Справа № Провадження №33-160/12 33/1090/2112/12 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Категорія399Доповідач у 2 інстанціїОСОБА_2
26.03.2012
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2012 року м. Київ.
Апеляційний суд Київської області
в складі: судді судової палати з кримінальних справ ОСОБА_2, з участю прокурора Калітенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року на
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5 Болгарія, не працюючого, який мешкає в м. Києві на АДРЕСА_1
за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 348 МК України, накладене стягнення у виді конфіскації автомобіля «INFINITI», 2005 року випуску кузов № НОМЕР_1. ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за порушення зобов’язання про зворотне вивезення товарів, яке проявилось у тому, що він ввізши на територію України автомобіль «INFINITI», 2005 року випуску кузов № НОМЕР_1, отримавши 22 липня 2008 року посвідчення митниці на реєстрацію цього автомобіля в органах ДАІ України та надавши того ж дня письмове зобов’язання про зворотне вивезення цього автомобіля із території України в строк до 15 липня 2009 року, дане зобов’язання ОСОБА_4 не виконав, автомобіль з митної території України не вивіз, в інший митний режим не переоформив, про причини не виконання зобов’язання митні органи не повідомив, документи стосовно обставин не виконання зобов’язання митному органу не надав, для продовження терміну тимчасового ввезення або доставки автомобіля до кордону в митні органи не звернувся.
У апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3 указано на незаконність постанови в частині стягнення та необхідність її зміни у цій частині. В обґрунтування скарги захисник ОСОБА_3 указав на те, що суддею не в повному обсязі досліджені обставини справи, постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Послався і на те, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_4 без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, представник правопорушника до участі в справі судом допущено не було, а тому вважав, що розгляд справи за цих умов був незаконним. Указав, що судом не враховано, той факт, що ОСОБА_4 в період з червня 2009 року по 06 січня 2012 року перебував в Україні лише у період з 31 листопада 2009 року по 05 січня 2010 року та з 30 грудня 2011 року по 06 січня 2012 року у зв’язку з роботою за кордоном. Вважав, стягнення на ОСОБА_4 накладене із порушенням закону, без урахування даних про його особу та обставини вчинення правопорушення, форми вини, а саме того, що правопорушення ним було вчинене вперше, обставин, що пом’якшують відповідальність, зокрема того, що він визнав свою вину у порушенні митних правил та щиро розкаявся у його вчиненні. Вважав, що накладене на ОСОБА_4 стягнення не відповідає характеру вчиненого правопорушення, що при накладенні стягнення суддею не було дотримано вимог ст. 33 і 34 КУпАП. Просив постанову скасувати, пом’якшити накладене на ОСОБА_4 стягнення, застосувавши стягнення у виді штрафу.
Вислухавши пояснення:
прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав не обґрунтованими, просив залишити скаргу без задоволення, а постанову судді –без змін;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Висновки судді щодо доведеності події порушення митних правил передбаченого ст. 348 МК України та доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні цього порушення ґрунтуються на матеріалах справи. Із матеріалів справи вбачається, що висновки судді про доведеність події порушення митних правил та доведеність вини ОСОБА_4 у апеляційній скарзі адвокатом не оскаржується.
Дослідивши докази, суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 348 МК України, необхідність притягнення його до відповідальності за цією статтею та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і ст. 33 КУпАП, наклав на нього стягнення у виді конфіскації автомобіля.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог матеріального та процесуального права при провадженні у даній справі не ґрунтуються на матеріалах справи. Посилання апелянта на необґрунтоване застосування суддею стягнення у виді конфіскації товарів –безпосередніх предметів порушення митних правил не відповідає матеріалам справи, які вказують на те, що стягнення на ОСОБА_4 накладене із дотриманням вимог закону, а саме ст. 23 і 33 КУпАП, ст. 326 і 328 МК України.
Постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_4 є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає в зв’язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2012 року щодо ОСОБА_4 без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Ігнатюк О.В.