СПРАВА № 2а-811-11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2011року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кальчук А.П. , розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дій протиправними, стягнення щомісячної соціальної допомоги ,-
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2010року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача , в якому зазначила, що вона 22 лютого 1944р.н. і відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.06 року. Поскільки нарахування і виплата 30% надбавки до пенсії відноситься до компетенції відповідача вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси з заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 2008року по 2010рік включно. Листом відповідач відмовив їй , зазначивши, що немає законних підстав для збільшення виплати. Просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –незаконною, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок та нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2008 по 2010роки в сумі 4350,90грн.
На адресу відповідача судом була направлена копія ухвали суду про відкриття скороченого провадження у справі з додатками та запропоновано відповідачу подати до суду в 10-ти денний строк з моменту отримання цієї ухвали письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються або заяву про визнання позову. Крім того, роз’яснено, що у разі не подання до суду заперечення проти позову, справа буде розглянута на підставі повідомлених позивачем обставин по справі.
У встановлений строк відповідач не направив до суду заперечення проти позову, тому у відповідності до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження на підставі повідомлених позивачем обставин по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач є громадянкою України, якій до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 19.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 22.05.2008 року, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 цього Закону було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, пп. 7, 9, 12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46, ст. 71, ст. 98,101,103,111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп2008 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим .
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. В той же час названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином дія даної норми не може поширюватися на спірні правовідносини, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни»розмір передбачених ним соціальних виплат визначається у відповідності до розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, у 2009 році та у 2010 році дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України;.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В даному випадку конституційні права позивача були обмежені.
Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно –правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що управління будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” у 2009 та 2010 роках не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасної виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно –правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими дії відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Також, суд вважає, що не заслуговують на увагу доводи про невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»обґрунтовано покладено на Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, за місцем проживання позивача, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Ухвалою суду від 23.02.2011року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду .
Враховуючи обставини справи та надані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, а саме, в частині задоволення вимог щодо визнання відмови відповідача у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною; а також нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23.06.2010року по 23.12.2010року включно, тобто в межах строку позовної давності. Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в подальшому при нарахуванні пенсії, суд вважає, такими, що не підлягають до задоволення, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях , зокрема, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи , яка звернулась з позовом , суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов , а також з’ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Позовні вимоги , щодо захисту права, яке могло б виникнути у майбутньому і щодо якого невідомо, чи виникло б таке право, не можуть бути задоволені судом.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суддя -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративній позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дій протиправними, стягнення щомісячної соціальної допомоги - задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23.06.2010року по 23.12.2010року –незаконною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 23.06.2010року по 23.12.2010року з урахуванням сплачених сум.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси ОСОБА_2