Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А копія:

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року                                                                       м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Шпинти М.Д.

суддів Матюхи Ю.В., Міщенко О.А.

за участю прокурора

представника апелянта адвоката ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду від 17 жовтня 2012 року.

Цією постановою скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб, які здійснюють нагляд за досудовим слідством, повернута скаржниці.

Повертаючи скаргу, суд у постанові вказав, що з мотивувальної частини скарги, яка є за своїм змістом скаргою на постанову від 14.05.2012 р. дільничного інспектора міліції Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи, вбачається, що скаржниця оскаржує дії прокурора не при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій, а в частині оскарження його рішень, дій чи бездіяльності як суб”єкта владних повноважень.

В поданій апеляції ОСОБА_2 просить постанову скасувати, а скаргу повернути в той же суд на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що нею оскаржуються бездіяльність прокурора та слідчих при провадженні досудового слідства.

Заслухавши суддю-доповідача, прохання представника апелянта адвоката ОСОБА_1 про задоволення апеляції, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.236 КПК України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв”язує в порядку і в строки, що передбачені ст.ст.234 і 235 цього Кодексу.

Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

У п.4.3. рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 (у справі про оскарження бездіяльності суб”єктів владних повноважень щодо заяв про злочини (справа № 1-29-2011) зазначено, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб”єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис п.2 ч.3 ст.17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб”єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що із скарги ОСОБА_2, яка за своїм змістом є скаргою на постанову дільничного інспектора міліції від 14.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, вбачається, що вона оскаржує дії прокурора не при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій, а в частині оскарження його рішень, дій чи бездіяльності як суб”єкта владних повноважень, не грунтується на законі.

Крім того зроблене судом посилання на постанову ДІМ від 14.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, є голослівним, оскільки така в матеріалах справи відсутня.

Вказані порушення кримінально-процесуального закону колегія суддів визнає істотними та такими, що виключали можливість постановлення постанови, що згідно ч.2 ст. 374 КПК України є підставою для її скасування та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи скаргу ОСОБА_2 розглянути відповідно до вимог чинного законодавства та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 р., колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Рівненського міського суду від 17 жовтня 2012 року про повернення скарги ОСОБА_2 скасувати, а скаргу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Головуючий підпис

Судді: підписи

З оригіналом згідно: суддя-доповідач: ОСОБА_4