 із сплати кредитних коштів складає 18172,97 грн., сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами становить 2085,16 грн., прострочена заборгованість по комісії складає 3150 грн.

Безпосередньо відповідачем визнані вказані обставини виникнення та існування у нього до теперішнього часу заявленої позивачем простроченої заборгованості із виконання боргових зобов’язань за даною кредитною угодою, що не потребує їх доказування в силу ч.1 ст.61 ЦПК України.

З цих підстав суд приймає до уваги вищевказані докази, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводів відповідача в частині заявлених вимог стягнення з відповідача нарахованої пені, оскільки відповідачем суду не представлено доказів щодо направлення чи вручення відповідачу відповідної письмової вимоги банку із зазначенням необхідних реквізитів, виключно за наслідком чого згідно вказаних вимог п.4.4. кредитного договору у позичальника виникає зобов’язання сплати нарахованої йому штрафної санкції, до обсягу якої згідно п.1.2. Договору слід віднести також і, як вид неустойки, заявлену пеню, оскільки останнім вказаним пунктом кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за узагальненим обсягом штрафних санкцій, а виокремлення виникнення зобов’язання сплати пені без письмової вимоги банку кредитним договором окремо не застережено. Невизнання відповідачем даних обставин не позбавляє відповідача визначеного ч.1 ст.60 ЦПК України обов’язку доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи щодо наявності простроченої заборгованості відповідача перед позивачем із погашення кредитного боргу, процентів за користування кредитом, та щомісячної комісії за обслуговування кредиту, що виникла з вини позичальника, вимоги позивача в цій частині позову є справедливими, так як заявлені до стягнення відповідні суми узгоджуються з представленим розрахунком заборгованості станом на 30.07.2012 року та відповідають положенням кредитного договору, визнані відповідачем, це визнання не суперечать вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, а тому заявлені суми в цій частині позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення заявленої суми неустойки (пені) задоволенню не підлягають за недоведеністю настання визначеної умовами договору відкладальної обставини щодо вручення відповідачу стосовно письмової вимоги даної штрафної санкції із зазначенням відповідних реквізитів.

Пропорційно обсягу задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно представлених останнім документально підтверджені витрати із сплати судового збору (а.с.1).

Враховуючи викладене, керуючись 5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.212, 553, 554, 610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_4" в особі Вінницького відділення №85 (м.Вінниця, вул. Келецька, 105, р/р 37396880020 у ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, код 19017842) заборгованість за кредитним договором №BLаЖГА00046167 від 22.06.2011 року станом на 30.07.2012 року у виді боргу за кредитом в розмірі 18172 гривні 97 копійок, суми заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2085 гривень 16 копійок, комісії за управління кредитом в розмірі 3150 гривень 00 копійок, а всього боргу в сумі 23408 гривень 13 копійок, а також 234 гривні 08 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутнім в судовому засіданні позивачем – у той же час з дня отримання копії рішення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд

С У Д Д Я ОСОБА_5