У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Ковалевича С.П., Григоренка М.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 23 лютого 2011 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Рівненський автомобільний ремонтний завод” ( надалі- ДП „ РАРЗ”) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 23 лютого 2011 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд, встановивши, що відповідач дійсно, у передбачені законом строки, не провів з ним розрахунку у день звільнення, вказав, що вина останнього у цьому відсутня. Однак, як на час його звільнення, так і по даний час, відповідач здійснює господарську діяльність, сплачує кошти за спожиті комунальні послуги, повертає заборгованість по заробітній платі. За таких обставин вважає, що ДП „ РАРЗ” мав можливість вчасно провести з ним розрахунок, тому просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 15 136 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається. що позивач працював у відповідача начальником пожежно –охоронної служби з 15.06.2000 р. Наказом за № 7- к від по 11.02.2010 р. був звільнений з роботи за власним бажанням.
Звернувшись 24.01.2011 р. до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що на день звільнення відповідач не виплатив належний йому розрахунок та заборгованість по зарплаті в розмірі 10 249 грн. 30 коп. , тому просив стягнути з ДП „ РАРЗ” на його користь 15 136 грн. в порядку ст. 116, 117 КЗпП України та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., завдану цим.
У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо можливості у відповідача виплатити при звільненні належні йому суми , не заслуговують на увагу та ґрунтуються лише на припущеннях ОСОБА_1
______________________________________________________________________________________________
Справа № 22- 780 - 2011 р. Головуючий у 1-й інст. –Музичук Н.Ю. Категорія № 53 Доповідач - Оніпко О.В.
Як вбачається з поданих на даний позов запереченнях та пояснень представника відповідача, останній не заперечував наявність заборгованості по заробітній платі та непроведення ним повного розрахунку з позивачем у день звільнення та зазначав, що у 2010 р. ОСОБА_1 було частково сплачено через ДВС Рівненського міськуправління юстиції 7 062 грн. 82 коп.
Згідно з поясненнями сторін судовому засіданні апеляційної інстанції, у березні 2011 р. відповідачем проведено повний розрахунок з позивачем.
Однак, судом встановлено, що вина відповідача у невиплаті належних ОСОБА_1 при звільненні сум у передбачені законом строки , відсутня.
Вказані обставини підтверджуються належними та достовірними доказами , що є в матеріалах справи , а саме : постановами ВДВС Рівненського міськуправління юстиції про арешт коштів боржника ДП „ РАРЗ” від 2.06.2008 р.; від 17.11.2008 р., від 13.10.2009 р., ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2011 р. в справі за позовом ДП „РАРЗ” про стягнення з Міністерства оборони України 14 522 556 грн. заборгованості , який тривалий час перебував на розгляді у господарському суді м. Києва, у Київському апеляційному господарському суді та у Вищому господарському суд України, ухвалою якого від 15.12.2009 р. справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва. (а.с. 20 - 23).
У зв”язку з наведеним , місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у стягненні на його користь з ДП „РАРЗ” середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За таких обставин, у зв”язку з відсутністю вини відповідача у порушенні прав позивача при звільненні, не підлягають до задоволення і позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з останнього на його користь в порядку ст. 237-1 КЗпП України моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
Оскільки рішення судом 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків, наведених у ньому, не спростовують , підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 23 лютого 2011р. –відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Судді