У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Григоренка М.П.,
суддів Ковалевича С.П., Оніпко О.В.
при секретареві Шарапі О.В., за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА :
22 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу в розмірі 6 000 доларів США, що по курсу НБУ складає 47 700 грн., за договором позики та проценти за користування грошима в сумі 1 431 грн., та моральної шкоди в сумі 5 000 грн.
Рішенням Рокитнівського районного суду від 31 січня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 29 січня 2009 року в сумі 47 640 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 1191 грн., витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в сумі 1 000 грн. та судові витрати по справі в сумі 120 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Звільнено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від сплати судового збору на підставі п.18 ст. 4 Декрету КМУ ‘’Про державне мито’’.
Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд не врахував, що відповідач повернула позивачу у березні 2009 року частину боргу по розписці від 29.01.2009 року в сумі 3 500 грн., а в листопаді 2009 року ОСОБА_5 особисто передав чоловіку ОСОБА_3 ОСОБА_6 ще 2 200 доларів США, що підтверджено свідком по справі ОСОБА_5
Крім того, ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні факт отримання нею від відповідача коштів, в розмірі 1 000 грн. та 500 доларів США, як повернення боргу, проте вказала, що дані кошти не стосувалися повернення боргу по розписці від 29.01.2009 року, хоча жодних доказів про те, що відповідач мала перед ОСОБА_3 ще якісь інші борги, остання суду не надала.
У зв’язку із викладеним, апелянт просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_3 47 640 грн. за договором позики від 29.01.2009
_______________________________________________________________________Справа № 22-513-2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Комзюк А.Ф.
Категорія : 19.27 Доповідач : Григоренко М.П.
року та відсотки за користування кредитом в сумі 1 191 грн., зменшивши вказані суми до 26 672 грн. та 666,80 грн. відповідно.
В ході апеляційного розгляду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивач та представник позивача апеляційну скаргу не визнали і просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що 29.01.2009 року за договором позики ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3 гроші в сумі 8750 доларів США та зобов’язувалась їх повернути до 29.09.2009 року.
ОСОБА_4 взяті на себе зобов’язання не виконала, виконання грошового зобов’язання прострочила, а тому з неї підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 6 000 доларів США та три відсотки річних від суми боргу.
Покази свідка ОСОБА_5 про часткове повернення коштів до уваги взяті не були, оскільки вказані ним обставини не підтверджувались відповідними доказами.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення, оскільки в ході апеляційного розгляду позивач заперечувала факти повернення їй відповідачем грошових коштів по розписці від 29 січня 2009 року в березні 2009 року, в сумі 3 500 грн. та листопаді того ж року через чоловіка відповідача, в розмірі 2 200 доларів США, а будь-які належні докази з даного приводу по справі відсутні.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що позивач не надала ніяких доказів про існування у відповідача перед нею інших боргових зобов’язань, оскільки, на розсуд колегії суддів, позивач не зобов’язана надавати докази щодо обставин, які не входять до предмету спору.
Згідно із вимогами статті 545 ЦК України, виконання зобов’язання має підтверджуватись письмовою розпискою чи поверненням кредитором боржнику боргового документу, у разі виконання останнім зобов’язання у повному обсязі.
Апелянт не надала ніяких підтверджуючих письмових доказів про погашення своїх боргових зобов’язань перед позивачем, а покази свідків в даному випадку не є допустимим доказом, оскільки, відповідно до частини 2 статті 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають підтверджуватись певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення Рокитнівського районного суду від 31 січня 2011 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Рокитнівського районного суду від 31 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді Ковалевич С.П.
ОСОБА_7