У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління житлово-комунального господарства / далі ЖКГ/ Рівненського міськвиконкому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсною приватизацію квартири та визнання права на користування квартирою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління ЖКГ Рівненського міськвиконкому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів КП «Рівненське МБТІ»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеним 23 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим 23 серпня 2007 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1947, визнання недійсною приватизації зазначеної квартири, та визнання права на користування названою квартирою, відмовлено за необґрунтованістю, недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, тобто таким, що прийняте з неповним з’ясуванням судом ____________________________________________________________________
Справа № 22-180/2011 Головуючий в 1 інстанції: Бердій М.А.
Категорія: 19, 20 Доповідач: Демянчук С.В.
обставин справи та через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що суд першої інстанції не відобразив в його поясненнях послідовність подій, на які він звертав увагу суду і наводив докази правдивості своїх слів відносно зняття його з реєстраційного обліку. Він дійсно 07 лютого 2003 року надав доручення своїй матері ОСОБА_6 бути його представником, але зніматись з реєстраційного обліку він не мав наміру, це не було в його інтересах, тому що іншого житла в нього не було і на даний час немає.
Зазначає, що сам факт зняття з реєстрації не свідчить про наявність фактичного проживання в квартирі і згідно до ст. 5 Положення про порядок передачі квартир у власність громадян № 56 від 15 вересня 1992 року зі змінами, ст. 8 п. 2 Закону України «Про приватизацію державного фонду»вказано, що передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в цій квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло. Органи приватизації не питали їхньої згоди на здійснення приватизації квартири, хоча він з матір’ю постійно проживали в квартирі і хоча саме фактичне проживання є обов’язковою вимогою при здійсненні приватизації як і уточнення необхідних для приватизації квартир шляхом обстеження.
Також звертає увагу на те, що він з матір’ю проживали в спірній квартирі і на день її продажу, про що дізналися лише в кінці серпня 2007 року.
Крім того вказує, що в ході судових засідань неодноразово заявляли клопотання зобов’язати відповідача ОСОБА_2 з’явитись в суд разом з їх мамою для дачі пояснень, але клопотання залишились відкритими і невирішеними, що є неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
Просив скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представники управління ЖКГ Рівненського міськвиконкому, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів КП «Рівненське МБТІ»в судове засідання не з"явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судової повістки. Про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин справу можливо розглядати за відсутності зазначених осіб, які без поважних причин не з"явилися в судове засідання.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , визнання недійсною приватизацію спірної квартири та визнання права на користування зазначеною квартирою, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що заявлені вимоги є необгрунтованими, недоведеними та безпідставними.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 знятий з реєстраційного обліку в спірній квартирі з 11.02.2003 року. Дана виписка позивача була проведена відповідно до наданого ним нотаріально посвідченого генерального доручення від 07 лютого 2003 року матері ОСОБА_6 Обсяг повноважень визначений дорученням надавав останній повноваження щодо оспорюваного зняття з реєстрацій.
Оскільки, встановлено, що позивач на час приватизіції спірної квартири там не проживав, прописаним не був, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив і в задоволенні вимог про визнання недійсною приватизацію зазначеної квартири. Судом не встановлено порушення законних прав позивача при проведенні приватизації. Навпаки, встановлено, що оспорювана приватизація проведена відповідно до вимог чинного законодавства.
Окрім того, позивачем не доведено того, що спірний договір купівлі- продажу квартири вчинений під впливом обману. Судом також не встановлено будь - яких порушень, на які покликався позивач, при укладенні зазначеного правочину.
З урахуванням вірно встановлених фактичних даних та відповідних ним правовідносин, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду правильним по суті та ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, апелянт суду не надав.
Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, ОСОБА_1 висновки суду не спростував.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
ОСОБА_8