У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.,
суддів Боймиструка С.В., Рожина Ю.М.
секретар Коробчук А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про стягнення вихідної допомоги та компенсації втрати частини грошових коштів, у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 18.09.2012 р. позов ОСОБА_1 задоволено : стягнуто з ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" код ЄРДПОУ 00235884, на користь ОСОБА_1 кошти вихідної допомоги в сумі 6465 грн. 75 коп. та грошову компенсацію втрати частини коштів, у зв’язку із порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 343 грн. 19 коп., а всього 6808 грн. 94 коп. Вирішено питання про судові витрати.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" вказує, що судом не враховано положень ст. 233 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 було звільнено 22.12.2010 р., а з даним позовом він звернувся 06.08.2012 р., тобто з пропуском встановленого законом трьохмісячного строку .
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.1010 р. наказом в.о. голови правління ВАТ „Рівненський завод тракторних агрегатів” № 22-к ОСОБА_1 було звільнено з посади першого заступника голови правління за скороченням штатів на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 5).
06.08.2012 р. ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду про стягнення вихідної допомоги в сумі 6 465,75 грн., виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати за період з січня 2011 р. по травень 2012 р. в сумі 343,19 грн.
Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, не заперечуючи щодо належної до виплати після звільнення ОСОБА_1 розміру вихідної допомоги, нарахованої але не виплаченої останньому, відповідач посилався на пропуск позивачем тримісячного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був
________________________________________________ ______________________
Справа № 1715/14950/12 Головуючий суддя 1 інстанції: Музичук Н.Ю.
Провадження № 22-ц1790/1939/2012 Суддя-доповідач : ОСОБА_3
дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення –в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачувної роботи (ст. 235 ), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, місцевим судом було враховано зазначені вимоги закону.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2012 р. Рівненським міським судом було видано судовий наказ про стягнення з ВАТ „Рівненський завод тракторних агрегатів” на користь позивача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 6 891,33 грн.( а.с. 17).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ВАТ „Рівненський завод тракторних агрегатів” компенсації за несвоєчасну виплату позивачу вищевказаної суми заробітної плати, суд першої інстанції вірно виходив з доведеності порушення відповідачем, як працедавцем, прав позивача в сфері трудових правовідносин у зв”язку із невиплатою належних позивачу коштів при його звільненні.
При цьому, судом першої інстанції, правомірно керувався положеннями ст.ст 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати".
Сам факт несвоєчасної виплати заробітної плати, як і розмір нарахованої компенсації у зв”язку з цим, відповідачем не оспорюються.
За наведених обставин доводи апеляційної скарги відповідача щодо незаконності рішення місцевого суду та його скасування є безпідставними та не спростовують висновків суду, викладених у рішенні, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" - відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 18 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий
Судді