№ 2-2868/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

28 жовтня 2008 року Червоногвардійський районний суд м.  Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді:     Рассуждай В.Я.,

при секретарі:     Голтвенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Червоногвардійського районного суду м.  Макіївки Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 ,  в якому просить суд ухвалити рішення,  яким вселити його до будинку за адресою: АДРЕСА_1 тобто за місцем його реєстрації. Свій позов мотивує тим,  що відповідач у справі - його рідний брат. Будинок,  в якому проживає відповідач,  а позивач зареєстрований раніше належав батькам позивача та відповідача - ОСОБА_3 і ОСОБА_4. У 2000 році цей будинок був дарований братові матір'ю. В той час як позивач з 18.06.2002 року був прописаний в будинку і проживав в літній кухні,  пристосованій під житло. З 18 листопада 2005 та по 1 липня 2008 року позивач відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі,  1 липня 2008 року позивач приїхав по місцю своєї реєстрації,  тобто до вказаного будинку,  з наміром проживати в нім.  Проте відповідач не впустив позивача в двір,  пояснивши йому,  що не хоче бачити його в своєму дворі. Після цього він виніс документи позивача,  що знаходилися під час його відсутності в приміщенні літньої кухні,  і повторив,  що не має наміру впускати його в будинок. У зв'язку з цим позивач звернувся в Червоногвардійський РВ Макіївського МУ УМВС України з усною заявою про те,  що відповідач не впускає його проживати в будинок за місцем його реєстрації,  на що в районному відділенні міліції підтвердили право позивача на мешкання за місцем реєстрації,  проте рекомендували звернутися із позовом про вселення до суду. Як також зазначив позивач у своєму позові,  в даний час він вимушений проживати в різних місцях м.  Макіївки і м.  Донецька,  в основному там,  де йому надається робота,  тобто в тимчасовому і украй непридатному житлі. Оскільки відповідно до  ст.  71 Житлового кодексу України за позивачем зберігається право користування вказаним приміщенням протягом всього часу відбування покарання,  та поведінка відповідача порушує його законні права і інтереси,  позивач просить суд ухвалити рішення,  яким вселити його в будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  в повному обсязі підтримав свій позов до ОСОБА_2  про вселення,  надав пояснення,  аналогічні викладеним в його позові та просив суд ухвалити рішення,  яким його позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2  до судового засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,  що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки та його заявою,  яка надійшла на адресу суду,  в якої він зазначив,  що із позовом до нього він не згоден,  але в якої він не зазначив що просить суд справу слухати без його участі в судовому засіданні або відкласти слухання справи,  в зв'язку із чим суд із урахуванням думки позивача вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Суд,  вислухавши пояснення позивача,  проаналізувавши та дослідивши матеріали справи вважає,  що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що між позивачем та відповідачем виникли та існують на цей час правовідносини,  врегульовані  ст.  9,  71 Житлового Кодексу України та  ст.  47 Конституції України.

Відповідно до ч. 3  ст.  8 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,  передбачених законом.

Відповідно до п. 7 ч. 3  ст.  71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців,  цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем,  а в разі спору - судом.  Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках взяття під варту

2

або засудження до арешту,  обмеження волі,  позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання,  якщо в цьому будинку,  квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Якщо в будинку,  квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача,  це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

У випадках,  передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті,  право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку,  зазначеного у відповідному пункті.

Частиною 3 статті 47 Конституції України гарантовано,  ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В судовому засіданні достовірно встановлено,  що відповідно до довідки (а.с.  5),  виданої 01.07.2008 року ЗИК № 97 м.  Макіївки ОСОБА_1 ,  останній був звільнений з місця позбавлення волі 01.07.2008 року та спрямований до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 (а.с.  6-7),  виданого Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 19.06.2002 року ОСОБА_1,  останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Як повідомив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1  він був зареєстрований за вказаною адресою в 2002 році та проживав до листопада 2005 року,  а потім вибув з будинку за місцем своєї реєстрації у зв'язку із арештом та відбуттям покарання у місцях позбавлення волі. Тобто позивач був відсутній за місцем своєї реєстрації з поважної причини,  та її наявність доведена матеріалами справи.

Також,  як встановлено в судовому засіданні,  на час вибуття позивача з місця його реєстрації та відбуття покарання,  спірне житло в тимчасове користування іншим особам не надавалося,  та позивач у справі не вчинив будь-яких дій,  які б свідчили про відсутність в нього потреби в житлі за місцем його реєстрації. Як повідомив в судовому засіданні позивач,  іншого житла,  яке б перебувало в його власності,  або в якому б він мав законі підстави проживати у нього відсутнє,  в зв'язку із чим він вимушений проживати в тимчасовому житлі без будь-яких законних підстав,  тобто дії відповідача приводять до того,  що він на цей час має статус людини без визначеного місця проживання.

З огляду на зазначене,  суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1  про вселення до будинку за місцем його реєстрації є доведеними в судовому засіданні,  суд вважає,  що зазначені вимоги є такими,  що ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

На підставі викладенного,  керуючись  ст.  47 Конституції України,   ст.  ст.  9,  71,  191 Житлового Кодексу України,   ст.  ст.  5-7,  10,  14,  57,  60,  213-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення задовольнити.

Вселити ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  народженця міста Макіївки Донецької області до житлового будинку АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.