У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року                                                   м. Рівне

          Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

           суддів : Оніпко О.В., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання Пиляй І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 26 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И Л А :

          11 січня 2011 року ОСОБА_2 звернулася в Кузнецовський міський суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання їхнього повнолітнього сина, який продовжує навчання – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня досягнення сином повноліття.

Рішенням Кузнецовського міського суду від 26 березня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 січня 2011 року до 30 червня 2011 року. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп..

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що оскаржуване рішення суду є необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального й процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

__________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/196/2013 Головуючий у 1 інстанції : Ковтунович М.І.

Доповідач : Григоренко М.П.

Вважає, що даний позов поданий не належною особою, оскільки ОСОБА_5 є повнолітнім, а довіреність від нього не надана ОСОБА_2 для представлення його інтересів в суді.

Зазначає, що довідка від 09.09.2011 року видана Одеським Національним політехнічним університетом належним чином не завірена, що є порушенням процесуального законодавства.

Також вказує, що ОСОБА_5 навчався не на платній, а на бюджетній основі.

Зазначає, що відповідно до ст.. 120 СК РФ при досягненні повноліття дітей, на яких стягуються аліменти, аліментні зобов’язання припиняються.

Він являється громадянином ОСОБА_6 Федерації та проживає на її території, тому зобов’язаний виконувати законодавство ОСОБА_6 Федерації.

          Крім того, зазначає, що він не відмовляється допомагати своїй дитині, і по мірі можливості буде допомагати, не зважаючи на те, що на його утримання перебуває особа пенсійного віку.          

Із цих підстав просив рішення Кузнецовського міського суду від 26 березня 2012 року скасувати та закрити провадження у справі.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказала, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи із відповідача аліменти на утримання його повнолітнього сина, за період навчання останнього в період з 11 січня 2011 року до 30 червня 2011 року на денному відділенні професійно-технічного училища ВП „Рівненська АЕС”, в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), щомісячно, суд виходив із того, що згідно із частиною 1 статті 199 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей, які продовжують навчання до досягненні ними 23 років, і відповідач на надав відповідних доказів, згідно яких би вбачалось, що він не спроможний надавати таку матеріальну допомогу.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки останній правильно керувався положеннями статті 199 СК України і відповідач дійсно не надав доказів, згідно яких би вбачалось, що він не спроможний надавати матеріальну допомогу своєму сину, який продовжує навчання.

Оскільки аліменти стягнуті за період навчання повнолітнього сина сторін на денному відділенні професійно-технічного училища ВП „Рівненська АЕС”, то наявна у справі довідка від 09.09.2011 року, яка видана Одеським Національним політехнічним університетом, то даний доказ взагалі немає ніякого відношення до оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред’являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

          Відповідно частини 2 статті 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (між країнами СНД) від 22 січня 1993 р. (набрала чинності для України 14 квітня 1995 р.), громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, що проживають на її території, мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури й інших установ других Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони.

Розгляд даної цивільної справи судом першої інстанції був здійснений із дотриманням вимог вищевказаної Конвенції.

          Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення Кузнецовського міського суду від 26 березня 2012 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

          Рішення Кузнецовського міського суду від 26 березня 2012 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

          Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції

Головуючий           

Судді :