Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року                                                                                 м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого - судді Бондаренко Н.В.

суддів: Буцяка З.І., Хилевича С.В.

секретаря судового засідання Коробчук А.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2011року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2011 року позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором: 2884 грн. 64 коп. кредиту, 23665 грн. 40 коп. пені за користування кредитом, 265 грн. 51 коп. понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясував обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Вказує, що судом при винесенні рішення не був врахований строк скороченої позовної давності тривалістю в один рік, який відповідно до вимог законодавства регулює порядок стягнення пені.

Суд першої інстанції не мав належних правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, порушивши цим самим норми статей 179, 212, 214 ЦПК України та статті 258 Цивільного кодексу України.

З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь ПАТ "Родовід Банк" пені за користування кредитом в сумі 23 665,40 грн. та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача уточнила доводи апеляційної скарги, зазначила, що вимоги про стягнення пені ОСОБА_3 не визнає, просить в її стягненні відмовити.

Представник банку вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити.

________________________________________________________________________________________

Справа №2-3116/2011                               Головуючий у суді І інстанції –ОСОБА_4

Провадження № 22-ц/1790/2054/2012            Доповідач –Бондаренко Н.В.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких підстав.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 належним чином не виконав умов договору кредиту, прострочив виплату кредитних коштів, що є підставою для примусового стягнення з боржника всієї заборгованості за цим договором, зокрема тіла кредиту та пені.

Проте у повній мірі погодитись з таким висновком неможливо.

Встановлено, що 27 березня 2008року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ«Родовід Банк»та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкриває держателю кредитну лінію за картковим рахунком строком до 1.10.2008р.(включно) з лімітом кредитування в розмірі не більше 5 000грн. з пільговим строком кредитування зі сплатою 0,01% річних протягом дії пільгового строку кредитування та 36,5% річних після закінчення дії пільгового строку кредитування. Кошти за кредитною лінією за картковим рахунком у рамках цього договору використовуються держателем для здійснення розрахунків за операціями з використанням платіжної картки. Банк надає держателю платіжну картку типу Vica Classik строком дії до 31 жовтня 2009р. включно з ПІН-кодом.

Договір діє до повного виконання своїх зобов’язань, якщо інше не передбачено цим договором(п.8.1 Договору)

Вбачається, що відповідач постійно з 5.08.2008р. користувався наданими банком коштами. Останній платіж по поверненню кредиту позичальником внесений 23 грудня 2009р. в розмірі 800грн. Дані обставини ним не оспорюються.

Станом на 25.01.2011р. борг по кредиту становить 2884,64грн., який ОСОБА_3 визнається і, рішення суду першої інстанції в цій частині ним не оскаржується.

ПАТ «Родовід Банк»за період з 16 лютого 2009 року по 24 січня 2011року нарахував позичальнику пеню в розмірі 23 665,40грн., яку суд стягнув з останнього.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в заяві про перегляд заочного рішення заперечував проти розміру нарахованої неустойки, вказував, що вона нарахована з порушенням закону та значно перевищує суму заборгованості. Однак, суд першої інстанції, в порушення ч.1 ст.232 ЦПК України, на це уваги не звернув та відмовив заявнику у перегляді заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Із розрахунку заборгованості за кредитною лінією за картковим рахунком вбачається, що взяту останній раз суму з кредитного рахунку ОСОБА_3, у встановлений договором строк, не повернув. З 16 квітня 2009р. борг в сумі 4520,11грн. перенесений на прострочений кредит. 12 жовтня та 23 грудня 2009р. заборгованість позичальником частково була погашена, її залишок становить 2884грн.64коп.

Таким чином перебіг строку позовної даності по сплаті неустойки починається з 16.04.2009р. на суму 4520,11грн., з 12.10.2009р. на суму 3684,64грн. та з 23 грудня 2009р. на суму 2884,64грн.

З позовом ПАТ «Родовід Банк»звернувся до суду 3.03.2011р. Відповідно до чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки по справі постановлено заочне рішення, заява відповідача про його скасування відхилена, тому останній не мав можливості подати до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності. ОСОБА_3 просить застосувати ці строки апеляційним судом.

З наведений підстав клопотання відповідача про застосування строків давності підлягає задоволенню.

У відповідності до п.4.1.23 Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією, сплати процентів, держатель зобов’язувався сплачувати банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, що діє після закінчення пільгового строку кредитування і яка встановлена в п.1.1.5 цього договору від суми простроченого платежу, якщо інший розмір пені не встановлений Тарифами Банку.

Пеня, що підлягає стягненню з відповідача в межах одного року становить 2105,79грн., що підтверджується наданим в судовому засіданні представником позивача розрахунком.

Враховуючи викладене, рішення суду в частині стягнення пені, підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає скасуванню і рішення в частині стягнення судових витрат. З врахуванням часткового задоволення позову та вимог апеляційної скарги, сплаченого сторонами судового збору при подачі позову та апеляційної скарги, підлягають з відповідача стягненню судові витрати в розмірі 155грн.40коп.

Керуючись ст.ст.88, 303, п.3 ч.1 ст.307, ст.309, 313,314,316, 317, ЦПК України, на підставі ст.258 ЦК України, колегія суддів

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" пені в розмірі 23 665(двадцяти трьох тисяч шістсот шістдесяти п’яти)грн.40коп. та судових витрат скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в частині стягнення пені та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" пеню в розмірі 2105 (дві тисячі сто п’ять)грн.79коп та судові витрати по справі в розмірі 155(сто п’ятдесят п’ять)грн.40коп.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Бондаренко Н.В.

Судді: Буцяк З.І.

ОСОБА_5