У Х В А Л А

11 січня 2011 року                                                                                          м. Рівне

          Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

           суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.

           при секретарі: Приходько Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДВС Рівненського районного управління юстиції про звільнення майна від арешту, виключення його із опису та повернення власнику.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

          Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДВС Рівненського районного управління юстиції про звільнення майна від арешту, виключення його із опису та повернення власнику повернуто позивачу для подання до належного суду.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, висновок суду є надуманим та протирічить вимогам ст. 114 ЦПК України, тому підлягає скасуванню.

          Вказує, що належне йому на праві приватної власності майно, а саме автомобіль «Тойота Селіка 1.8»н.з. АА 2475 НА був вилучений слідчим УМВС України в Рівненській області, як речовий доказ до ДТП , скоєному відповідачем, і поставлений на штрафний майданчик в м. Рівне.

          Зазначає, що суд першої інстанції, розглядаючи кримінальну справу, його, як власника автомобіля, до участі у розгляді кримінальної справи не залучив, про дату її розгляду не повідомив, однак, вироком суду від 25 березня 2010 року належний йому автомобіль скерував в рахунок відшкодування завданої відповідачем шкоди.

Тому просив скасувати ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з"явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність. Підтримує свою апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДВС Рівненського районного управління юстиції про звільнення майна від арешту, виключення його із опису та повернення власнику повернуто позивачу для подання до належного суду, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що , оскільки позивач не надав доказів в підтвердження місцезнаходження майна, тому йому слід звернутися з даним позовом за місцем перебування відповідача.

_________________________________________________________________

          Справа № 22-121/2011 Головуючий в 1 інстанції: Сидоренко С.М.

          Рядок № 7 Доповідач: Демянчук С.В.          

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає встановленим обставинам.

Відповідно до ч. 2. ст.114 ЦПК України , якою врегульовано виключна підсудність, передбачається, що позови про виключення майна з опису пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Як вбачається з вироку Рівненського районного суду від 26.03.2010 року, речовий доказ автомобіль НОМЕР_1 скеровано в рахунок відшкодування збитків. Даний автомобіль знаходився на штрафмайданчику в м.Рівне.

Оскільки, позивач вважає порушеним своє право власності на зазначений автомобіль, в зв"язку з чим просить виключити це майно з опису, тому він обгрунтовано пред'явив позов по справі за місцезнаходженням цього майна .

Враховуючи вищевикладене, оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з додержанням вимог закону, тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до того ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви слід звернути увагу на зазначені обставини, щодо підтвердження вказаних позивачем обставин знаходження спірного майна та щодо порушення його прав власника.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року скасувати, питання про прийняття позовної заяви передати на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: Демянчук С.В.

Судді : Василевич В.С.

ОСОБА_4