У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.,
суддів Боймиструка С.В., Рожина Ю.М.
секретар Коробчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду від 23 липня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 303, 307, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 23.07.2012 р. позов ПАТ КБ „ПриватБанк” задоволено: передано в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна № 0809/99/М від 30.09.2008 р. Передано в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави товару в обороті № 0809/99/ТО від 30.09.2008 р.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0809/99/АМ від 30.09.2008 р. в сумі 7215,36 доларів США звернуто стягнення на майно, зазначене в договорі застави майна № 0809/99/М від 30.09.2008 р. шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця; звернуто стягнення на майно, зазначене в договорі застави товару в обороті № 0809/99/ТО від 30.09.2008 р. шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.
Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Рівненського міського суду від 12.10.2012 р. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відхилено.
В поданій на заочне рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що воно є незаконним та необґрунтованим. Судом в порушення вимог ст.ст. 11, 24, 25, 28 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не встановлено чи було зареєстровано обтяження рухомого майна в Державному реєстрі до початку звернення стягнення на предмет обтяження. Крім того вказує, що майно, на яке було звернуто стягнення, перебуває в заставі ПАТ КБ „Надра” згідно договору застави від 24.12.2007 р., тобто до укладання договору застави з ПАТ КБ „ПриватБанк” 30.09.2008 р. Також зазначає, що вказані в договорі застави торгівельні кіоски їй не належать. Просить рішення скасувати та увалити нове, яким у позові відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 30.09.2008 р. було укладено кредитний договір № 0809/99, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 4000 доларів США, терміном до 30.09.2012 р.
_______________________________________________ _________________________________________________
Справа № 1715/11367/12 Головуючий суддя 1 інстанції: Головчак М.М.
Провадження № 22-ц1790/2012/2012 Суддя-доповідач : ОСОБА_2
зі сплатою 25,5 % річних (а.с. 6-9).
На забезпечення виконання вказаного договору між сторонами було укладено договір застави майна № 0809/99/М від 30.09.2008 р. (а.с.12,14), за умовами якого ОСОБА_1 передала в заставу належне їй на праві власності майно: торгівельний кіоск з металу 4*6*2,2 м, обладнаний під міні-магазин, який знаходиться за адресою м. Рівне вул. Корольова, ринок „Динамо”, ряд 2, місце № 31; торгівельний кіоск з металу 4*6*2,2 м, який знаходиться за адресою м. Рівне вул. Корольова, ринок „Динамо”, ряд 5, місце № 36, телевізор SONY, модель KV-21SV61, серійний номер SDK6532973. Відповідно до п. 6 вказаного договору право власності на вказане майно підтверджується наданим ОСОБА_1 гарантійним листом № 1, згідно з яким станом на 30.09.2008 р. вказане майно належить їй на праві приватної власності, у заставі , під арештом не перебуває та не обтяжено будь-якими зобов”язаннями перед третіми особами та вільне від їх посягань.
Також виконання кредитного договору № 0809/99 було забезпечене договором застави товару в обороті № 0809/99/ТО від 30.09.2008 р., за умовами якого в заставу було передано лакофарбову продукцію загальною вартістю 9530 грн. (а.с. 15-17).
У зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, 5.06.2012 р. та наявністю у відповідачки заборгованості у сумі 7 215, 36 доларів США, ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до неї про звернення стягнення на заставлене майно.
Також, як вбачається з наданого ОСОБА_1 договору застави обладнання СБН 0212-02/07 від 24.12.2007 р., укладеного між ВАТ КБ „Надра” та відповідачкою, остання для забезпечення виконання своїх зобов’язань за кредитним договором № 6/171/МК/2007-840 від 24.12.2007 р. та додаткових угод до нього, які полягають в поверненні до 22.12.2010 р. кредиту в сумі 10000 доларів США і відсотків за користування кредитом, передала в заставу ( як зазначено у договорі) належне їй на праві власності майно: торговий контейнер як металоконструкція, площею 10,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Корольова, 27 авторинок „Динамо” та торговий контейнер як металоконструкція, площею 5,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Корольова, 27 авторинок „Динамо” (а.с. 58-59).
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 577 ЦК застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Відповідно до положень ст. 588 ЦК наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя. Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою ст. 588 ЦК передбачено, що якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.
Проте ОСОБА_1 не надано доказів того, що договір застави обладнання СБН 0212-02/07 від 24.12.2007 р., укладений між нею та ВАТ КБ „Надра” є чинним і на даний час та не припиненим відповідно до ст. 593 ЦК України або з інших підстав.
Також ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження того, що ВАТ КБ „Надра” було внесено запис про заставу обладнання відповідно до умов договору застави від 24.12.2007р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна .
Є безпідставними і доводи ОСОБА_1М, про те, що позивач, в порушення вимог ст.ст. 24,25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , до початку процедури звернення стягнення не зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження .
У відповідності до зазначених вимог закону, реєстрація у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження стосується обтяжувача, яким ПАТ КБ „ ПриватБанк” у розумінні норм зазначеного Закону в даному випадку не є , оскільки після укладення договору застави від 30.09.2008 р. ПАТ КБ „ ПриватБанк” не вносились у Державний реєстр відомості про обтяження відповідного рухомого майна (ст.ст. 11, 12 вказаного Закону).
За наведених обставин колегією суддів встановлено, що на час ухвалення місцевим судом рішення повторна застава відповідачем належного йому майна, вчинена ним за договором позики, укладеним із ПАТ КБ „ПриватБанк” 30.09.2008 р. є чинною, а також що попередній заставодержатель ВАТ КБ „ Надра” не звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно .
Належних та достовірних доказів на підтвердження обставин, передбачених законом щодо порушення вказаним судовим рішенням прав ОСОБА_1 або порушення під час реалізації переважного права ВАТ КБ „ Надра”, як попереднього заставодержателя ані відповідачкою , ані її представником суду не надано.
Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_1 на те, що вона не є власником заставленого майна.
У відповідності до вимог ст. 204 ЦК України, право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судом встановлено, укладений сторонами договір застави є чинним та у ньому зазначено, що заставлене майно належить відповідачці на праві приватної власності, а надана ПП Фірмою „Укравтотехпром” довідка № 21 від 24.07.2012 р. про те, що станом на 30.09.2008 р. та станом на 10.07.2012 р. торгові кіоски р. 2 м № 31, р. 5 м № 36 не належали на праві власності ОСОБА_1 не є належним і допустимим доказом відповідно до ст.ст. 58,59 ЦПК України та не є підставою для відмови банку у позові.
У зв”язку з наведеним підстави для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 23 липня 2012 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Судді