У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування договору поруки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування договору поруки задоволено повністю.
Визнано зобов’язання за договором поруки № 136375 від 23 серпня 2007 року укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»та ОСОБА_1 припиненим.
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням суду ПАТ "УкрСиббанк" подали апеляційну скаргу. Вважають, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, тобто таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з’ясуванням судом першої інстанції обставин справи та через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказують, що згідно умов укладених між сторонами договорів на момент укладення договору поруки поручителю були добре відомі всім умови кредитного договору і жодних заперечень щодо змісту цих умов, в тому числі, щодо можливості
_________________________________________________________________________
Справа № 22-761/2011 Головуючий в 1 інстанції: Рогозін С.В.
Категорія: 19, 27 Доповідач: Демянчук С.В.
зміни (збільшення) процентної ставки, у них не було, а відповідно до положень договору поруки поручитель зобов’язався відповідати за всіма зобов’язаннями за кредитним договором в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Зазначає, що додаткова угода № 2 від 17 березня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 23 серпня 2007 року укладалась в зв’язку із тим, що станом на 17 березня 2009 року у позичальника вже існувала заборгованість, яка надавала Банку право звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості солідарно з позичальника та поручителя.
Звертає увагу на те, що даною додатковою угодою Банк пішов на уступки позичальнику і поручителю надав відстрочення по погашенню тіло-кредиту. Оскільки в договорі поруки непередбачено підписання додаткової угоди при встановлені періоду відстрочення погашення тіло-кредиту вона і не укладалась, а підписувалась тільки до основного договору.
Просили скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в позові в повному об’ємі.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_1 вказує на законність та обгрунтованість рішення суду першої інтсанції та безпідставність доводів апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник ПАТ "УкрСиббанк" підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з"явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток. Дані обставини дають апеляційному суду підстави для розгляду справи в відсутності даних осіб.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що зміни, які були внесені до договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 23 серпня 2007 року додатковими угодами № 1 від 23 серпня 2007 року та № 2 від 17 березня 2009 року призвели до збільшення зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору.
Щодо даного висновку, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція, оскільки такі висновки узгоджуються з положеннями ст. 553, 559 ЦК України та безумовно свідчать про збільшення розміру зобов"язань кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 23 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1. Згідно п. 1.1. договору банк зобов’язувався надати позичальнику кредит в сумі 65000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 328250 грн.. Крім суми видачі кредиту кредитний договір містив і інші істотні умови договору, зокрема відсоткову ставку, строки повернення кредиту, крім того, кредитним договором була встановлена відповідальність за порушення умов кредитного договору. В забезпечення зобов’язань по договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 23 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк»було укладено договір поруки № 136375 від 23 серпня 2007 року, за яким з ОСОБА_1 зобов’язувалася бути поручителем при виконанні (не виконанні) ОСОБА_2 кредитного договору.
Крім того встановлено, що після укладення договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 23 серпня 2007 року та договору поруки № 136375 від 23 серпня 2007 року, банком з невідомих для ОСОБА_1 причин було укладено додаткову угоду № 1 від 23 серпня 2007 року до кредитного договору. П. 1.5 якої було збільшено зобов’язання позичальника, була збільшена відсоткова ставка та була встановлена додаткова відповідальність за порушення зобов’язань по кредитному договору. Крім того, 17 березня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 23 серпня 2007 року було укладено додаткову угоду № 2 згідно, якої було змінено строк сплати відсотків та змінено графік сплати кредиту.
З урахуванням вірно встановлених фактичних даних та відповідних ним правовідносин, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду правильним по суті та ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, апелянт суду не надала.
Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, представник банку висновки суду не спростував.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що на момент укладення договору поруки поручителю були добре відомі умови кредитного договору і жодних заперечень щодо змісту цих умов, в тому числі, щодо можливості зміни (збільшення) процентної ставки, у неї не було, а відповідно до положень договору поруки поручитель зобов’язався відповідати за всіма зобов’язаннями за кредитним договором в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Апелянтом не надано належних та достатніх доказів в підтвердження того, що мала місце згода поручителя на зміну зобов"язання, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
ОСОБА_4