_____________________________________________________________________________

                                                   Справа№1512/5900/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 липня 2012 р. року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді –Брайловської А.І.,

за участю секретаря – Шепітко П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - “Про розірвання шлюбу”, -

В С Т А Н О В И В :

24.04.2012 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції 03.11.2006 року актовий запис № 2039.

Від цього шлюбу народився син –ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження 1-ЖД № 103446.

Представник позивача та позивач позов підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача та позивач у своїх поясненнях посилається на те, що між сторонами по справі шлюбні відносини припинені біля двох років тому, спільне господарство не ведеться, проживають вони окремо, між ними втрачено почуття любові та поваги. Під час спільного проживання з’ясувалось, що сімейне життя не склалося через несумісність характерів і загальних інтересів, різними поглядами на життя. На примирення позивач категорично не згодна, наполягала на розлученні.

Позовні вимоги представник відповідача та відповідач у заяві наданій суду визнав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. На примирення катерогично не згоден.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення представника позивача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе при обставинах, зазначених представником позивачки та позивачкою. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у сторін відсутні які-небудь почуття один до одного, їх шлюбний союз розпався та існує формально.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка –ОСОБА_2 та жінки –ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.           Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

          Також судом враховується той факт, що один із членів сім’ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред’явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу –одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Приймаючи до уваги згоду позивача на розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, та згоду відповідача на розірвання шлюбу, суд вважає, що причини, що спонукають сторін наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - “Про розірвання шлюбу” - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Нікіпорчук) та ОСОБА_2 (які мають від шлюбу одну неповнолітню дитину), зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції 03.11.2006 року актовий запис № 2039.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу – ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя :                                          Брайловська А. І.